Ухвала суду № 32945416, 01.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/380/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

при секретарі Кочума О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічна компанія «Укрхімпром» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічна компанія «Укрхімпром» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просили визнати протиправними дії відповідача що полягають в проведенні перевірки ТОВ «ХК «Укрхімпром», за наслідками якої було складено акт №920/3-22-80-32163042 від 12.11.2012р. про результати документальної перевірки ТОВ «ХК «Укрхімпром» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Ространснафтопродукт» за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р.; визнати протиправними дії щодо зазначення в акті 920/3-22-80-32163042 від 12.11.2012р. висновків про порушення ТОВ «ХК «Укрхімпром» п.187.1 ст.187, п. 201.1 ст.201, п. 198.2, п. 198.6 ст.198. Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV та Порядку заповнення податкової накладної», завищення: суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2011 року, суми податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем 05.11.2012 року оформлено наказ № 2323, яким, на підставі підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 ПК України, прийнято рішення провести документальну позапланову перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТОВ «Ространснафтопродукт» за червень 2011 року.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, про правомірність висновків відповідача, викладені в Акті перевірки.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим документом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Як встановлено судом, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром» була проведена відповідачем відповідно до наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 2323 від 05.11.2012 року про проведення документальної невиїзної перевірки, на підставі пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, з питань відомостей щодо правових відносин з платником податків.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні та невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України - документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу наведеної правової норми колегія суддів приходить до висновку, що можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно із пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та пунктом 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Підставою для призначення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було ненадання останнім пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити органу державної податкової служби з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження з питань повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість з ТОВ «Ространснафтопродукт» за червень 2011 року.

Згідно зі ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Частиною другою статті 79 Податкового Кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копи наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем, видано наказ №2323 від 05.11.2012р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Ространснафтопродукт» код за ЄДРПОУ 35234346 за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. та повідомлення №252/10/22-80 від 06.11.2012р., які надіслано позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За результатами перевірки, у відповідності до вимог чинного законодавства складено акт від 12.11.2012р. №920/3-22-80-32163042.

Тобто, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС вчинені всі необхідні дії, визначені діючим податковим законодавством України, які передують (є обов'язковими) початку проведення відповідної перевірки.

Що стосується вимог про визнання протиправними дії щодо зазначення в акті 920/3-22-80-32163042 від 12.11.2012р. висновків про порушення ТОВ «ХК «Укрхімпром» п.187.1 ст.187, п. 201.1 ст.201, п. 198.2, п. 198.6 ст.198. Податкового кодексу України, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до частина 2 статті 2 КАС України чітко вказує, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. З КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч.1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

В свою чергу, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Отже, акт перевірки, не породжує певних правових наслідків, висновки акту не мають обов'язкового характеру для позивача.

Якщо виходити з положень правознавства, то такі акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого вони винесенні.

Тобто, вищезазначений акт та зазначені в ньому висновки, не мають обов'язкового характеру і не набувають статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, внаслідок чого не можуть бути оскарженні в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічна компанія «Укрхімпром» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

(Повний текст Ухвали виготовлений 06.08.2013 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Сорочко Є.О.

Федотов І.В.