Рішення № 32986003, 15.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц-/790/5253/13 Головуючий 1 інстанції -Міндарьова М.Ю.

Справа № 2035/7334/12 Доповідач Кірсанова Л.І.

категорія: стягнення суми

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Пилипчук Н.П. Трішкової І.Ю.

при секретарі Черепаха С.В., Курносовій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Харківська міська рада про стягнення суми та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми 1713 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він проживає, зареєстрован та є власником квартири АДРЕСА_1. Разом з ним у цій квартирі зареєстрована та проживає його бивша дружина ОСОБА_1, яка не приймає участі в сплаті комунальних платежів. В зв'язку з чим, обов'язки по утриманню зазначеного вище житлового приміщення виконує лише він і за період з вересня 2009 року по червень 2012 року ним було сплачено за комунальні платежі та квартирну плату у сумі 3426,01 гривню. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь половину понесених ним витрат по сплаті комунальних платежів та квартирної плати, а саме 1713,00 гривень та понесені ним судові витрати у розмірі 214,60 гривень.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди. Зазначила, що з позовною заявою ОСОБА_2 не погоджується з підстав того, що ОСОБА_2, на її думку, за допомогою різних надуманих позовів намагається підірвати її здоров'я та помститися за те, що вона разом із правоохоронними органами та її сином, який є потерпілим по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 КК України, розкрили шахрайські дії ОСОБА_2 з нерухомістю. Також вона зазначила, що ОСОБА_2 у 1998 році пограбував її сім'ю: її мати та дітей від першого шлюбу, намагався вбити її сина - ОСОБА_3 В обґрунтування свого зустрічного позову ОСОБА_1 також зазначила, що ОСОБА_2 при укладанні з нею шлюбу приховав своє тяжке хронічне психічне захворювання - шизофренія, чим завдав їй моральних страждань. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 у своїй зустрічній позовній заяві зазначає, що ОСОБА_2 втратив совість та намагається стягнути з неї надумані платежі, по таким необгрунтованим тарифам. Тому вона позов ОСОБА_2 не визнає, просить в його задоволенні відмовити, оскільки якщо ОСОБА_2 хоче платити нехай платить, а вона відмовляється платити за надумані послуги. Псилаючись на вказане вище вважає, що їй спричинена ОСОБА_2 моральна шкода в результаті знущання ОСОБА_2 та образами нецензурними словами. Тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000,00 гривень.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1713,00 гривень в рахунок сплати ОСОБА_2 комунальних платежів за період з вересня 2009 року по червень 2012 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 214,60 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Її позовні вимоги про стягнення моральної шкоди просить задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж докази, що і в суді першої інстанції.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана дове сти ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подають ся сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення половини понесених ним витрат по сплаті комунальних платежів та квартирної плати в сумі 1713,00 гривень, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не приймала участі в сплаті комунальних платежів та квартирної плати в період з вересня 2009 року по червень 2012 року, доказів сплати нею зазначених послуг до суду не надала. Однак проживала у зазначеній вище квартирі, а відповідно користувалася комунальними послугами та послугами, що входять до складу квартирної плати.

Між тим судова колегія не може в повному обсязі погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних обставин.

Статтями 62, 68 ЖК України встановлено, що наймач житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які живуть разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення.

Згідно зі ст. ст. 64, 156 ЖК України повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в статті 64 цього Кодексу.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, а відповідно не позбавляє обов'язку щодо прийняття участі у платі за комунальні послуги та квартирну плату.

З матеріалів справи вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані ОСОБА_2 (власник) та ОСОБА_1 ( бувша дружина). Даний факт не заперечувався ОСОБА_1 в судовому засіданні при встановленні її особи.

Як вбачається з витягу № 18088840 від 14.03.2008 року зазначена вище квартира належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі дублікату договору міни № 1319 від 28.08.1995 року.

Відповідно до оригіналів квитанцій про сплату комунальних платежів та квартирної плати за період з вересня 2009 року по червень 2012 року, ОСОБА_2, якого зазначено платником у даних платіжних документах, сплатив за комунальні послуги та квартирну плату у розмірі 3426,01 гривень.

Між тим з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона також за вказаний період сплачувала платежі по квартирній платі та за електроенергію. З наданих нею квитанцій вбачається, що вона сплатила за період з 2011 року по липень 2012 року всього 719,57 грн.

Тобто разом ними сплачено 4145 грн. Зазначене свідчить про необхідність зменшення стягнутої суми до 1433 грн.

Інші квитанції, надані ОСОБА_1 стосуються іншого періоду: другої половини 2012 року та 2013 року.

Крім того, в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в зв»язку з наступним.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, а саме, наявність вини особи, яка завдала таку шкоду.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.03.1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди , обов'язковому з»ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Дослідивши усі представлені сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлено безпідставно, жодних доказів наявності моральних страждань ОСОБА_1 їх тривалості та характеру, а також жодних доказів на обґрунтування вини ОСОБА_2 , причинного зв'язку між шкодою та його протиправними діяннями, розміру відшкодування моральної шкоди, позивачем не надано.

Тому в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення суду першої інстанції є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин судова колегія апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольняє частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 червня 2013 року в частині розміру стягнутої суми слід змінити, зменшивши розмір стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 1713 грн. до 1433 грн.

В іншій частині вказане рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, 309, 313,314,316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 червня 2013 року в частині розміру стягнутої суми змінити, зменшити розмір стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 1713 грн. до 1433 грн.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20- денний термін з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: