Постанова № 32967201, 08.08.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 року об 11 год. 07 хв. м. Львів № 813/4594/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/4594/13-а

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова, представник - Козицька Р.І.доВідкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач», представник - не прибувпростягнення боргу в сумі 348 142,67 грнВ С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Залізничному р-ні м. Львова (далі УПФУ звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» (далі ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач») про стягнення заборгованості в сумі 348 142,67 грн по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а" п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує вимогами ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просить позов задоволити повністю.

Відповідач прибуття уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Згідно наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованих коштів для покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягають відшкодуванню ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку даних пенсій, за період з 01.12.2012 р. по 01.06.2013 р. відповідач зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду витрати в розмірі 128218,14 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованих коштів для покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягають відшкодуванню ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку даних пенсій, за період з 01.12.2012 р. по 01.06.2013 р. відповідач зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду витрати в розмірі 219924,53 грн.

Відповідно до вищезазначених розрахунків сума боргу ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», що підлягає стягненню складає 348142,67 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за N 64/8663 з наступними змінами та доповненнями).

Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень цього ж Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим же Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього ж Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.п. 6.4, 6.8 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. У п. 15 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України у Залізничному р-ні м. Львова є органом Пенсійного фонду України, а тому стягнення несплачених (чи несвоєчасно сплачених) сум витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягають сплаті у відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", належить до повноважень Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі.

Управління Пенсійного фонду України у Залізничному р-ні м. Львова направляло відповідачу розрахунки розміру сум до відшкодування за період з 01.12.2012 р. по 01.06.2013 р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач у встановлені строки витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не відшкодував.

Заборгованість відповідача - ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пільгових умовах, станом на час розгляду справи, за період з 01.12.2012 р. по 01.06.2013 р. в сумі 348142,67 грн підтверджується вищевказаними доказами, а також розрахунком боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Беручи до уваги те, що відповідачем самостійно фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були, доказів сплати зазначеного боргу у матеріалах справи відсутні, відповідачем не надано доказів оскарження надісланих позивачем розрахунків, як і не надано доказів оскарження відповідачем призначення позивачем пенсій вказаним у розрахунках особам вказана сума заборгованості підлягає стягненню з ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» в користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» (код ЄДРПОУ 05808758, вул. Залізнична, 7, м. Львів, 79039) на користь управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова (код ЄДРПОУ 20847425, вул. Городоцька, 172, м. Львів, 79022) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 348142 (триста сорок вісім тисяч сто сорок дві) гривні 67 копійок.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13.08.2013 року.

Суддя Кедик М.В.