Вирок № 32978317, 14.08.2013, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/866/13-к .

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2013 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Хрусталенко І.П.,

при секретарі - Одінцовій Н.Г.,

розглянувши у вікритому судовому засіданні в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 12013120110000428 за обвинувальним актом від 17.05.2013 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 не одруженого, освіта 5 класів, раніше судимого 28.04.2010 року Бобринецьким районним судом за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця с. Вереміївка Бобринецького району, жителя АДРЕСА_2, освіта 4 класи, одруженого, раніше не судимого;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, освіта 6 класів, одруженого, раніше судимого 28.04.2010 року Бобринецьким районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання з іспитовим терміном на 3 роки;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, по спеціальності тракторист, не одруженого, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, злочину, за ч. 2 ст. 297 Кримінального кодексу України, а саме, наруга над могилою, іншим місцем поховання, а також, незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинена за попередньою змовою, групою осіб, з корисливих мотивів,

за участю:

прокурора -Неклеси Л.А..,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за попередньою змовою, групою осіб, скоїли кримінальне правопорушення, а саме, наругу над могилою, іншим місцем поховання, а також, незаконно заволоділи предметами, що знаходяться на могилі, з корисливих мотивів відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 297 Кримінального кодексу України за наступних обставин.

09.05.2012 року близько 22 години вечора ОСОБА_1, за попередньою змовою та разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з корисливих мотивів, маючи умисел незаконне заволодіння, шляхом таємного викрадення предметів, що знаходились на місці поховання, а саме з цвинтаря розташованого за с. Західне Бобринецького району, на двох мотоциклах прибули до вищевказаного цвинтаря, де зневажаючи суспільну пам'ять про померлих, продемонстрували зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій щодо поховання померлих, з дерев'яного столу загального користування, демонтували та викрали металеві ніжки та арматуру, з-під надгробних пам'ятників що розташовані на могилах ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, таємно викрали металеві швелера довжиною 1.5 метри, шириною 10 см., тим самим викравши металу загальною вагою близько 400-та кілограмів, вартістю за кілограм брухту чорного металу, згідно довідки вартості виданої ПП «Алмет» м. Кіровоград 1,8грн.. на загальну суму 720грн.

З викраденим з місця події зникли та розпорядились ним на власний розсуд продавши необізнаному в їх злочинних діях ОСОБА_20, тим самим довівши свій злочинний умисел до кінця.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що в день коли вкрали залізо на кладовищі з 19 години вечора 9 травня 2012 року до 7 години ранку 10 травня 2012 року був у своєї дівчини ОСОБА_34 у АДРЕСА_5, прізвище знав але забув, адресу проживання не знає, а візуально знає де вона проживає, коло с.Новоградівка у с. Ружине, там вона й проживає. Обвинувачений знав, якщо скаже працівникам міліції де знаходиться ОСОБА_34 вони до неї поїдуть і вона не дасть ніяких показань на його користь. Будинок дівчини знаходиться на краю села біля розвалених ферм, дівчині 19 років, волосся чорняве, до своєї дівчини обвинувачений їздив кожен день до затримання. 10 травня 2012 року поїхав додому, дома дізнався, що його визвали працівники міліції, матері переказали на словах. Наступного дня зі старшим братом ОСОБА_12 та матір'ю поїхав до міліції, начальник міліції забрав обвинуваченого до себе в кабінет почав обвинуваченого бити і сказав що обвинувачений візьме все на себе, ще били інші працівники міліції, прізвищ обвинувачений не знає показати зможе, після того обвинуваченого повезли в ізолятор тимчасового тримання, коли при обранні санкцій судом поїхали зняти побої уже не було на тілі нічого, все посходило. 9 травня 2012 року металобрухт ОСОБА_20 не возив і такої фрази, що ОСОБА_20 показав на судовому слідстві як свідок про 9 травня 2012 року що обвинувачений привіз йому залізо разом з ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_1 не пам'ятає. Власноруч явку з повинною обвинувачений не писав, обвинуваченому зміст явки ніхто не оголошував, працівник міліції записував коли обвинувачений розповідав, застосовувався моральний та фізичний тиск. Під час відтворення обстановки місця події обвинувачений знаходився коло кладовища, слідчий показував де стати на відтворенні, без адвоката, Обвинувачений при вході на кладовищі бачив розібраний стіл, розібраних могил обвинувачений ОСОБА_1 не бачив, слідчий з протоколом відтворення обвинуваченого не знайомив, не зачитував, сказав тільки розписатися і обвинувачений розписався. Протокол відтворення обстановки місяця події понятим у присутності обвинуваченого не зачитували. З обвинуваченим ОСОБА_4 9 травня 2012 року ніде не їздив, металобрухт свідку ОСОБА_20 не здавав. Постанову про закриття кримінального провадження від 25.03.2013 року отримав, не оскаржив так як писати і читати не вміє. Скарг на дії слідчого прокуратури під час проведення перевірки за заявою обвинуваченого про фізичний вплив та психологічний тиск, застосований працівниками міліції на досудовому слідстві не писав так як не вміє ні читати ні писати. Цивільні позови не визнав.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєному правопорушенні не визнав та показав, що 9 травня 2012 року він приїхав до батьків у с. Вереміївку і пробув там з 10 години ранку 9 травня 2012 року до 12 годин дня 10 травня і нікуди не відлучався. 10 травня поїхав додому до сім'ї у с.Червонозорівка, потім 11.05.2012 року приїхали до брата ОСОБА_1, сиділи кофе пили. 12 травня 2012 року його забрали у міліцію до м. Бобринець надавали по голові, по ребрах і отправили до ізолятора тимчасового тримання. З ІТТ 13.05.2013 року працівники міліції забрали обвинуваченого з ОСОБА_4, якого забрали до міліції раніше, повезли до м. Бобринця і повезли на кладовище, яке ОСОБА_2 вперше бачив. На територію кладовища не заходили, сказали піднять руку, сфотографували і повезли до слідчого ізолятора. Обвинувачений показав, що з гр.ОСОБА_20 знайомий, бувало бачилися, у домоволодінні гр. ОСОБА_20 не був. Явку з повинною не писав, так як читати та писати не вміє, тільки може ставити підписи, протокол відтворення обстановки місця події не підписував, зміст протоколу йому не зачитували. Постанову про закриття кримінального провадження від 25.03.2013 року отримав, не оскаржив так як писати і читати не вміє. Скарг на дії слідчого прокуратури під час проведення перевірки за заявою обвинуваченого про фізичний вплив та психологічний тиск, застосований працівниками міліції на досудовому слідстві не писав так як не вміє ні читати ні писати. Підпис у протоколі допиту обвинуваченого як потерпілого підпис не ставив. Цивільні позови не визнав.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що не пам'ятає точно коли йому сказали з'явитися у райвідділ, обвинуваченого привіз зять з мамкою та жінкою, обвинувачений прийшов до міліції побачив ОСОБА_1, він пішов у кабінет зліва, а обвинувачений ОСОБА_3 пішов у правий кабінет приміщення райвідділу, працівник міліції попросив присісти, він вийшов пішов десь потім прийшов і почав бити обвинувачено у кабінеті сам, вдарив обвинуваченого, там сейф стоїть, у праву ключицю, обвинувачений ОСОБА_3 втратив свідомість на декілька хвилин, потім він мені розказав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 якого обвинувачений раніше взагалі не знав, показали на обвинуваченого, потім повезли на кладовище, на кладовищі спочатку ругав обвинуваченого щоб він показував і обвинувачений показував і все, далі обвинувачений вийшов зі слідчим, слідчий з понятими побалакав і обвинувачений повезли у райвідділ і годин у 19 повезли у м. Кіровоград і все. 9.05.12 протягом дня обвинувачений був до 16.30 на роботі в орендатора, потом почув, що ОСОБА_2 приїхав до батьків пішов до нього півгодини там побув, дядько ОСОБА_35 позвонив обвинуваченому на початку 21 год., далі обвинувачений ставив сітки до з 21 години до 23 години з ОСОБА_36, проживає у с. Вереміївці, далі пішов до ОСОБА_22 додому попили кофе і назад на ставок прийшли охороняти вдвох, в ту ніч обвинувачений не спав, спить тільки вдень, робота така. Наступного дня жінка сказали і батьки що міліція забрала братів ОСОБА_2, скарги на працівників міліції не пам'ятає, щоб писав. Читати обвинувачений практично не вміє, самостійно писати не може, тільки може переписати. Явку з повинною обвинувачений не писав, тільки у слідчого підписував документи під тиском, які обвинуваченому вголос не зачитували. На кладовищі обвинувачений тільки показував на ті пам'ятники які казав слідчий, коло обвинуваченого та слідчого понятих не було. З ОСОБА_4 познайомився у райвідділі тільки. Обвинувачений точно не пам'ятає чи був у ОСОБА_20 разом з обвинуваченим ОСОБА_1 9 травня 2012 року близько 23 години щоб здати металобрухт. Також, обвинувачений показав, що у нього у власності є мотоцикл «Іж Юпитер» і ніхто крім обвинуваченого цим мотоциклом не їздить. Постанову про закриття кримінального провадження від 25.03.2013 року отримав, не оскаржив так як писати і читати не вміє. Скарг на дії слідчого прокуратури під час проведення перевірки за заявою обвинуваченого про фізичний вплив та психологічний тиск, застосований працівниками міліції на досудовому слідстві не писав так як не вміє ні читати ні писати. Підпис у протоколі допиту обвинуваченого як потерпілого підпис не ставив. Цивільні позови не визнав.

Допитаний під час судового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєному правопорушенні не визнав та показав, що 9 травня 2012 року він був у селі Червонозорівка, знайомий попросив відвести їх на кладовище з бабою, до них родичі приїхали двоє, з Бобринця він їх відвіз на кладовище у с. Червонозорівка і з другої години я був дома з матір'ю, з малими гулятися ходив до брата, ОСОБА_23, пробув там до 23 години приблизно, по сусідству живе, до ранку 10.05.2012 року 6 год. спав дома. 12 червня 2012 року приїхали працівники міліції спитали за ОСОБА_24, він сказав, що не знає де ОСОБА_24. 13.06.2012 року знову приїхали працівники міліції приїхали і кажуть сідай поїхали у м. Бобринець обвинувачений сів у машину і поїхали до ОСОБА_2 щоб його забрать, потім поїхали у міліцію, обвинувачений сидів у кабінеті, зайшов здоровий дядько і питає чого у обвинуваченого рука поломана і сказав чи хоче обвинувачений щоб друга рука була у гіпсу. Спитав де метал здавали, обвинувачений сказав що не здавали, почав бити, ударив у лоба, потім почав книжкою бити, потім прийшов інший працівник міліції і почав бити кулаками в потилицю, дав підписати якісь документи і сказав щоб нікому не казав, що били а то буде ще гірше, потім на ІТТ поїхали, слідуючого дня поїхали на кладовище, слідчий пішов шукати понятих і сказав потім їди показуй, обвинувачений відмовився і на кладовище не пішов, обвинуваченого біля поля сфотографували і повезли у СІЗО. З документами після проведеної слідчої дії не ознайомили, документи обвинувачений не підписував. Явку з повинною писав бо боявся, що написано у явці з повинною сказати не може. Очну ставку з ОСОБА_2 працівники міліції не проводили. Обвинувачений був не в собі, не розумів що робить так як був у міліції один, підписував всі документи що казали, не читаючи. Протокол відтворення обстановки місця підписав добровільно. До відтворення обстановки на кладовище у с. Західне раніше ніколи не був. З ОСОБА_3 познайомився у міліції. До міліції ОСОБА_3 не знав, на мотоциклі з братами ОСОБА_2 не їздив, металобрухт не здавав. Де живе ОСОБА_20 не знає. Постанову про закриття кримінального провадження від 25.03.2013 року отримав, не оскаржив. Скарг на дії слідчого прокуратури під час проведення перевірки за заявою обвинуваченого про фізичний вплив та психологічний тиск, застосований працівниками міліції на досудовому слідстві не писав. Цивільні позови не визнав.

Допитаний під час судового розслідування потерпілий, цивільний позивач ОСОБА_25 показав, що 22 травня 2012 року подзвонив знайомий ОСОБА_26 і сказав, приїжджай на кладовище, могилки твоїх рідних пошкодженні, приїхав, побачив, що дві могилки тещі та тестя пошкоджені, не було швелерів до двох метрів, подзвонили голові сільради, заступнику голови адміністрації, депутату, через півгодини приїхала міліція, склала протокол. Швелера були ржаві, перед цим був на кладовищі на гробках. Потерпілий стосовно міри покарання обвинуваченим висловив думку, що можливо обвинуваченим призначити покарання з іспитовим строком.

Допитаний під час судового розслідування цивільний позивач представник Тарасівської сільської ради Бобринецького району ОСОБА_27 показав, що у травні близько 16 години, йому зателефонували знайомі ОСОБА_25 та ОСОБА_26 та повідомили, що пошкоджені могили, в тому числі і їх рідних і пошкоджені два металевих столи по 12 метрів і весь метал на яких стояли столи викрадений. ОСОБА_27 приїхав відразу на кладовище у с. Західне і побачив близько десяти пошкоджених могил. Столи робилися за кошти населення територіальної громади яку представляє цивільний позивач, за дорученням людей як голова органу місцевого самоврядування. На сьогоднішній день столи відновленні за кошти населення тільки столи вже дерев'яні.

Допитаний під час судового розгляду свідок сторони обвинувачення ОСОБА_20 показав, що 09.05.2012 року близько 23 год. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на двох мотоциклах «Юпитер» та «Їж Планета» привезли до його домоволодіння вночі металобрухт, скручену арматуру, швелера та уголки до 2-х метрів запропонували придбати і свідок їх придбав. На металевих виробах, їржа була, та частково грунт. Свідок подумав, що це була якась конструкція, пиляна. Металобрухт був складений на двох колясках, загальна вага металобрухту близько 400 кг. ОСОБА_4 свідок не знає, взагалі до його домоволодіння приїхали четверо осіб, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 зайшли в хату, дві особи стояли в подвір'ї, на відстані приблизно 15 метрів, обличчя двох інших свідок не бачив так як було темно.

Допитана під час судового розгляду свідок сторони обвинувачення ОСОБА_28показала, що у травні 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вдень привезли металобрухт шести різних видів, кутники та труби, копаний з кладки і свідок придбала металобрухт для огорожі так як робила ремонт за 110,00 грн., міліція бачила цей металобрухт у свідка за хатою, він дійсно з кладки, її чоловік домовився з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щоб вони привезли їм метал для огорожі.

Допитаний під час судового розгляду свідок сторони обвинувачення ОСОБА_26показав, що десь у кінці травня 2012 року він проїжджав мимо кладовища у с. Західне, там його рідні поховані, думаю зайду провідаю, зайшов побачив, що столи розкурочені, не було стовпчиків металевих, тільки з арматури залишилися, могилки розкурочені, приблизно десять могил, надгробники здвинуті, пам'ятники перекошені, подзвонив до знайомого односельчанина ОСОБА_29, він приїхав, потім разом подзвонили до голови сільської ради, він приїхав, потім приїхала міліція. Коло пам'ятників не було перекрить металевих, бетон залишився, а заліза не має. Перед цим на кладовищі свідок був приблизно місяць назад, навідується часто до рідних, які там поховані. Могилки рідних не були пошкодженні там бетонні перекриття. Свідок пам'ятає, що пошкоджені могилки померлих ОСОБА_30, ОСОБА_8, ОСОБА_31, ОСОБА_17. Також, свідок зазначив, що вночі побачити осіб на кладовищі з ближньої хати не можливо, оскільки кущі, зарослі, у ближчій хаті живе старенька бабуся, яка пересувається на милицях і навіть вдень не завжди виходить зі свого будинку.

Допитана під час судового розгляду свідок сторони захисту ОСОБА_32 показала, що її кума, родичка прийшла до неї 8 травня 2012 року і питала хто б її повіз на кладовище 9 травня та сказала що піде мабуть до ОСОБА_33, як приїде з кладовища, запросила свідка до себе пообідати. Свідок прийшла до куми, у хату зайшов хлопчик ОСОБА_33, нічого не пив, сказав, що йому треба додому поратися по господарству і поїхав додому близько 13 години. Ввечері 9 травня свідок ОСОБА_33 не бачила.

Стороною обвинувачення був заявлений допит свідка ОСОБА_24 В зв'язку з тим, що вказаний свідок відбуває покарання у Дзержинській виправній колонії № 2 Донецької області згідно ухвали суду постановлено провести допит свідка шляхом відеоконференції з Донецького СІЗО. В процесі дистанційного судового розгляду свідок ОСОБА_24 відмовився давати покази, мотивуючи відмову тим, що у форматі відеоконференції він давати покази не буде і вимагав щоб його привезли до м. Бобринець для участі у судовому засіданні безпосередньо і тоді свідок надасть покази. По факту відмови свідка від давання показів судом надане доручення прокурору Бобринецького району провести відповідну перевірку, оскільки у діях свідка вбачаються ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 385 КК України, а саме, відмова свідка від давання показань з непередбачених законом підстав.

Суд, оцінивши докази по справі у їх сукупності, критично ставиться до показань обвинувачених про те, що на кладовищі с. Західне Бобринецького району вони раніше ніколи не були, попередньою між собою про вчинення надруги над могилами зазначеного кладовища з метою заволодіння предметами, що знаходяться на могилах кладовища с. Західне з корисливих мотивів не домовлялися і 9 травня 2012 року металеві вироби з могил та столів загального користування кладовища с. Західне разом групою не викрадали і свідку ОСОБА_20 того ж дня металобрухт не продавали і прийшов до висновку, що ці факти заперечуються обвинуваченими з метою уникнення законного покарання за скоєне кримінальне правопорушення, злочин.

Оскільки показання обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 містять суттєві розбіжності стосовно дати їх затримання, з датами затримання, зазначених у протоколах затримання вказаних осіб, а саме, як зазначали обвинувачені їх було затримано протягом одного двох днів після 9 травня 2012 року, при цьому судом встановлено, що обвинувачені були затримані 14, 15 червня 2012 року і суд не враховує показання обвинувачених у цій частині та пов'язує такі розбіжності зі значним проміжком часу який пройшов з моменту затримання та судовим розглядом.

Незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не визнали себе винним в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, злочині, суд прийшов до висновку, що вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, злочині, доведена повністю і дії обвинувачених вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 297 КК України як наруга над могилою, іншим місцем поховання, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на (в) могилі, вчинені за попередньою змовою, групою осіб, з корисливих мотивів.

Не заслуговують на увагу суду доводи обвинувачених та захисту про чинення психологічного тиску та фізичного тиску на обвинувачених працівниками міліції з метою примусити обвинувачених дати покази проти себе на досудовому слідстві та підписати процесуальні документи та явку з повинною, оскільки вони спростовуються постановою про закриття кримінального провадження за № 42013120110000001 від 16.01.2013 року слідчого прокуратури Бобринецького району Кіровоградської області про закриття кримінального провадження від 25.03.2013 року відповідно до якої кримінальне провадження закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, яку обвинувачені отримали 28.03.2013 року та не оскаржували.

Вина ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.297 КК України, крім показань свідка ОСОБА_20, підтверджується:

- протоколом огляду місця події від 22.05.2012 року, яким являється територія кладовища с. Західне Бобринецького району, в ході якого зафіксований факт наруги над могилами(а.с. 5, 6 т. 1);

- протоколом явки з повинною від 14.06.2012 року обвинуваченого ОСОБА_4 (а.с. 19 т. 1);

- протоколом явки з повинною від 15.06.2012 року обвинуваченого ОСОБА_3 (а.с. 82 т. 1);

- протоколом явки з повинною від 15.06.2012 року обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с. 84 т. 1);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 14.06.2012 року (а.с 80-81, т. 1);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.06.2012 року за участю ОСОБА_1 з фототаблицею, в ході якої обвинувачений розповів та показав за яких саме обставин справи він скоював наругу над могилою на території кладовища с. Західне Бобринецького району (а.с. 126-130 т.1);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.06.2012 року за участю ОСОБА_3 з фототаблицею, в ході якої обвинувачений розповів та показав за яких саме обставин справи він скоював наругу над могилою на території кладовища с. Західне Бобринецького району (а.с. 131-135 т.1);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.06.2012 року за участю ОСОБА_2 з фототаблицею, в ході якої обвинувачений розповів та показав за яких саме обставин справи він скоював наругу над могилою на території кладовища с. Західне Бобринецького району (а.с. 136-138 т.1);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.06.2012 року за участю ОСОБА_4 з фототаблицею, в ході якої обвинувачений розповів та показав за яких саме обставин справи він скоював наругу над могилою на території кладовища с. Західне Бобринецького району (а.с. 136-138 т.1);

- висновком судово-психіатричної експертизи № 454 від 31.07.2012 року, проведеної Кіровоградською ОПЛ, згідно висновків якої ОСОБА_2 є осудним (а.с. 190-191 т. 1);

- висновком судово-психіатричної експертизи № 453 від 31.07.2012 року, проведеної Кіровоградською ОПЛ, згідно висновків якої ОСОБА_3 є осудним (а.с. 201 -202 т. 1);

- висновком судово-психіатричної експертизи № 455 від 31.07.2012 року, проведеної Кіровоградською ОПЛ, згідно висновків якої ОСОБА_4 є осудним (а.с. 212 -213 т. 1).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив умисний злочин середньої тяжкості, раніше судимий, злочин вчинив в період іспитового строку, по місцю проживання характеризується задовільно.

Обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочину, вчинення нового умисного злочину за наявності судимості за умисний злочин, .

Обставин, що пом'якшують покарання - не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив умисний злочин середньої тяжкості, раніше судимий, злочин вчинив в період іспитового строку, по місцю проживання характеризується задовільно.

Обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочину, вчинення нового умисного злочину за наявності судимості за умисний злочин.

Обставин, що пом'якшують покарання - не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вчинив умисний злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, на утриманні має трьох малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання - не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 вчинив умисний злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання - не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що виправлення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, можливе тільки в умовах ізоляції їх від суспільства, у межах санкції ч.2 ст.297 КК України. Підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України не встановлено.

По справі заявлений цивільний позов ОСОБА_22про стягнення з обвинувачених матеріальної та моральної шкоди в сумі 3000, 00 грн. з яких 1000,00 грн. матеріальної шкоди та 2000,00 грн. моральної шкоди. Оскільки позивач в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся належним чином, ухвалою суду від 12.08.2013 року цивільний позов залишений без розгляду.

По справі заявлений цивільний позов ОСОБА_25 про стягнення з обвинувачених матеріальної та моральної шкоди в сумі 500, 00 грн. Оскільки позивачем не надано доказів завдання матеріальної шкоди суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову стосовно стягнення моральної шкоди в сумі 200,00 грн.

По справі заявлений цивільний позов Тарасівькою сільською радою Бобринецького району в особі цивільного позивача ОСОБА_27 про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди в сумі 3000, 00 грн. Оскільки позивачем не надано доказів завдання матеріальної шкоди позивачу суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судових витрат по справі не заявлено.

Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України, а саме, наруга над могилою, іншим місцем поховання, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на (в) могилі, вчинені за попередньою змовою, групою осіб, з корисливих мотивів і призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.04.2010 року та призначити

ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обраховувати з часу затримання, а саме, з 15 червня 2012 року з 16 години 50 хвилин.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити взяття під варту.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України, а саме, наруга над могилою, іншим місцем поховання, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на (в) могилі, вчинені за попередньою змовою, групою осіб, з корисливих мотивів і призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.04.2010 року та призначити

ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обраховувати з часу затримання, а саме, з 15 червня 2012 року з 18 години 20 хвилин.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити взяття під варту.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України, а саме, наруга над могилою, іншим місцем поховання, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на (в) могилі, вчинені за попередньою змовою, групою осіб, з корисливих мотивів і призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обраховувати з часу затримання, а саме, з 14 червня 2012 року з 18 години 10 хвилин.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити взяття під варту.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України, а саме, наруга над могилою, іншим місцем поховання, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на (в) могилі, вчинені за попередньою змовою, групою осіб, з корисливих мотивів і призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обраховувати з часу затримання, а саме, з 14 червня 2012 року з 17 години 20 хвилин.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити взяття під варту.

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_25 200, 00 грн. моральної шкоди.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Бобринецький районний суд Кіровоградської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя І.П. Хрусталенко