Рішення № 32941462, 08.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2013 р. Справа № 911/2451/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м.Вишгород

про стягнення 13005,85 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Іванчишина С.М.

Від відповідача: Боклан А.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі - відповідач) про стягнення 13005,85 грн.

Провадження у справі №911/2451/13 порушено відповідно до ухвали суду від 27.06.2013 року та призначено справу до розгляду на 16.07.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 16.07.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався до 30.07.2013 року.

В судовому засіданні 30.07.2013 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 08.08.2013 року.

В судовому засіданні 08.08.20913 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач не надав заперечень по суті спору, зазначив, що страховому відшкодуванню підлягає виплачена сума в межах оціненої шкоди за вирахуванням франшизи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Між ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» (ПрАТ «АСК «ІНГО Україна») та ТОВ ПІІ «СК «Джонсон» було укладено Договір страхування наземних транспортних засобів №250593846 від 24.12.2009 року, за яким застраховано належний ТОВ ПІІ «СК «Джонсон» автомобіль «Мітсубіші», д.н. АА 3229 ІЕ (Застраховний автомобіль),

За умовами вищезазначеного Договору страхування дорожньо-транспортна пригода є страховим випадком із настанням якого виникає обов'язок страхової компанії виплатити страхове відшкодування.

11.05.2010 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю належного Плетніченко О.О. автомобіля «Рено» д/н АР 8534 АК, під керуванням Кулик Ігора Станіславовича та автомобіля «Мітсубіші», д/н АА 3229 ІЕ (договір страхування №250593846 від 24.12.2009 року), в результаті якої було пошкоджено Застрахований автомобіль.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові Застрахованого автомобіля, було складено Звіт про оцінку автомобіля, відповідно до акту №211 від 28.05.2010 року якого матеріальний збиток, заподіяний власникові автомобіля, склав 13 020,71 грн.

На умовах Договору страхування страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв'язку з чим, ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» було виплачено страхове відшкодування на підставі рахунку-фактури №НМРФ-6897 від 27.05.2010 року на рахунок ТОВ «Ніколь Моторс», яке здійснювало відновлювальний ремонт у сумі 13 515,85 грн. за платіжним дорученням № 5721 від 21.06.2010 року.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до Довідки про ДТП (форма №2) УДАІ ГУМВС України в м. Києві ДТП мало місце внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля «Рено» д/н АР 8534 АК Куликом Ігорем Станіславовичем.

Згідно Постанови Оболонського районного суду м. Києва від 04.Об.2010 року Кулика І.С. було визнано винним у скоєнні правопорушення за ст. 124 КпАП України, що призвело до ДТП.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Рено» д/н АР 8534 АК була застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВС/5401119, згідно з яким ліміт відповідальності за шкоду завдану майну третіх осіб встановлено в розмірі 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 3095 від 23.09.2010 року (отримана відповідачем 27.09.2010 року), яка залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 13005,85 грн. відшкодування здійсненої страхової виплати в порядку регресу.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язковий ліміт відповідальності страховика, в межах якого страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із ст. 29 цього ж Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, також додаються витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, зокрема, витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Право позивача на стягненням виплаченого страхового відшкодування виникає із правовідносин, що регулюються положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, та статті 27 Закону України «Про страхування», згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з огляду на норму ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати позивача, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, з огляду на норму ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування, яке підлягає сплаті відповідачем, зменшується на суму франшизи в сумі 1000 грн., яка відшкодовується винною особою, а не відповідачем.

Як встановлено судом, відшкодування заподіяної шкоди відбувається відповідачем у порядку та в межах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто в підтвердженому розмірі понесених витрат позивача в межах оціненої шкоди в сумі 13020,71 грн. за вирахуванням франшизи 510 грн., що складає 12510,71 грн., що визнається відповідачем.

Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 13005,85 грн., що складає фактично виплачену за ремонт автомобіля суму 13515,85 грн. за вирахуванням 510 грн. франшизи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи від суми оціненої шкоди у відповідності до ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в сумі 13020,71 грн. за вирахуванням 510 грн. франшизи, що складає 12510,71 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування витрат на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код 16285602) 12510,71 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1655,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя Кошик А.Ю.