Постанова № 32967198, 08.08.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 року о 12 год. 50 хв. м. Львів № 813/4718/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/4718/13-а

за позовомУправління Пенсійного фонду України у м. Бориславі Львівської області, представник - не прибувдоВідкритого акціонерного товариства "Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту", представник - не прибувпростягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2229,24 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у м. Бориславі Львівської області (далі - УПФУ у м. Бориславі Львівської області), звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту" (далі - ВАТ "Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту") про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної згідно п. "б-з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ВАТ "Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту" відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, у якому просить розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на адміністративний позов не подав. На адресу суду повернувся поштовий конверт направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України. Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

ВАТ "Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Як вбачається з матеріалів справи, право на пільгову пенсію за період роботи у ВАТ "Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту" набув ОСОБА_1. УПФУ у м. Бориславі Львівської області даній особі було призначено та виплачено пенсії на пільгових умовах призначених відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 з наступними змінами та доповненнями).

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень цього ж Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у п.п.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8 зазначеної вище Інструкції, підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В разі зміни розміру пенсії або

настання обставин, що впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного Фонду повідомляють про це підприємства у місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. У п. 15 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Таким чином, УПФУ у м. Бориславі Львівської області є органом Пенсійного фонду України, а тому стягнення несплачених (чи несвоєчасно сплачених) сум витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягають сплаті у відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», належить до повноважень УПФУ у м. Бориславі Львівської області.

УПФУ у м. Бориславі Львівської області надіслало підприємству розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених згідно п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Заборгованість відповідача - ВАТ "Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту", по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пільгових умовах, станом на час розгляду справи, за квітень, травень 2013 року в сумі 2229,24 грн підтверджується вищевказаними доказами, розрахунком заборгованості по відшкодуванню виплачених пенсій. Дана заборгованість є узгодженою між сторонами та відповідачем у встановлені законом строки не сплачена.

Закріплений у ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.ст. 49, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

За правилами, встановленими ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Беручи до уваги те, що відповідачем самостійно фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були, доказів сплати зазначеного боргу у матеріалах справи відсутні, відповідачем не надано доказів оскарження надісланих позивачем розрахунків, як і не надано доказів оскарження відповідачем призначення позивачем пенсій вказаній у розрахунках особі, вказана сума заборгованості підлягає стягненню з ВАТ "Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту" в користь УПФУ у м. Бориславі Львівської області.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту" (ЄДРПОУ 5806995, Львівська область, м. Борислав, вул. Гірна, 22) в користь управління Пенсійного фонду України у м. Бориславі Львівської області (ЄДРПОУ 22400800, Львівська область, м. Борислав, вул. Чорновола, 2) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2229 (дві тисячі двісті двадцять дев'ять) гривень 24 копійки.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 13.08.2013 року.

Суддя Кедик М.В.