Постанова № 32945423, 30.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/661/13-а ( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: Федорової Г.Г., Сорочка Є.О., Троян Н.М., Каленюк О.Ю., представник апелянта - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Яготинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Яготинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Київській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської МДПІ у Київській області від 17.01.2013 року № 0000021700.

19 березня 2013 року до Київського окружного адміністративного суду позивачем було подано заяву про відмову від позовних вимог в частині заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 3 333,33 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції змінити в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської МДПІ у Київській області від 17.01.2013 року № 0000021700 в частині нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 352 999,91 грн., у тому числі: 235 333,24 грн. - за основним платежем та 117 666,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою 08.07.1993 року Яготинською районною державною адміністрацією Київської області.

В період з 17.12.2012 року по 21.12.2012 року службовими особами Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_6 з питань правомірності визначення податкового зобов'язання та податкового кредиту у декларації з ПДВ за період з 01.08.2011 року по 30.06.2012 року.

В ході проведення перевірки, було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.46, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого ФОП ОСОБА_6 було завищено податковий кредит на загальну суму 244 641,30 грн., у тому числі за серпень 2011 року на суму 4 098,24 грн., за вересень 2011 року на суму 15 666,67 грн., за листопад 2011 року на суму 16 254,00 грн., за грудень 2011 року на суму 33 208,30 грн., за лютий 2012 року на суму 18 521,00 грн., за березень 2012 року на суму 10 726,42 грн., за квітень 2012 року на суму 50 500,00 грн., за травень 2012 року на суму 59 166,67 грн., за червень 2012 року на суму 36 500,00 грн.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт № 780/1700/НОМЕР_2 від 26.12.2012 року (т. 1 а.с. 10-21), на підставі якого Яготинсько МДПІ у Київській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 000002170017.01.2013 року, яким ОСОБА_6 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на 371 961,95 грн., у тому числі: 247 974,63 грн. - за основним платежем та 123 987,32 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Отже, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Зазначені обставини відповідачем не доведені.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що між ФОП ОСОБА_6 та ПП «Київжитлоспецсервіс» було укладено договір підряду без номеру та дати, відповідно до якого ФОП ОСОБА_6 доручає, а ПП «Київжитлоспецсервіс» зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4 договору підряду, вартість робіт по договору визначається з розрахунку: улаштування зовнішніх та внутрішніх стін з пеноблоків та кератерму - 295,00 грн. за 1 м3; улаштування стін з керамічної цегли - 295,00 грн. за 1 м3; улаштування перегородок з цегли та пеноблоків - 60,00 грн. за 1 м2.

Згідно п. 5 договору підряду, здача-приймання обсягів виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт (форма КБ-2). Розрахунок за виконані роботи здійснюється ФОП ОСОБА_6 на підставі форми КБ-3 протягом 5-ти днів після його підписання.

Факт виконання ФОП ОСОБА_6 та ПП «Київжитлоспецсервіс» умов договору підряду підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 за березень 2012 року, за квітень 2012 року, за травень 2012 року, за червень 2012 року, за червень 2012 року; довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за березень 2012 року на суму 158 000,00 грн., за квітень 2012 року на суму 147 000,00 грн., за травень 2012 року на суму 160 000,00 грн., за червень 2012 року на суму 57 000,00 грн., за червень 2012 року на суму 54 000,00 грн.; податковими накладними від 30.03.2012 року № 3 на суму 158 000, 00 грн. (в т.ч. числі ПДВ - 26 333, 33 грн.); від 30.04.2012 року № 3 на суму 147 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 24 500,00 грн.); від 31.05.2012 року № 250 на суму 54 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.); від 31.05.2012 року № 251 на загальну суму 57 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 500,00 грн.); від 31.05.2012 року № 252 на суму 49 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 166,67 грн.); від 29.06.2012 року № 258 на суму 57 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 500,00 грн.); від 29.06.2012 року № 257 на суму 54 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.) та платіжними дорученнями від 11.04.2012 року № 1 на суму 158 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 26 333,33 грн.), від 21.05.2012 року № 2 на суму 120 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 000,00 грн.), від 21.06.2012 року № 1 на суму 85 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 166,67 грн.), від 22.06.2012 року № 1 на суму 25 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 166,67 грн.), від 16.07.2012 року № 1 на суму 111 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 500,00 грн.).

Суму податку на додану вартість в сумі 69 666,67 грн. позивачем було включено до складу податкового кредиту за квітень-червень 2012 року.

Крім цього, між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Бізнес-столиця» були укладені договори підряду від 01.08.2011 року та від 15.10.2011 року без номеру, відповідно до яких ФОП ОСОБА_6 доручає, а ТОВ «Бізнес-столиця» зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку по вул. Білицькій в Подільському районі в м. Києві.

Відповідно до п. 4 договорів підряду, вартість робіт по договорам визначається з розрахунку: улаштування зовнішніх та внутрішніх стін з пеноблоків та кератерму - 295,00 грн. за 1 м3; улаштування стін з керамічної цегли - 295,00 грн. за 1 м3; улаштування перегородок з цегли та пеноблоків - 60,00 грн. за 1 м2.

Згідно п. 5 договору підряду, здача-приймання обсягів виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт (форма КБ-2). Розрахунок за виконані роботи здійснюється ФОП ОСОБА_6 на підставі форми КБ-3 протягом 5-ти днів після його підписання.

Факт виконання ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Бізнес-столиця»умов договору підряду підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 за вересень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року, за лютий 2012 року, за лютий 2012 року, за березень 2012 року; довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за вересень 2011 року на суму 94 000,00 грн., за листопад 2011 року на суму 90 000,00 грн., за грудень 2011 року на суму 195 000,00 грн., за лютий 2012 року на суму 48 000,00 грн., за лютий 2012 року на суму 60 000,00 грн., за березень 2012 року на суму 48 000,00 грн.; податковими накладними від 30.09.2011 року № 22 на суму 94 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 666,67 грн.); від 30.11.2011 року № 22 на суму 90 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 000,00 грн.); від 30.12.2011 року № 2 на суму 195 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 500,00 грн.); від 02.02.2012 року № 9 на суму 48 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -8 000,00 грн.); від 08.02.2012 року № 16 на суму 60 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 000,00 грн.); від 13.03.2012 року № 13 на суму 48 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 000,00 грн.) та платіжними дорученнями від 13.10.2011 року № 1 на суму 94 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15 666,66 грн.), від 23.11.2011 року № 2 на суму 105 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 500,00 грн.), від 14.12.2011 року № 1 на суму 90 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 000,00 грн.), від 27.12.2011 року № 1 на суму 50 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 333,33 грн.), від 12.01.2012 року № 1 на суму 45 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 45 000,00 грн.), від 02.02.2012 року № 1 на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 000,00 грн.), від 08.02.2012 року № 1 на суму 45 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 500,00 грн.), від 13.03.2012 року № 1 на суму 108 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 000,00 грн.).

Суму податку на додану вартість в сумі 89 166,67 грн. позивачем було включено до складу податкового кредиту за вересень 2011 року - березень 2012 року.

Крім цього, між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Європейські ділові рішення» було укладено договір підряду без номеру та дати, відповідно до якого ФОП ОСОБА_6 доручає, а ТОВ «Європейські ділові рішення» зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4 договору підряду, вартість робіт по договору визначається з розрахунку: улаштування зовнішніх та внутрішніх стін з пеноблоків та кератерму - 295,00 грн. за 1 м3; улаштування стін з керамічної цегли - 295,00 грн. за 1 м3; улаштування перегородок з цегли та пеноблоків - 60,00 грн. за 1 м2.

Згідно п. 5 договору підряду, здача-приймання обсягів виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт (форма КБ-2). Розрахунок за виконані роботи здійснюється ФОП ОСОБА_6 на підставі форми КБ-3 протягом 5-ти днів після його підписання.

Факт виконання ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Європейські ділові рішення» умов договору підряду підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 за березень 2012 року, за квітень 2012 року, за травень 2012 року, за червень 2012 року, за червень 2012 року; довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за березень 2012 року на суму 150000,00 грн., за квітень 2012 року на суму 156 000,00 грн., за травень 2012 року на суму 195 000,00 грн., за червень 2012 року на суму 54 000,00 грн., за червень 2012 року на суму 54 000,00 грн.; податковими накладними від 30.03.2012 року № 3 на суму 150 000, 00 грн. (в т. ч. ПДВ - 25 000,00 грн.), від 30.04.2012 року № 3 на суму 156 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 000,00 грн.), від 31.05.2012 № 255 на загальну суму 40000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.), від 31.05.2012 року № 254 на суму 47 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 833,33 грн.), від 31.05.2012 року № 256 на суму 54 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.), від 31.05.2012 року № 253 на загальну суму 54 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.), від 29.06.2012 року № 260 на суму 54 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.), від 29.06.2012 року № 259 на суму 54 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.) та платіжними дорученнями від 11.04.2012 року № 2 на суму 150 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн.), від 21.05.2012 року № 1 на суму 156 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 000,00 грн.), від 19.06.2012 року № 1 на суму 195 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 500 грн.), від 16.07.2012 року № 1 на суму 106 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 666,67 грн.).

Суму податку на додану вартість в сумі 76 500,00 грн. позивачем було включено до складу податкового кредиту за квітень-травень 2012 року.

З акту перевірки ФОП ОСОБА_6 вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України стали: акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 922/3-22-80-33461895 від 12.11.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес-столиця» з питань правильності та своєчасної сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «ТД ОСА» за лютий 2012 року; акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 501/3-22-30-36557181 від 01.08.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Київжитлоспецсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 11.08.2009 року по 30.06.2012 року; акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 723/22-817-38077106 від 13.08.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Європейські ділові рішення» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за березень та квітень 2012 року, якими було встановлено, що господарські операції між ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Бізнес-столиця», ТОВ «Європейські ділові рішення» та ФОП ОСОБА_6 не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що в свою чергу свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Крім цього, до єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність ТОВ «Європейські ділові рішення» за місцезнаходженням, в зв'язку з чим, свідоцтво платника ПДВ було анульовано 10.07.2012 року.

На думку відповідача, вказані докази свідчать про нікчемність укладених між ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Бізнес-столиця», ТОВ «Європейські ділові рішення» та ФОП ОСОБА_6 договорів підряду, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а тому у ФОП ОСОБА_6 не виникає права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, на підставі податкових накладних, наданих на виконання такої угоди.

Проте, колегія суддів не погоджується за даними твердження відповідача та обґрунтовує це наступним.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано доказів того, що укладені між ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Бізнес-столиця», ТОВ «Європейські ділові рішення» та ФОП ОСОБА_6 договори підряду суперечать актам цивільного законодавства чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання даних угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Спірні угоди були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за ними виконані належним чином, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Доказів того, що складені позивачем та ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Бізнес-столиця», ТОВ «Європейські ділові рішення» первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не відповідають вимогам законодавства відповідачем надано не було.

Також, колегія суддів зазначає, що витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що станом на 22.02.2013 року ТОВ «Європейські ділові рішення» з дня реєстрації та по даний час зареєстроване юридичною особою і знаходиться в даному реєстрі. Доказів анулювання свідоцтва платника ПДВ матеріали справи не містять.

Щодо відсутності у ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Бізнес-столиця», ТОВ «Європейські ділові рішення» необхідного майна, основних фондів, виробничо-складських приміщень, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного обладнання, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, то колегія суддів зазначає, що той факт, що у підприємств відсутні техніка та інші засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності жодним чином не свідчать про фіктивність угод, укладених між позивачем та ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Бізнес-столиця», ТОВ «Європейські ділові рішення».

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені обставини могли бути встановлені актом реальної перевірки контрагентів, а не актом про неможливість проведення зустрічної звірки.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, ч. 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо невстановлена законом або якщо він не визнаний судом недійним.

Відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували про відсутність наміру сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем будь-яких інших беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про неправомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту, надано не було та в матеріалах справи не міститься.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При цьому, ч. 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Таким чином, сплачений ФОП ОСОБА_6 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Яготинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення слід задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської МДПІ у Київській області від 17.01.2013 року № 0000021700 в частині нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 352 999,91 грн., у тому числі: 235 333,24 грн. - за основним платежем та 117 666,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 295,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 147,00 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Яготинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської МДПІ у Київській області від 17.01.2013 року № 0000021700 в частині нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 352 999,91 грн., у тому числі: 235 333,24 грн. - за основним платежем та 117 666,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 295,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 147,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Є.О. Сорочко Н.М. Троян

Повний текст постанови складено та підписано - 02.08.13р.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Сорочко Є.О.

Троян Н.М.