Ухвала суду № 32945415, 01.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/578/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Складні сплави» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Складні сплави» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2007 року Приватне підприємство «Складні сплави» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому згідно з уточненими вимогами просило суд зобов'язати відповідача погасити податкові векселі серії АА №0462507 від 07.11.2007 р. на суму 41612,01 грн., серії АА №0462508 від 13.11.2007 р. на суму 40379,89 грн. та серії АА №0462509 від 13.11.2007 р. на суму 22545,47 грн. шляхом заліку сум заявлених до бюджетного відшкодування за січень-травень 2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2013 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватним підприємством «Складні сплави» були видані податкові векселі серії АА №0462507 від 07.11.2007 р. на суму 41612,01 грн., серії АА №0462508 від 13.11.2007 р. на суму 40379,89 грн. та серії АА №0462509 від 13.11.2007 р. на суму 22545,47 грн., які авальовані акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» та надані до Київської регіональної митниці.

В подальшому, позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва із листами від 14.11.2007 р. № 239 та від 20.11.2007 р. № 262 про зарахування суми бюджетного відшкодування, яка задекларована за грудень 2006 р. - вересень 2007 р., в рахунок оплати вищевказаних податкових векселів.

Листами від 15.11.2007 р.№ 9818/10/15-434 та від 21.11.2007 р. № 9944/10/15-434 Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва повідомила позивача про неможливість погашення податкових векселів за рахунок суми бюджетного відшкодування, яка задекларована за грудень 2006 р. - вересень 2007 p., оскільки відсутня підтверджена сума бюджетного відшкодування актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки.

За результатами своєї господарської діяльності ПП «Складні сплави» надало до ДПІ у Святошинському районі м. Києва декларації з податку на додану вартість, заявивши до відшкодування наступні суми: січень 2007 р.-31099 грн., лютий 2007 р.-25805 грн., березень 2007 р. - 16667 грн., квітень 2007 р.-77441 грн., травень 2007 р.-12995 грн., а всього за вказаний період заявлено до відшкодування 164007 грн.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції, виходив з того, що станом на день строку погашення векселів 05.12.2007 та 12.12.2007 позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Складні сплави» для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за січень-травень 2007 року податковим органом проведено не було, а суми, заявлені до бюджетного відшкодування, підтверджені не були, а тому позивач не мав підстав заявляти податковій службі вимоги до погашення векселів за рахунок сум бюджетного відшкодування, оскільки такі (заявлені) суми не були підтвердженими у встановленому Законом України «Про податок на додану вартість» порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР у відповідній редакції (далі по тексту - Закон №168).

Відповідно до п. 11.5 цього Закону з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом (абзац 4 названого пункту).

На реалізацію приписів п. 11.5 Закону №168 постановою Кабінету Міністрів України 01.10.1997 року №1104 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України (далі по тексту - Порядок №1104), яким встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються (далі - видаються) платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання.

Так, п. 19 Порядку також зафіксовано можливість платника податку достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби.

Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

З аналізу наведених правових норм, судова колегія приходить до висновку, що право на погашення зобов'язання за податковим векселем за рахунок сум бюджетного відшкодування виникає виключено за умови існування у платника податку на дату поставки податкового векселя митному органу підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка не менше суми зобов'язання за векселем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом надано акт документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 29.03.2012 №3/15-309/30487748, яким встановлено, що ПП «Складні сплави» завищило суму бюджетного відшкодування за грудень 2006 р. та за січень, лютий, березень 2007 р., а також акт позапланової невиїзної перевірки позивача від 19.01.2009 №3/23-40/30487748, яким встановлено, що ПП «Складні сплави» завищило суму бюджетного відшкодування за квітень та травень 2007 р.

Тобто, станом на день строку погашення векселів 05.12.2007 та 12.12.2007 позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Складні сплави» для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за січень-травень 2007 року податковим органом проведено не було, а суми, заявлені до бюджетного відшкодування, підтверджені не були.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не мав підстав заявляти податковій службі вимоги до погашення векселів за рахунок сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до останнього абзацу Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі та погашення ПВ, надісланих ДПА України листом від 22.12.2005 року № 25595/7/16-1517 підрозділам ДПС, суми бюджетного відшкодування, які не підтверджені перевіркою податкового органу (тривають перевірки), та ті, що оскаржуються платником податку в адміністративному або судовому порядку та є предметом розслідування у кримінальній справі, не приймають участь у погашенні податкових векселів.

Отже, позивач не мав підстав заявляти податковій службі вимоги до погашення векселів за рахунок сум бюджетного відшкодування, оскільки такі (заявлені) суми не були підтвердженими.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Складні сплави» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Сорочко Є.О.

Федотов І.В.