Ухвала суду № 32989827, 22.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р. справа № 2а-16444/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Стельмашової Я.А.,

представника позивача Головко Олени Миколаївни,

представника відповідача Голик Марини Олександрівни,

представника третьої особи Голик Марини Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа без самостійних вимог Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" звернувся 14.12.2010 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа без самостійних вимог Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, про скасування податкового повідомлення-рішення. Просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000092330/3 від 11.11.2010 року, видане Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцію щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у задоволенні даного позову позивачу відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що підприємством самостійно встановлено заниження бюджетного відшкодування за грудень 2009 року у сумі 254969,27 грн., право на отримання якого ним задекларовано у податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року. Фактично, на момент подання платником податкової декларації з ПДВ за січень 2010 року Нікопольською ОДПІ перевірка податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року була розпочата, а саме: на підставі наданих платником копій первинних документів складено довідку камеральної перевірки від 29.01.2010 року №1/5452, за результатами якої частково підтверджене бюджетне відшкодування у сумі 10566115,00 грн. та відповідно до п.п.7.7.5 п.7 ст.7 Закону №168 передано для проведення виїзної документальної перевірки. Крім того, ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» у вступній частині декларації по податку на додану вартість за січень 2010 року зазначено, що платником в декларації виправлено помилки за період лютий 2008 року. Тобто, позивачем до початку його перевірки податковим органом не виявлені заниження бюджетного відшкодування. Крім того, в своїх позовних вимогах позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 року №0000092330/3, однак за результатами перевірки ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» та адміністративного оскарження було винесено податкові повідомлення-рішення від 22.04.2010 року №0000092330/0/17258 від 26.08.2010 року №0000092330/2 та від 17.11.2010 року №0000092330/3, яким було зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 217398,00 грн. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 року № №0000092330/3 не виносилось. З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення від 22.04.2010 року №0000092330/0/17258, від 26.08.2010 року №0000092330/2 та від 17.11.2010 року №0000092330/3, якими була зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 217398,00 грн. ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Не погодившись з даним рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2010 року, видане Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцію щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року в сумі 217398грн. (а.с. 120, 133, 134, 147). Свою позицію обґрунтував тим, що в постанові суду першої інстанції не доведені обставини, що мають значення для вирішення справи, а також постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на ст. 4 (пп. 4.4.2) ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, згідно якої у тому випадку, якщо «норма закону або другого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норма різних законів або різних нормативно-правових актів допускають неоднозначну (численну) трактовку прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого неможливо прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органа, рішення приймається на користь платника податків». Право на отримання бюджетного відшкодування у сумі 254969,27грн. було задекларовано позивачем в декларації з ПДВ за січень 2010 року, поданої у встановлені законодавством терміни, тому підприємство вважає, що при розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року порушення чинного законодавства підприємством допущено не було, а податкове повідомлення-рішення від 17.11.2010 року підлягає скасуванню як таке, що суперечить нормам чинного законодавства.

В запереченнях на апеляційну скаргу податковий орган зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що підприємством самостійно встановлено заниження бюджетного відшкодування за грудень 2009 року у сумі 254969,27грн., право на отримання якого ним задекларовано у податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року. Фактично, на момент подання платником податкової декларації з ПДВ за січень 2010 року, Нікопольською ОДПІ перевірка податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року була розпочата, а саме: на підставі наданих платником копій первинних документів складено довідку камеральної перевірки від 29.01.2010 року за результатами якої частково підтверджені бюджетне відшкодування у с умі 10566115грн. та відповідно до пп.7.7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» передано для проведення виїзної документальної перевірки. Товариством до початку його перевірки податковим органом не виявлені заниження бюджетного відшкодування. Частина залишку від'ємного значення, що виникла та фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальником таких товарів (послуг) в листопаді 2009 року задекларована позивачем в податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року у сумі 217398,01грн. вже була включена в розрахунок бюджетного відшкодування за грудень 2009 року.

В судовому засіданні в силу ст. 55 КАС України допущено заміну третьої особи без самостійних вимог - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача просить задовольнити апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Суду надав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі (викладено вище).

В судовому засіданні представник відповідача (податкового органу), який також представляє інтереси третьої особи без самостійних вимог, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Суду надав пояснення, аналогічні, викладеним в запереченнях на апеляційну скаргу (викладено вище).

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що задекларувалась у березні, квітні, червні, липні, вересні 2008 року, лютому, березні, квітні, травні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 09.04.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 217398грн. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 ЗУ «Про про податок на додану вартість» шляхом завищення суми , що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2010 року на суму 217398грн. в частині сум які брали участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року. В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, встановлено, що сума бюджетного відшкодування за січень 2010 року складає 13425007грн., яка включає частину залишку від'ємного значення, що виник в листопаді 2009 року у розмірі 619113грн. Проте частину залишку від'ємного значення, що виникла та фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальником таких товарів (послуг) в листопаді 2009 року задекларована позивачем у податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року у сумі 217398грн. вже була включена в розрахунок бюджетного відшкодування за грудень 2009 року.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції правильно застосовано до даних правовідносин норми ЗУ «Про податок на додану вартість» від 04.12.1990 року №168, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Згідно положень п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2008 року №159 «Про внесення змін до податкової звітності з ПДВ» було змінено форму податкової декларації з ПДВ, затверджену Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 (затверджено в Міністерстві юстиції України 09.07.1999 року №150/2054 (далі наказ №166), зокрема затверджено додаток 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманою у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

Відповідно до абз. «а» п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» №168 у разі, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом внаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п.7.7.3 цього пункту в зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 ЗУ від 04.12.1990 року №168 «Про податок на додану вартість» встановлено обов'язок держави відшкодувати платникам податків податок на додану вартість, який за результатами звітного періоду має від'ємне значення, визначено термін і шляхи відшкодування податку.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що сума частини від'ємного значення у сумі 217398грн., вже була включена в розрахунок бюджетного відшкодування на додану вартість за грудень 2009 року. Отже позивачем порушено п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» №168 - завищено бюджетне відшкодування по податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року на суму 217398грн.

В силу ст. 5 (п. 5.1) ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо в майбутніх податкових періодах (з урахування строків давності, визначених ст. 15 цього закону) платник податків самостійно виявляє помилку в показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. У разі виявлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні подаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 4.4 Наказу №166).

Отже якщо платником до початку його перевірки самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення, такий платник може подати уточнюючий розрахунок і довідку за той період (періоди), у якому (яких) у нього виникло право на бюджетне відшкодування (коли фактично була оплата), задекларувавши в них виправлені показники. Платник податків має право не надавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Як свідчать матеріали справи, підприємством самостійно встановлено заниження бюджетного відшкодування за грудень 2009 року в сумі 254969,27грн., право на отримання якого ним задекларовано у податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року. Фактично на момент подання платником податкової декларації з ПДВ за січень 2010 року, податковим органом перевірка податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року була розпочата, а саме: на підставі наданих платником копій первинних документів складено довідку камеральної перевірки від 29.01.2010 року за результатами якої частково підтверджені бюджетне відшкодування у с умі 10566115грн. та відповідно до пп.7.7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» передано для проведення виїзної документальної перевірки. Тобто Товариством до початку його перевірки податковим органом не виявлені заниження бюджетного відшкодування. Отже податкові повідомленні-рішення якими була зменшена сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 217398грн. ґрунтується на нормах податкового законодавства

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа без самостійних вимог Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст.212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак