Рішення № 329470, 26.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.12.06 р. Справа № 24/232

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

При секретарі судового засідання Бєліковій Н.А.

за участю:

Прокурора

Представників сторін:

від позивача Кожушко Т.П. – довір.

від відповідача Забавіна К.Ю. – довір.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство „Еталон” м. Донецьк

До відповідача Державного підприємства Науково-технологічного Центру „Реактивелектрон” НАН України м. Донецьк

про стягнення 17730 грн. 76 коп.

СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 12.12.2006р. оголошувалась перерва до 21.12.2006р. для підготовки тексту рішення, згідно ст. 77 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство „Еталон” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства Науково-технологічного Центру „Реактивелектрон” НАН України м. Донецьк про стягнення 47730 грн. 76 коп., в тому числі 30000 грн. боргу, 6497,67 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 8984,32 грн. індексу інфляції, 2248,77 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 2 від 26.01.2004р. на створення (передачу) науково-технологічної продукції, платіжне доручення № 186 від 29.01.2004р., яке свідчить про передплату в розмірі 30000 грн. на користь відповідача.

Заявою від 30.10.2006р. № 725/06/ДП позивач повідомив про сплату відповідачем суми боргу в повному обсязі та зменшив позовні вимоги на суму основного боргу в розмірі 30000 грн.

Також позивач надав письмові пояснення по справі від 13.11.2006р. та від 23.11.2006р., якими зазначив, що спірний договір за своєю правовою природою є договором підряду, в обґрунтування підстав стягнення суми процентів за користування чужими грошовими коштами посилається на ст.ст. 1048, 1054 – 1057 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав відзиви на позов від 22.11.2006р. та від 11.12.2006р., повідомив про перерахування суми основного боргу на користь позивача, заперечує проти нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, посилаючись на те, у спірному договорі № 2 від 26.01.2004р. не передбачено такого виду відповідальності. Також вважає неправомірним нарахування суми індексу інфляції та 3% річних, посилаючись на той факт, що стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає їх сплату за порушення грошового зобов’язання, а ДП НТЦ „Реактивелектрон” згідно спірного договору взяв на себе зобов’язання з переробки сировини позивача і грошового зобов’язання даним договором не передбачено.

Строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “Науково-виробниче підприємство „Еталон” м. Донецьк (Замовник) та ДП НТЦ „Реактивелектрон” НАН України м. Донецьк (Виконавець) укладено договір № 2 від 26.01.2004р. на створення (передачу) науково-технологічної продукції, строком дії до 29.02.2004р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання роботи – здійснити розмел порошків швидкорізальної сталі у кількості 2000 кг із сировини Замовника.

Згідно п. 1.2 договору строк здачі робіт за договором – 29.02.2004р.

Пунктами 2.1, 2.2 договороу сторонами передбачено, що за виконану науково-технічну роботу замовник пеерраховує Виконавцю 50000 грн. Замовник протягом 3-х днів після підписаня догововру перераховує Виконавцю передплату в розмірі 30000 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору при завершені робіт Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання науково-технічної продукції.

Виходячи із змісту договору він за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

У виконання умов п. 2.2 договору позивач перерахував платіжним дорученням № 186 від 29.01.2004р. на користь відповідача 30000 грн., яка містяться в матеріалах справи.

Позивач посилається на той факт, що листом від 17.02.2004р. № 137/05/ДП повідомив відповідача, що експериментальна партія порошку у кількості 100 кг не надали позитивних результатів та попросив оформити рахунок виконаних робіт на суму 1000 грн., а залишкову частині в розмірі 29000 грн. повернути. Разом з тим, доказів направлення цього листа ТОВ “Науково-виробниче підприємство „Еталон” не надав і посилається на вручення його особисто керівнику відповідача, проти чого останній заперечує.

При таких обставинах, суд не вважає, що відбулась відмова від договору № 2, як це передбачено ст. 849 Цивільного кодексу України.

В межах строку дії договору відповідач не виконав свої договірні зобов’язання.

Посилання ДП Науково-технологічного Центру „Реактивелектрон” на використання коштів на підготовку до виконання замовлення перемолу порошку, що підтверджується актом здачі в експлуатацію установки розмелу від 13.02.2004р. суд визнає безпідставними, оскільки акт складено лише представниками відповідача, всупереч вимогам ст. 847 Цивільного кодексу України він не попередив замовника про необхідність створення установки, технічні вимоги замовника щодо продукції відсутні.

Позивач, посилаючись на ст. 536 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6497,67 грн.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається зі спірного договору № 2 від 26.01.2004р. на створення (передачу) науково-технологічної продукції, при його укладені сторонами не передбачено такої відповідальності як сплата процентів за користування чужими грошовими коштами і, відповідно, не встановлено розмір процентів.

Безпідставними є також посилання позивача, в обґрунтування цієї вимоги на приписи ст.ст. 1054 – 1057 Цивільного кодексу України, оскільки вони регулюють саме кредитні відносини. Крім того, виконання договору № 2, укладеного сторонами, не пов’язане з передачею у власність другій стороні грошових коштів або речей в розуміння ст. 1057 ЦК України. Крім того, згідно з договором сторони обумовили виконання робіт на умовах попередньої оплати, а не надання кредиту у вигляді оплати, авансу тощо.

З огляду на зазначене, вимога щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6497,67 грн. задоволенню не підлягає.

Після закінчення строку договору, лише 15.06.2006р. відповідач отримав від позивача лист № 432/06/ДП з вимогою повернути перераховані кошти у вигляді попередньої оплати за договором № 2 від 26.01.2004р., проти чого він не заперечує у судовому засіданні.

Враховуючи зазначену вимогу, у відповідача виникло зобов’язання повернути кошти, які ним безпідставно утримуються, у 7-денний строк відповідно до ст. 530 ЦК України.

Суд визнає неправомірним посилання відповідача на укладення з позивачем і часткове виконання договору № 14 від 25.06.2004р., оскільки зазначений договір є самостійним і не пов’язаний з умовами або виконанням договору № 2.

Виходячи з того, що після направлення вимоги у відповідача виникло грошове зобов’язання, яке не було виконане своєчасно, позивач просить стягнути, відповідно до ст. 625 ЦК України, індекс інфляції та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.03.2004р. по 31.08.2006р. індекс інфляції в сумі 8984,32 грн. та 2248,77 грн. 3% річних за період з 01.03.2004р. по 15.03.2006р.

Оскільки суд дійшов висновку, а позивач, відповідно, довів грошове зобов’язання у відповідача виникло у 7-денний строк після 15.06.2004р., то і вимагати стягнення індексу інфляції та 3% річних позивач вправі з 23.06.2006р.

Виходячи з позовних вимог задоволенню підлягає стягнення індексу інфляції за період з 23.06.2006р. по 31.08.2006р. в сумі 293 грн. Оскільки 3% річних нараховані за період, який передує пред’явленню відповідачу вимоги на повернення грошових коштів – вимога щодо стягнення 2248,77 грн. 3% річних задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 536, 625, 849, 1054 – 1057 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство „Еталон” м. Донецьк до Державного підприємства Науково-технологічного Центру „Реактивелектрон” НАН України м. Донецьк про стягнення 17730 грн. 76 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Науково-технологічного Центру „Реактивелектрон” НАН України (83096, м.Донецьк, вул.Бакінсських комісарів, 17а, ЗКПО 03534794, ІПН 035347905664, рах. 260079802126 ДОФ АКБ Укрсоцбанка, м.Донецьк, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство „Еталон” (83114, м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, 72, ЗКПО 25115499, ІПН 251154905622, рах. 26005186025001 в ДРУ „ПриватБанк” м.Донецьк, МФО 335496) 293 грн. 00 коп. – індексу інфляції, 3 грн. 65 коп. – державного мита, 00 грн. 72 коп. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя Ломовцева Н.В.