Рішення № 32989315, 05.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11204/13 05.08.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Фізичної особи-підприємця Сивицького Юрія Володимировича

про стягнення 48 254,19 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

від позивача: Кучкова Ю.В. - дов. № 91/2012/06/13-1 від 13.06.13 р.

Кравчик С.М. - дов. № 91/2013/06/17-2 від 17.06.13 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Сивицького Юрія Володимировича про стягнення 47 830,66 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії та 423,53 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання електричної енергії № 51552 від 22.07.2010 р.

Ухвалою суду від 12.06.12 р. було порушено провадження у справі № 910/11204/13 та призначено її розгляд на 10.07.13 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 10.07.13 р. представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду, яке судом задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 10.07.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконання ним вимог ухвали суду та для витребування у позивача додаткових доказів у справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, господарський суд ухвалою від 10.07.13 р. відклав розгляд даної справи на 05.08.2013 р.; повторно зобов'язав позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів; довідку-витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день розгляду справи; докази надання послуг за заявлений до стягнення період; розрахунок позовних вимог з посиланням на кількість спожитої електричної енергії, застосований тариф, вартість енергії, проплати відповідача, за кожний місяць окремо; пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку суми боргу. Також даною ухвалою повторно зобов'язано відповідача надати суду: на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

Представник позивача в судовому засіданні 05.08.13 р. надав суду довідки про надходження коштів від відповідача, яку залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав в частині стягнення трьох відсотків річних та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 05.08.13 р. повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 23.07.13 р., згідно з яким відповідач отримав 31.07.13 р. ухвалу суду від 10.07.13 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Савицьким Юрієм Володимировичем (споживач) був укладений договір на постачання електричної енергії № 51552 від 22.07.10 р., відповідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 51552 від 22.07.10 р. визначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. 2.2.2 договору № 51552 від 22.07.10 р., постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»);

- з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромонтаж та експлуатаційної відповідності сторін».

У відповідності до п. 2.3.2. зазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатка «Перелік об'єктів».

Пунктами 2.3.3. та 2.3.4. договору № 81367 від 21.10.10 р. визначено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».

Згідно з п. 4.2.2. договору № 51552 від 22.07.10 р., за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини; плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВа і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтг і більше.

У відповідності до п. 4.2.3. вищевказаного договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів ат кількості годин їх використання та кількості годин їх використання відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ (№ 562 від 04.05.06 р., за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням - надалі Методика), у разі таких споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених методикою.

Розділом 5 договору № 51552 від 22.07.10 р. встановлено порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності.

У відповідності до п. 5 додатку № 2 до договору № 51552 від 22.07.10 р., за даними акта про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в акті про приймання-передачу товарної продукції, акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, по два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Згідно з п. 6 додатку № 2 до договору № 51552 від 22.07.10 р., перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається за результатами підсумків розрахункового періоду на підставі підтвердженого сторонами додатка «Акт про використану електричну енергію». протягом наступних календарних місяців споживач отримує у постачальника рахунок на оплату двократної вартості перевищення. Вартість перевищення споживання електричної енергії понад договірну величину має бути оплачена до дати зазначеної у платіжному повідомленні, і не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

Згідно з п. 6.14. Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.

У відповідності до п. 6.16. ПКЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з п. 6.17. ПКЕЕ, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Середньозважений тариф розраховується як частка від ділення всієї нарахованої за розрахунковий період суми оплати за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період.

Позивач пояснив суду, що у жовтні, листопаді та грудні 2012 р. було зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідно на 24 675 кВ/г, двократна вартість якого становить 28 031,78 грн. (з ПДВ); 4 038 кВ/г, двократна вартість якого становить 4 587,32 грн. (з ПДВ) та 38 037 кВ/г, двократна вартість якого становить 43 211,56 грн. (з ПДВ).

Таким чином, заборгованість відповідача за період з 01.10.12 р. до 01.01.13 р. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії складає 75 830.66 грн.

ПАТ «Київенерго» направило на адресу ФОП Савицького Ю.В. вимогу (вих. № 030/31/3-233 від 11.02.13 р.) про сплату зазначеної заборгованості.

Протягом березня - травня 2013 р. відповідач сплатив 28 000,00 грн. на погашення заборгованості. Однак, станом на 01.06.13 р. заборгованість відповідача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за період з 01.10.12 р. до 01.01.13 р. становить 47 830,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивача надав суду копії актів про використану електроенергію за спірний період, акти приймання-передачі товарної продукції за спірний період, рахунки та рахунки-розшифровки, докази направлення вимог на адреси відповідача, а також довідку про надходження коштів в погашення боргу за двократну вартість різниці між фактичною і договірною величиною спожитої електроенергії.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Фізичної особи-підприємця Сивицького Юрія Володимировича про стягнення 47 830,66 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії та 423,53 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання електричної енергії № 51552 від 22.07.2010 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 51552 від 22.07.2010 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту електричну енергію та її понаддоговірну величину не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

У судовому засіданні 05.08.13 р. позивач надав суду довідку про надходження коштів від ФОП Савицького Ю.В. в погашення боргу за двократну вартість різниці між фактичною та договірною величиною спожитої від ПАТ «Київенерго» електроенергії за договором № 51552 від 22.07.2010 р. за період з 01.10.12 р. до 01.01.13 р., у відповідності до якого станом на 05.08.13 р. заборгованість відповідача за даним договором відсутня.

Судом було встановлено, що боргу за двократну вартість різниці між фактичною та договірною величиною спожитої від ПАТ «Київенерго» електроенергії за договором № 51552 від 22.07.2010 р. за період з 01.10.12 р. до 01.01.13 р. у розмірі 47 830,66 грн. було погашено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду - 03.07.13 р., тоді як позов подано позивачем 11.06.13 р.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу за двократну вартість різниці між фактичною та договірною величиною спожитої від ПАТ «Київенерго» електроенергії за договором № 51552 від 22.07.2010 р. за період з 01.10.12 р. до 01.01.13 р. у розмірі 47 830,66 грн., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 432,53 грн. трьох відсотків річних за період з лютого 2013 р. до травня 2013 р. у зв'язку з несплатою боргу за двократну вартість різниці між фактичною та договірною величиною спожитої від ПАТ «Київенерго» електроенергії за договором № 51552 від 22.07.2010 р. за період з 01.10.12 р. до 01.01.13 р. у розмірі 47 830,66 грн.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 51552 від 22.07.10 р. станом на 01.06.13 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 432,53 грн. трьох відсотків річних за період з лютого 2013 р. до травня 2013 р.

Таким чином позов ПАТ «Київенерго» до Фізичної особи-підприємця Савицького Ю.В. підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Савицького Юрія Володимировича (02097, м. Київ, вул. Серафимовича, 7-А, кв. 29, ідентифікаційний номер 2433804750) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 423 (чотириста двадцять три) грн. 53 коп. трьох відсотків річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження в частині стягнення 47 830,66 грн. боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.08.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.