Ухвала суду № 32964563, 13.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р.справа № 2а-1112/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року

у адміністративній справі № 2а-1112/10/1170 за позовом Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області до Фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів, (свідоцтва про державну реєстрацію), свідоцтва платника податку на додану вартість, первинних бухгалтерських, податкових документів з моменту їх видачі, -

Встановила :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року відмовлено у задоволені поданого 30 березня 2010 року Добровеличківською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області позову до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів (свідоцтва про державну реєстрацію), свідоцтва платника податку на додану вартість, первиних бухгалтерських та податкових документів (товарних, податкових накладних), фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачем по справі з підстав її незаконності, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволенні вимог податкового органу у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом першої інстанції та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не знаходить, виходячи з нижче наведеного.

У відповідності до ч.З ст.6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно- правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені у Законі України "Про Державну податкову службу".

У відповідності до п.17 ч.І ст.11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, податкові органи наділені компетенцією звертатися до суду з позовом про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи зокрема з підстав: неподання платником податків протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Перевіряючи наявність підстав для відмови даного адміністративного позову колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії Державної податкової інспекції в даному випадку не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідач зареєстрований Добровеличківською районною державною адміністрацією

Кіровоградської 18.09.2003 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 04055038д0041017 (а.с.6). 18.09.2003 року відповідача взято на облік до Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області, як платника податків (а.с.7). 16.11.2007 року на підставі заяви відповідача про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.11.2007 року (а.с. 8-9) Добровеличківською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області видано свідоцтво №1:Р0077003 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 10).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на пояснення ОСОБА_1 із яких вбачається, що останній працював різноробочим на приватному підприємстві «Агрокантакт», керівником якого є Брюховецький О.М., який викликав його до себе і запропонував йому за винагороду у одну тисячу гривень на рік зареєструватись як фізична особа-підприємець, з чим відповідч погодився, а після реєстрації протягом 2003 - 2009 року касир ПП «Агроконтакт» йому щомісячно надавала документи для підпису, але дозволу на виготовлення печатки він не надавав, свідоцтва платника податку на додану вартість не отримував, звітності до податкової інспекції неподавав.

У відповідності до положень ст.42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або^за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

При цьому, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам правонаступникам або в результаті ліквідації (ст. 104 Цивільного кодексу України).

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 110 даного Кодексу юридична особа може бути ліквідована, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, визначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути предявлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, передбачене пунктом 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не включає права на вимоги щодо визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом обґрунтовано зроблено висновок про відсутність підстав до задоволення позову, оскільки судом вірно встановили характер спірних правовідносин та обгрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального права, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не встановлено.

Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга Добровеличківської міжрайонної державної податкової

За таких обставин апеляційна скарга Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області до Фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 - повинна бути залишена без задоволення, а зазначена постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись п.1 ч.І ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області - залишити без задоволення

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов