Ухвала суду № 32984606, 09.08.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 162/310/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Труш В.О. Провадження № 22-ц/773/1184/13 Категорія: 5 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Подолюка В.А.,

суддів Завидовської-Марчук О.Г., Федонюк С.Ю.,

при секретарі Перебойчука Р.В.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Зарудчівської сільської ради, третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог приватний нотаріус Любешівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання незаконними рішення виконавчого комітету сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державного акта на право приватної власності на землю, витягу з реєстру про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, Зарудчівської сільської ради, третя особа на стороні відповідачів приватний нотаріус Любешівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання незаконними рішення виконавчого комітету сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державного акта на право приватної власності на землю, витягу з реєстру про право власності на нерухоме майно, договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки, з апеляційними скаргами позивача ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 20 червня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2013 року ОСОБА_5 та представник позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, Зарудчівської сільської ради, третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог приватний нотаріус Любешівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання незаконними рішення виконавчого комітету сільської ради №12/2 від 24 листопада 2011 року про оформлення права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1, свідоцтва про право власності ОСОБА_6 на зазначене нерухоме майно від 25 листопада 2011 року, державного акта на право власності на земельну ділянку по цій адресі площею 0,25 га., виданого ОСОБА_6 15 вересня 2012 року за №257666 серії ЯК, скасування їх державної реєстрації і визнати незаконними договори дарування житлового будинку та земельної ділянки від 05 грудня 2011 року, укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, посвідчених приватним нотаріусом Любешівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованих в реєстрі за №968 та №969.

Позовні вимоги мотивували тим, що за період проживання в шлюбі позивачки ОСОБА_6 та ОСОБА_9 в АДРЕСА_1 подружжям був збудований житловий будинок з господарськими будівлями. 15 травня 2009 року батько склав заповіт на позивача ОСОБА_9, який був посвідчений секретарем Зарудчівської сільської ради. ІНФОРМАЦІЯ_1 заповідач помер.

ОСОБА_5 зазначає, що відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України він фактично прийняв спадщину шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, але не оформив право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку. Проте, виконавчим комітетом Зарудчівської сільської ради до закінчення визначеного законом шестимісячного строку на прийняття спадщини незаконно було прийняте рішення №12/2 від 24 листопада 2011 року про оформлення права власності на все спірне домоволодіння за його матір'ю. На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_6 було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно та вчинено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно по АДРЕСА_1 в КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» за №35265880.

Після цього, як вказують заявники, від імені власника нерухомого майна було виготовлено землевпорядною організацією технічну документацію на земельну ділянку площею 0,25 га. за вказаною адресою, видано органом місцевого самоврядування державний акт ЯК №257666 від 15 вересня 2012 року на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 отримавши правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно, пред'явила їх в нотаріальну контору, де були оформлені та зареєстровані за №968 та №969 5 грудня 2011 року договори дарування житлового будинку і земельної ділянки.

Оскільки, у ОСОБА_6 не було волевиявлення на виготовлення правовстановлюючих документів про право її власності на земельну ділянку, погодження меж із суміжними землекористувачами не було, позивач незаконно набула права власності на все нерухоме майно після смерті чоловіка ОСОБА_9, оскільки в порядку спадкування може претендувати лише на 1/2 його частину, заявники просили задовольнити позовні вимоги про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державного акту на право приватної власності на землю від 15 вересня 2012 року, виданих на підставі рішень Зарудчівсткої сільської ради ОСОБА_6, скасувати державну реєстрацію зазначених правовстановлюючих документів та визнати незаконними договори дарування житлового будинку і земельної ділянки від 05 грудня 2011 року.

Під час розгляду справи ОСОБА_5 звернувся в суд з такими ж позовними вимогами до ОСОБА_3, ОСОБА_6, Зарудчівської сільської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог приватний нотаріус Любешівсього районного нотаріального округу ОСОБА_7.

Ухвалою Любешівського районного суду від 22 квітня 2013 року вказані цивільні справи №162/312/13-ц та №162/310/13-ц об'єднанні в одне провадження.

Рішенням Любешівського районного суду від 20 червня 2013 року ОСОБА_5,ОСОБА_6 в задоволенні позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи зазначає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що позивач ОСОБА_6 є одноосібним власником всього нерухомого майна і вправі була розпоряджатися ним одноособово. Також суд не звернув увагу і не дав належної оцінки тій обставині, що органом місцевого самоврядування прийняті рішення до закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини спадкоємцем по заповіту, без врахування того, що ОСОБА_6 після смерті чоловіка не могла буди одноособовим власником всього нерухомого майна, є неграмотною, тому приватним нотаріусом порушені вимоги законодавства, яке регулює питання посвідчення правочинів. У зв'язку з цим, просить скасувати оскаржуване ним судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

ОСОБА_2 в поданій в інтересах ОСОБА_6 апеляційній скарзі додатково зазначає, що при вирішення даного спору судом не було враховано, що відповідно до діючого на той час законодавства 1/2 частка у спірному нерухомому майні належала чоловікові позивачки, факт постійного проживання позивачів зі спадкодавцем, нотаріусом було порушено п.п.13,16,43 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій», рішення органу місцевого самоврядування були прийняті не в межах повноважень органу місцевого самоврядування, саме рішення суду про відмову в позові не узгоджується із судовою практикою по аналогічних справах.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_6 в повному обсязі з підстав наведених в ній, визнав скаргу позивача ОСОБА_5, відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 апеляційні скарги позивачів заперечили, просять відхилити їх як безпідставні.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Так, судом з пояснень сторін, показань свідків, письмових матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_6 перебувала з ОСОБА_9 в зареєстрованому шлюбі з 23 липня 1953 року, спільно з чоловіком побудували в АДРЕСА_1 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами. 15 травня 2009 року ОСОБА_9 склав посвідчений секретарем Зарудчівської сільської ради заповіт на свого сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець помер (т.1а.с.8-10,17,165-167,т.2 а.с.119,123-138).

Рішенням сесії №10/7 від 18 серпня 2011 року ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1, рішенням вказаного органу місцевого самоврядування №11/2 від 31 серпня 2011 року затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою на вказану цю земельну ділянку площею 0,2500 га. з передачею відповідачці ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки для зазначених потреб та зроблений висновок до технічної документації щодо складання державного акта на право приватної власності на землю з видачею 14 вересня 2011 року Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯК №257666 (т.1а.с.21-27,51-54).

22 серпня 2011 року виконавчим комітетом Зарудчівської сільської ради прийняте рішення №9/2 про оформлення права власності на житловий будинок за ОСОБА_6 15 листопада 2011 року представником ОСОБА_6- ОСОБА_11, яка діяла на підставі доручення від 14 листопада 2011 року, подана Декларація в інспекцію Держархбудконтролю у Волинській області про готовність об'єкта до експлуатації, 24 листопада 2011 року виконавчим комітетом прийняте рішення №12\2 про оформлення права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 з видачею 25 листопада 2011 року свідоцтва про право власності на вказане нерухоме майно, зареєстрованого 02 грудня 2011 року КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» за №35265880 (т.1а.с.14-19,50,122,125-128,т.2 а.с.140-145)

05 грудня 2011 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору житловий будинок по АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами а також земельну ділянку, за вказаною адресою, площею 0,25 га. за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (т.1а.с.12-16,165-168,174-176).

ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Постановляючи рішення в частині відмови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в задоволені позовних вимог про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Зарудчівської сільської ради від 24 листопада 2001 року №12/2, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 листопада 2001 року та витягу з реєстру про право власності на нерухоме майно, реєстровий номер 35265880, суд першої інстанції, з посиланням на відповідні норми матеріального права, нормативних актів, мотивував свої висновки тим, що рішення прийняте органом місцевого самоврядування в межах його повноважень, свідоцтво про право власності оформлено відповідно до Тимчасового положення, яке діяло на момент його видачі, та видане уповноваженим органом, сама реєстрація права власності була вчинена відповідним органом на підставі належних правовстановлюючих документів.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи та вимогам законодавства, на яке є посилання в рішенні. Крім того, прийняття рішення органом місцевого самоврядування 24 листопада 2001 року №12/2 до закінчення встановленого шестимісячного строку на прийняття спадщини ОСОБА_5 не порушує законних прав та інтересів позивачів, оскільки спадкоємець у встановлений законом строк та по збігу його, до часу звернення в суд з позовом, не вчиняв будь-яких дій на прийняття спадщини за заповітом або за законом, тобто скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст.1268 ЦК України. Не звертався також із заявою про продовження строку на прийняття спадщини (т.2а.с.108-132). Належними доказами стверджується та обставина, що ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_9, відповідно до вимог ч.3 ст.1268 цього Кодексу, тому у встановленому законом порядку набула права власності на спірне нерухоме майно, тому порушень будь-яких її прав та інтересів таким рішенням органу місцевого самоврядування та видачею правовстановлюючих документів на нерухоме майно допущено не було (т.1 а.с.17,т.2 а.с.124).

Доводи ОСОБА_5 про те, що відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України він фактично прийняв спадщину після смерті батька, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи належними та допустимими доказами і спростовуються матеріалами справи та показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_1, ОСОБА_15 (т.1 а.с.120-121,165-167,т.2 а.с.115-116,132-138) і іншими доказами, на які є посилання в оскаржуваному судовому рішенні і які не спростовані позивачами, відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України.

Погоджується суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволені позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання незаконним державного акта ЯК №25766 на право власності на земельну ділянку, оскільки такий правовстановлюючий документ виданий на підставі не скасованого рішення Зарудчівської сільської ради №11/2 від 31 серпня 2011 року, а позивачами не доведена та обставина які саме права та інтереси їх порушенні видачею такого документа.

Свої висновки в частині відмови в позові про визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки, суд першої інстанції обґрунтовував тим, що немає підстав такі правочини визнавати недійсними згідно положень ст.ст.203,215 ЦК України та ст.210 ЗК України, оскільки свідоцтво про право власності на будинковолодіння та оспорювані позивачами державні акти на землю не видані з порушенням законодавства України, є дійсними, особа, яка здійснила відчуження будинку і спірної земельної ділянки шляхом дарування вправі була вчиняти такі угоди, оскільки набула в установленому законом порядку власності на таке майно.

Договори дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки площею 0.2500 га. від 05 грудня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладені з додержанням письмової форми та нотаріального їх посвідчення, правові наслідки, передбачені ст.223,226 ЦК України щодо розпорядження власником нерухомого майна відсутні (т.1. а.с.170,177).

Доводи апеляційної скарги в цій частині про те, що ОСОБА_6 є безграмотною не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про відмову в позові про визнання правочинів недійсними, оскільки подані стороною докази (т.1 а.с.148-184) не є беззаперечними, спростовуються іншими матеріалами справи(т.1а.с.21,26,53,54,88,89,97,102).

Зі змісту постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, також вбачається, що перевірка наведених заявником фактів органом внутрішніх справ проводилася за скаргами ОСОБА_6 (т.1 а.с.173-176). Крім того, є доведеним той факт, що ОСОБА_6 реалізовувала своє право на набуття права власності на нерухоме майно через представника ОСОБА_12, уповноваженої відповідним дорученням на вчинення таких дій (т.1 а.с.122).

Не знайшли свого підтвердження посилання в апеляційній скарзі на ті обставини, що ОСОБА_6 має вади здоров'я, які перешкоджали їй повноцінно реалізовувати свої права та інтереси, особисто не зверталася до органу місцевого самоврядування з питанням оформлення права власності на нерухоме майно, що нотаріусом було вчинено нотаріальні дії по посвідченню договорів дарування з порушенням ст.34 ЗУ «Про нотаріат» та «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій» нотаріусами України (т.2 а.с.139-145,147).

Інші доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням встановлених обставин справи, вимог законодавства, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд дав правильну юридичну оцінку.

Отже, рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307,313,314,315,319 ЦПК України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_5 та представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Любашівського районного суду від 20 червня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :