Рішення № 32957135, 09.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/799/13-ц Головуючий у І інстанції Ткаченко Ю.В. Провадження № 22-ц/780/3712/13 Доповідач у 2 інстанції КоцюрбаКатегорія 26 09.08.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Гуля В.В., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Іванківського районного суду Київської області від 29 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 21 серпня 2007 року між ним та відповідачкою був укладений кредитний договір №001-09958-210807, згідно якого, позивач відкрив відповідачці картковий рахунок №НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, також ПІН-код до картки та здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті, Visa Класичний, що міститься в Додатку №1 до Договору та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Банк надав держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, що передбачено п. 1.3 кредитного договору, з кредитною лінією на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення кредитного договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку у сумі 3000 грн. Банк самостійно, один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому, сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не укладається.

У відповідності до договору, держатель картки зобов'язаний щомісяця у строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати

заборгованості за кредитною лінією та (або) овердрафтом.

Відповідачка умови договору порушила, у зв'язку з чим станом на 20 лютого 2013 року за нею рахується заборгованість за кредитним договором на загальну суму 9684,25 грн., яка складається з:

тіла кредиту в розмірі 5199,97 грн.;

прострочене тіло кредиту 0,00 грн.;

заборгованості за відсотками 1787,04 грн.;

заборгованості за комісіями в розмірі 2697,24 грн.

Тому, позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив суд стягнути з відповідачки вищезазначену суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 29 квітня 2013 року позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначило, що рішення Іванківського районного суду Київської області від 29 квітня 2013 року є незаконним.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 21 серпня 2007 року між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір №001-09958-21-807, згідно умов якого ОСОБА_1 було відкрито кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. На день укладення кредитного договору було встановлено кредитний ліміт у розмірі 3000 грн.

З п.п. 2.3 кредитного договору вбачається, що держатель сплачує Банку проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за ставками, які зазначені в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п.п. 1.1.1. Тарифів, процент за користування кредитною лінією складає 29,90% річних.

В п.п. 1.2 Тарифів вказано, що плата за обслуговування кредитного залишку складає 2,99% річних.

Як видно із розрахунку заборгованості, який додано до позовної заяви, у відповідачки неодноразово виникала прострочка при здійсненні платежів. В звязку з чим, колегія суддів вважає у неї і виникла заборгованість за кредитним договором.

Також, колегія суддів вважає, що твердження ОСОБА_1 з приводу того, що їй було збільшено кредитний ліміт є необгрунтованим, так як спростовується доказами, які є в справі, а суд першої інстанції не дослідив належним чином розрахунок заборгованості за кредитним договором в якому відображено всі нарахування та помилково прийшов до висновку, що відповідачці було збільшено кредитний ліміт.

Колегія суддів не погоджується з твердженням Іванківського районного суду Київської області про те, що розрахунок заборгованості не являється достатнім доказом наявності у відповідачки заборгованості за кредитним договором і вважає його безпіставним так як вказаний розрахунок є достовірним, оскільки відображає всі зняття, погашення, а також нарахування за кредитним договором.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог, і вважає, що рішення Іванківського районного суду Київської області від 29 квітня 2013 року необхідно скасувати і ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 29 квітня 2013 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9684, 25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 344, 10 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: