Ухвала суду № 32980303, 15.08.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0315/1196/2012 Провадження №11/773/302/13 Головуючий у 1 інстанції:Самрук Ф.В. Категорія:ч.1 ст. 115 КК України Доповідач: Лозовський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Лозовського А.О.,

суддів - Матвієнко Н.В., Пазюка О.С.,

з участю прокурора - Леміщака Д.М.,

засудженої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 29 травня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, освіта середня, працює дояркою фермерського господарства «Злагода», раніше не судима, -

засуджена за ст.116 КК України на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженій ОСОБА_1 залишено попередню - утримання під вартою.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з 02 години 50 хвилин 28 вересня 2012 року.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що вона 4 серпня 2012 року близько 2-ої години на узбіччі ґрунтової дороги по вулиці Пісочній с.Паридуби Старовижівського району Волинської області, перебуваючи в особливому стані вираженої фрустрації, котрий виник внаслідок кумуляції афективних переживань у відповідь на систематичні образи та знущання з боку потерпілого, її чоловіка ОСОБА_3 і який істотно відобразився на характері скоєного і суттєво обмежив її здатність правильно сприймати важливі по справі обставини, контролювати свої діяння та прогнозувати їх наслідки, нанесла декілька ударів робочою частиною сокири та ногами у взутті в ділянку голови, шиї та тулуба потерпілого ОСОБА_3, заподіявши йому закриту черепно-мозкову травму у вигляді шести рубаних ран голови, крововиливів у м'які тканини голови, крововиливів під оболонки головного мозку, рубаної рани в ділянці шиї, синців на обличчі, правому передпліччі, в правій лопатковій ділянці, з яких такі тілесні ушкодження як закрита черепно - мозковова травма у вигляді шести рубаних ран голови, крововиливів в м'які тканини голови, крововиливів під оболонки головного мозку відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчуватися смертю, що в даному випадку і привело до смерті потерпілого ОСОБА_3 у короткий проміжок часу.

У поданій апеляції засуджена ОСОБА_1, не оспорюючи доведенності винуватості, правильності кваліфікації своїх дій, вважає вирок суду в частині призначеного покарання надто суворим. Посилається на те, суд першої інстанції не в повній мірі врахував , що у вчиненому вона вину визнає, щиро розкаюється, активно сприяла розкриттю злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на її утриманні перебуває неповнолітній син, позитивно характеризується. Просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, призначивши їй покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляції, засуджену та її захисника, які прохали задовольнити апеляцію, міркування прокурора, який апеляцію заперечив, просив вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведенність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею злочину, за який її засуджено, ґрунтується на об'єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально процесуального законодавства, яким суд дав належну оцінку і які ніким не оспорюються.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Судом першої інстанції при визначенні покарання підсудній ОСОБА_1 не враховано протиправну негативну поведінку загиблого її чоловіка на протязі тривалого часу щодо неї, їх спільних дітей та інших близьких родичів, що за вчинення злочину пов'язаного з насильством в сім'ї ОСОБА_3 був засуджений вироком Любомильського районного суду до позбавлення волі, але на шлях виправлення не став.

Враховуючи дані обставини, а також розкаяння ОСОБА_1 у скоєному, те, що остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина 11 років, відсутність по справі обставин, що обтяжують покарання засудженої і наявність пом'якшуючої обставини, а саме щире каяття, колегія суддів вважає за доцільне зменшити їй покарання у виді позбавлення волі з 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців до 2 (двох) років і 6 (шести) місяців.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України в ред.1960 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ввирок Старовижівського районного суду від 29 травня 2013 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженою за ст. 116 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: