Ухвала суду № 32990558, 06.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 р.Справа № 1570/439/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріЖуркіна І.І.

за участю сторін: ДПІП`ятниченко А.О. (довіреність)КБМП «Електропівдензахідмонтаж»Терентьєва Н.В. (довіреність) Чайківський О.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року по справі за позовом Колективного будівельно-монтажного підприємства «Електропівдензахідмонтаж» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 30.12.2011 року №0005502300.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області від 30 грудня 2011 року № 0005502300.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 09.12.1996 року Колективне будівельно-монтажне підприємство «Електропівдензахідмонтаж» (далі - КБМП «Електропівдензахідмонтаж») зареєстроване виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області, як юридична особа, ідентифікаційний код: 00112118, місцезнаходження станом на момент розгляду і вирішення справи: 65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 19. (а.с.31-42, 166-167, 168)

19.02.1998 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 65 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Біляївському районі Одеської області, (а.с.178)

18.08.2011 року позивачу видане Свідоцтво № 100347572 про реєстрацію платника податку на додану вартість, дата реєстрації платником податку на додану вартість: 20.02.1998 року, (а.с.29)

З 07.12.2011 року по 13.12.2011 року на підставі рішення голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Біляївському районі Одеської області, оформленого наказом ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 07.12.2011 року № 1053 (а.с.180), та відповідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, службовою особою ДПІ у Біляївському районі Одеської області, з урахуванням матеріалів, отриманих: від ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Акту про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Одеська будівельна компанія» (ЄДРПОУ 34319643) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді березень-листопад 2010 року» від 07.04.2011 року № 580/23-5/34319643 (а.с. 188-201), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КБМП «Електропівдензахідмонтаж» (код 00112118), з питань проведення відпрацювання сум ПДВ з вартості отриманих послуг від контрагента ПП «Одеська будівельна компанія» (код 34319643) за період діяльності з 01.03.2010 року по 30.11.2010 року.

Повідомлення та копію наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки одержано позивачем 07.12.2011 року, (а.с.181)

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2270/23/00112118 від 20.12.2011 року «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки КБМП «Електропівдензахідмонтаж» (код 00112118), з питань проведення відпрацювання сум ПДВ з вартості отриманих послуг від контрагента ПП «Одеська будівельна компанія» (код 34319643) за період діяльності з 01.03.2010 р. по 30.11.2010 р.» (а.с.8-22).

Відповідно до акту перевірки, на адресу КБМП «Електропівдензахідмонтаж» направлено запит щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо показників, задекларованих у декларації з ПДВ за період березень 2010 року - листопад 2010 року (лист від 29.11.2011 року № 20246/10/23-1009 по ПП «Одеська будівельна компанія»).

Супроводжувальним листом від 02.12.2011 року № 70 КБМП «Електропівдензахідмонтаж» надало копії документів, що підтверджують взаємовідносини з ПП «Одеська будівельна компанія» (ЄДРПОУ 34319643), згідно яких, замовник - КБМП «Електропівдензахідмонтаж» залучало як підрядника ПП «Одеська будівельна компанія» (ЄДРПОУ 34319643).

Відповідно до висновку зазначеного вище акта, перевіркою встановлені порушення КБМП «Електропівдензахідмонтаж»: пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 81155 грн., в тому числі: за травень 2010 року - 11289,02 грн., за червень 2010 року -15382,75 грн., за липень 2010 року - 20697,82 грн., за серпень 2010 року - 9497,23 грн., за вересень 2010 року - 24288,21 грн.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 30 грудня 2011 року № 0005502300 (а.с.23) позивача повідомлено, що згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, на підставі акта перевірки № 2270/23/00112118 від 20.12.2011 року, встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» від 03.04.2007 року в редакції від 25.03.2005 року, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем: податок на додані вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на загальну суму 101443,79 грн., в тому числі за основним платежем - 81155,03 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20288,76 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення одержано позивачем 10.01.2012 року. (а.с.24)

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області від 30 грудня 2011 року № 0005502300.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

10 травня 2010 року між КБМП «Електропівдензахідмонтаж», іменоване далі «Замовник», та ПП «Одеська будівельна компанія», іменоване далі «Підрядник», уклали договір № 3 СП (а.с.25-27), відповідно до якого, зокрема:

- Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботу по будівництву об'єкта «Проммайданчик № 51, 52», підготовчі роботи та влаштування майданчика;

- Підрядник самостійно організовує свою роботу по виконанню даного договору, визначає безпосередніх виконавців та розподіляє обов'язки між ними;

- остаточний розрахунок здійснюється по рахункам Підрядника згідно оформленим Актам КБ-2 довідки КБ-3 на протязі п'яти банківських днів;

- Підрядник здає, а Замовник приймає виконані роботи по Акту приймання виконаних робіт КБ-2в;

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позивачем суду надано, зокрема: довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за травень-вересень 2010 року, акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за травень-вересень 2010 року, накладна, рахунок, податкові декларації з податку на додану вартість з додатками, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, банківські виписки, платіжні доручення, (а.с.45-148)

Згідно Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.04.2012 року (а.с.208-212), 24.03.2006 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - Приватного підприємства «Одеська будівельна компанія» (ПП «Одеська будівельна компанія»), ідентифікаційний код: 34319643, станом на травень-вересень 2010 року, відповідно до Запису 7 від 21.12.2009 року та Запису 8 від 04.10.2010 року:

- місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вул. Новосельського, 106, 2-й поверх, офіс 20;

- підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 1.7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з абз. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов до висновків про те, що:

1) станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій із ПП «Одеська будівельна компанія», ідентифікаційний код 34319643, відомості про юридичну особу ПП «Одеська будівельна компанія» підтверджено, місцезнаходження не змінено;

2) - перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;

- з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, - доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Відповідного вироку суду немає;

3) законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо - законодавець не пов'язує.

Податкова накладна є законодавчо належною та достатньою підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг);

4) наданими позивачем суду письмовими доказами, які також були у розпорядженні відповідача під час проведення спірної перевірки, доведено правильність декларування ним податкових зобов'язань та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період;

тому висновки відповідача про порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) - є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому, з урахуванням надання позивачем відповіді на запит відповідача від 29.11.2011 року № 20246/10/23-1009 по ПП «Одеська будівельна компанія» щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо показників, задекларованих у декларації з ПДВ за період березень 2010 року - листопад 2010 року, у порядку, передбаченому пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, - правомірність проведення спірної перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України відповідачем не доведено.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2011 року №0005502300 - прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому є недійсним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року по справі № 1570/439/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 07 серпня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль