Постанова № 32967218, 08.08.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 року о 14 год. 50 хв. м. Львів № 813/4200/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/4200/13-а

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області, представник – не прибув

до

Публічного акціонерного товариства “Стебницьке гірничо – хімічне підприємство “Полімінерал”, представник – не прибув

про

стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 153158,51 грн.

Управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області (далі – УПФУ у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо – хімічне підприємство «Полімінерал» (далі – ПАТ «СГХП «Полімінерал») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 153158,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації, на яких набуто пільговий стаж, з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Однак, всупереч зазначеним вимогам та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» відповідач не сплатив суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2013 року в розмірі 153158,51 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Подав відзив від 17.07.2013 року № 361, у якому просить розгляд справи здійснювати без його участі, позов визнає.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

ПАТ «СГХП «Полімінерал» зареєстроване як юридична особа та присвоєно ідентифікаційний код 05762281, що вбачається з Довідки АБ № 644127 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно статуту, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 11.01.2013 року № 36 ПАТ «СГХП «Полімінерал» є правонаступником Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал».

Відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» ПАТ «СГХП «Полімінерал» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2013 року відповідачем не сплачувалися витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Управлінням Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказані розрахунки відповідач отримав, що підтверджується підписом про отримання.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 з наступними змінами та доповненнями).

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Для платників зазначених у п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір страхових внесків становить 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до п. 6.8 зазначеної вище Інструкції, підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, що впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного Фонду повідомляють про це підприємства у місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Заборгованість відповідача – ПАТ «СГХП «Полімінерал» по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, станом на час розгляду справи, за квітень 2013 року в сумі 153158,51 грн, підтверджується вищевказаними доказами, а також розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Така є узгодженою між сторонами та відповідачем у встановлені законом строки не сплачена. Докази сплати відповідачем вказаної суми заборгованості станом на час розгляду справи відсутні.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області є обґрунтованими та документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства “Стебницьке гірничо – хімічне підприємство “Полімінерал” (Львівська область, м. Стебник, вул. Дрогобицька, 127, ЄДРПОУ 05762281) в користь управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області (Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, 3, ЄДРПОУ 37893404) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 153158 (сто п’ятдесят три тисячі сто п’ятдесят вісім) гривень 51 копійок.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 13.08.2013 року.

Суддя Кедик М.В.