ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2013 року Справа № 5015/5141/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Плюшка І.А.суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р.у справі№ 5015/5141/12 господарського суду Львівської області за позовомпрокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга"пропримусовий демонтаж самовільно встановлених спеціальних конструкцій зовнішньої рекламиза участю представників сторін:
від позивачів: Малець Н.М., дов. від 18.07.2013
від відповідача: не з'явилися
від прокуратури (ГПУ): Томчук М.О.
ВСТАНОВИВ :
У грудні 2012 року прокурор Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради та комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга" про зобов'язання відповідача здійснити демонтаж самовільно встановлених спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в м. Львові по вул. Княгині Ольги, парна сторона, навпроти будинків № № 25 та 27.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення ст. 16 Закону України "Про рекламу", п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003р., п. 4.2.10 Правил розміщення реклами у м. Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010р., безпідставно, за відсутності відповідного дозволу виконавчого комітету Львівської міської ради, встановив спеціальні конструкції зовнішньої реклами в м. Львові по вул. Княгині Ольги, парна сторона, навпроти будинків № № 25 та 27, у добровільному порядку правопорушення не усунув, у зв'язку з чим зобов'язаний за рішенням суду демонтувати вказані рекламні конструкції, як самовільно встановлені.
28.02.2013р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання прокурора Залізничного району міста Львова про уточнення позовних вимог, в якому прокурор зменшив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача здійснити демонтаж самовільно встановленої спеціальної конструкції зовнішньої реклами в м. Львові по вул. Княгині Ольги (парна сторона) навпроти будинку № 25. Зменшення позовних вимог було обумовлено здійсненням відповідачем в добровільному порядку демонтажу рекламної конструкції по вул. Княгині Ольги (парна сторона) навпроти будинку № 27.
Рішенням господарського суду Львівської області від 05.03.2013р. (суддя Долінська О.З.) позовні вимоги задоволено. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга" здійснити демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами по вул. Княгині Ольги в м. Львові (парна сторона) навпроти будинку № 25. Вирішено стягнути з ТОВ "Княгиня Ольга" в дохід державного бюджету 1073, 00 грн. судового збору.
При цьому, місцевий господарський суд визнав доведеним факт порушення відповідачем законодавства про рекламу - самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами без отримання у встановленому законодавством порядку на це дозволу, у зв'язку з чим прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний її демонтувати.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. (колегія суддів у складі: Дубник О.П. - головуючий, Скрипчук О.С., Матущак О.І.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати. При цьому, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників КП "Адміністративно-технічне управління" та Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга" двічі звертався до робочого органу з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами в м. Львові із заявами б/н від 31.01.2012р. та № 03/08/12-1 від 03.08.2012р. про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5, які були зареєстровані в управлінні "Дозвільний центр" 01.02.2012 за № 2-2115 та 08.08.2012р. за № 2-20104. Однак, Департамент економічної політики листами №23-387 від 07.02.2012р. та №23-2845 від 17.08.2012р. у видачі дозволів відмовив.
За твердженням прокурора та позивачів товариством з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга" в 2012 р. в місті Львові по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинків № 25 та № 27 на орендованій ним земельній ділянці самовільно, за відсутності дозволу виконавчого комітету Львівської міської ради на розміщення зовнішньої реклами встановлено дві щитові рекламні конструкції, у зв'язку з чим 21.08.2012р. Департамент економічної політики Львівської міської ради рекомендованими листами надіслав на адресу відповідача вимоги №23/Р-7-2283 та №23/Р-7-2284 від 20.08.2012р., в яких запропонував товариству з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга" в термін до 04.09.2012р. усунути порушення щодо самовільного встановлення конструкцій зовнішньої реклами.
Наказом Департаменту економічної політики Львівської міської ради №23Д від 24.09.2012р. зобов'язано комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" здійснити демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами, що розміщені по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинків № 25 та 27.
01.10.2012р. комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" рекомендованими листами надіслало на адресу ТОВ "Княгиня Ольга" попередження №2410-08-7317 та № 2410-08-7318 від 28.09.2012р., в яких повідомило про те, що розміщені по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинків №25 та 27 рекламні конструкції підлягають демонтажу, як незаконно встановлені, та запропонувало відповідачу в строк до 05.10.2012р. добровільно здійснити їх демонтаж.
17.10.2012р. комунальним підприємством "Адміністративно-технічне управління" складено акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій, яким встановлено, що власник спеціальних рекламних конструкцій по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинків №25 та 27 - ТОВ "Княгиня Ольга" не допустив представників комунального підприємства до проведення демонтажу, у зв'язку з чим їх демонтаж є неможливим.
Згідно акту обстеження місця встановлення рекламного засобу від 18.02.2013р., складеного КП "Адміністративно-технічне управління", рекламний засіб, встановлений відповідачем в місті Львові по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинку № 27, було добровільно демонтовано відповідачем, у зв'язку з чим прокурор Залізничного району м. Львова зменшив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача здійснити демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами, самовільно встановленої відповідачем в місті Львові по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинку № 25.
Відповідно до визначень, наведених в статті 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003р., спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.
Як вбачається з матеріалів справи та касаційної скарги, відповідач не заперечує факт встановлення щитової конструкцій в місті Львові по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинку № 25, однак зазначає, що вона не є рекламним засобом, а є лише стендом з інформацією про проведення будівельних робіт.
Однак, колегія суддів не приймає до уваги зазначені твердження відповідача, оскільки по-перше, вони зводяться до оцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції з огляду на вимоги статей 111-5 та 111-7 ГПК України, по-друге, такі посилання не підтверджені жодними доказами.
Натомість факт розміщення на встановлених відповідачем щитових конструкціях саме рекламної інформації було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також діями самого відповідача, який в 2012 році двічі звертався до робочого органу з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами в м. Львові із заявами про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5, за якою ним і було встановлено спірний рекламний засіб.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що встановлений відповідачем щит є спеціальною конструкцією - рекламним засобом, що був використаний ним саме для розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 3, 4 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003р., (надалі за текстом - Типові правила) зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України "Про благоустрій населених пунктів".
Відповідно до ст.ст. 12, 13 вказаного Закону суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. До об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування (парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам'ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування); прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Пунктом 5 статті 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати, зокрема об'єкти зовнішньої реклами, які згідно п. 4 с. 1 ст. 21 вказаного Закону є елементами (частинами) об'єктів благоустрою.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011р. затверджено Правила благоустрою м. Львова, відповідно до пп. 13.1.1. та пп. 13.1.2. п. 13.1. яких рекламні засоби розміщуються відповідно до дозволу, який видається на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради та який є підставою для розміщення конструкцій зовнішньої реклами та видачі уповноваженим органом (відділом комунального господарства районної адміністрації) ордера/дозволу на виконання робіт, пов'язаних з благоустроєм місця (розриттям ґрунту) при встановленні наземних рекламних засобів.
Згідно п. 24 Типових правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Таким чином, враховуючи викладене, а також пункт 5.1. Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених рішенням Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010р., який містить детальний перелік вимог, яких має бути дотримано при здійсненні розміщення рекламних засобів, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що згідно вимог чинного законодавства наявність у суб'єкта господарювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є обов'язковою підставою як для самого розміщення зовнішньої реклами, так і для вчинення дій, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу, оскільки погодження такого розташування з уповноваженими органами є обов'язковою умовою правил благоустрою населеного пункту.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач дозволу на розміщення зовнішньої реклами, який би надавав позивачу право вчиняти дії з розташування рекламного засобу в м. Львові по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинку № 25, у передбаченому чинним законодавствам порядку не отримав, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що відповідач, встановивши спеціальну конструкцію зовнішньої реклами за відсутності відповідного дозволу виконавчого комітету Львівської міської ради, порушив вимоги законодавства як про рекламу, так і у сфері благоустрою населених пунктів.
Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України "Про рекламу" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.
Пунктом 47 Типових правил розміщення зовнішньої реклами визначено, що розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у порушенні правил благоустрою територій населених пунктів.
Відповідно до п. 8.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Львові самовільно встановлені рекламні, засоби власник яких відомий, але не виконав вимоги про демонтаж, підлягають демонтажу згідно з цими Правилами. Згідно зазначених правил демонтаж - це комплекс заходів , які передбачають відокремлення рекламного засобу разом з основою від місця його розташування та транспортування його у місце його подальшого зберігання
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач у добровільному порядку вчинене ним правопорушення не усунув, демонтаж рекламної конструкції не здійснив, а відтак колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно та обґрунтованого задовольнили позовні вимоги, зобов'язавши ТОВ "Княгиня Ольга" здійснити демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами в м. Львові по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинку № 25, як самовільно встановленої.
Твердження відповідача про те, що спірні правовідносини у даній справі є публічно-правовими та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними, оскільки склад учасників даного пору відповідає положенням ст. 1 ГПК України, а правовідносини, що виникли у даній справі у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами, мають господарський характер: розміщення зовнішньої реклами, як і розташування рекламних засобі у населених пунктах є в розумінні ст. 3 ГК України господарською діяльністю суб'єктів господарювання, якими у даній справі є позивач - комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" та відповідач - ТОВ "Княгиня Ольга".
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову та постанова апеляційного господарського суду, якою рішення місцевого гсоподарського суду залишено без змін, відповідають вимогам закону, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. у справі № 5015/5141/12 - без змін.
Головуючий І. Плюшко
Судді: Н. Кочерова
С. Самусенко
Судове рішення № 32945916, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 13.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/5141/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: