Рішення № 32941081, 08.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11972/13 08.08.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування"

про стягнення 163 953,64 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Щоголева О.А.

від відповідача: Рисенко В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (далі-відповідач) про стягнення 163 953,64 грн., з яких 150 000,00 грн. - заборгованості, 11 623,50 грн. - пені, 2 330,14 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором №096-08/12/100 на виконання проектних робіт від 01.08.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що другий етап робіт позивачем не виконаний та останній відмовляється від усунення зауважень, виявлених у його роботі. Отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.08.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" був укладений договір №096-08/12/100 на виконання проектних робіт, умовами якого передбачено, що в порядку і на умовах, визначених даним договором, позивач приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати розробку проектно-кошторисної документації і здійснити авторський нагляд по об'єкту: «Реконструкція і технічне переоснащення системи пневмозоловидалення від енергоблоків Бурштинської ТЕЦ. Пристрій пневмо-золовидалення електрофільтрів енергоблоку №7, Бурштинської ТЕЦ, і передати вказані роботи, а відповідач зобов'язався прийняти і своєчасно оплатити виконані позивачем роботи, згідно договору.

Відповідно до п. 2.1.6. договору надання проектно-кошторисної документації на погодження, експертизу і затвердження являється обов'язком відповідача. Позивач у разі необхідності приймає участь під час розгляду проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням відповідача подання проектно-кошторисної документації на погодження та експертизу може взяти на себе позивач за його згодою та окрему плату.

Згідно п. 2.1.9. договору позивач зобов'язується в строк, по погодженню із відповідачем і за власний рахунок, усувати недоліки в проектно-кошторисній документації, при отриманні від відповідача мотивованої письмової претензії відносно якості і повноти проектної документації, розробленої позивачем, у випадках невідповідності її умовам даного договору.

Пунктом 2.2.3. договору встановлено, що відповідач зобов'язується прийняти на розгляд проектно-кошторисну документацію, обумовлену даним договором, розглянути її протягом 20 робочих днів, після чого при умові відсутності зауважень відносно якості та повноти розробленої проектно-кошторисної документації оформити акт здачі-приймання виконаних робіт у відповідності з п. 4.3. даного договору.

Відповідно до п. 3.5. договору оплата виконаних позивачем робіт, передбачених даним договором, проводиться за фактично виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача згідно рахунку позивача, виставленого на основі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт в наступному порядку: - передоплата в розмірі 100 000,02 грн.; - залишена неоплачена сума вартості виконаних робіт оплачується відповідачем відповідно до підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт і отримання рахунку від позивача.

Відповідно до п. 4.2. договору після узгодження відповідачем розробленої позивачем і узгодженої з ПАО «ДТЄК Західенерго» проектно-кошторисної документації, при відсутності зауважень, позивач оформляє і підписує зі свого боку 4 екземпляри акт здачі-приймання виконаних робіт, до яких додає 4 екземпляра проектно-кошторисної документації на паперовому носії і остаточну електронну версію.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що при відсутності зауважень щодо якості виконаних проектних робіт, відповідач протягом 10 робочих днів з моменту отримання 2 екземплярів акта здачі-приймання виконаних робіт зобов'язується підписати такі акти зі свого боку, після чого один підписаний екземпляр акту повернути позивачу. Оплата виконаних робіт проводиться на умовах, вказаних в статті 3 даного договору.

Згідно п. 4.7. договору у випадку, якщо відповідач в установлений пунктом 4.3. даного договору строк не підписав акт здачі-приймання виконаних робіт, або в цей самий строк не оформив і не передав позивачу вмотивовану відмову, виконані позивачем роботи вважаються прийнятими без зауважень і підлягають оплаті в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору було виконано виготовлення проектно-кошторисної документації та листом № 1418/40 було передано відповідачеві 24.09.2012 р., для оформлення акти здачі-приймання проектної продукції з проханням повернути два примірники після оформлення, що підтверджується реєстраційним номером вхідної кореспонденції відповідача та підписом представника відповідача (копія листа в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що позивачем листом №1418/40 від 24.09.2012 р. направлено відповідачеві накладну №686/40-238 від 13.09.2012 р. на оплату та кошторисну документацію в електронному вигляді, яка отримана керівником проектів та програм відповідача Пащенком Д.В. 24.09.2012р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 150 000,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11 623,50 грн. - пені, 2 330,14 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №096-08/12/100 на виконання проектних робіт від 01.08.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем згідно договору було виконано виготовлення проектно-кошторисної документації та листом № 1418/40 було передано відповідачеві 24.09.2012 р. для оформлення акти здачі-приймання проектної продукції з проханням повернути два примірники після оформлення.

24.09.2012 р. листом №1418/40 від 24.09.2012 р. відповідачеві передано накладну №686/40-238 від 13.09.2012 р. на оплату та кошторисну документацію в електронному вигляді, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача.

Також позивач неодноразово звертався до відповідача з листами №945/40-20т від 19.11.2012 р., №152/12 від 22.02.2013 р. з проханням підписати направлені акти прийому-передачі виконаних робіт.

Проте, на день прийняття рішення по справі відповідач переданого позивачем акту виконаних робіт №1/100 від 24.09.2012 р. не підписав та не повернув, за виконані роботи розрахувався лише частково в розмірі 100 000,02 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача, доказів зворотного суду не надав.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

При цьому, відповідач в обґрунтування відмови від підписання актів посилається на лист №3336/529 від 04.03.2013р., який отримано позивачем 26.03.2013р.

Проте, судом встановлено, що відповідачем жодних вимог щодо якості робіт у передбачені п. 4.7 договору строки позивачеві не заявлялось, належних доказів направлення листів позивачеві із зауваженнями щодо якості та повноти виконаних робіт відповідачем суду не надано, а тому обов'язок прийняти такі роботи є безумовним.

Отже, враховуючи обов'язок відповідача підписати протягом 10 днів з моменту отримання, тобто 24.09.2012 р., 2 екземпляра акта здачі-приймання виконаних робіт зі свого боку та відповідачем, у передбачені строки не надано позивачу жодних заперечень щодо якості виконаних робіт, суд приходить до висновку, що передані позивачем акти здачі-приймання робіт вважаються підписані відповідачем 04.10.2012 р.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п. 3.5. договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 150 000,00 грн. настав з 04.10.2012 р. та повинен бути виконаний до 12.10.2012 р.

Проте, станом на день прийняття рішення по справі, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №096-08/12/100 на виконання проектних робіт від 01.08.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 150 000,00 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11 623,50 грн. - пені, 2 330,14 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені і встановив, що в останньому нарахування проведено за період більше 6 місяців, що суперечить п. ст. 232 Господарського кодексу України.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені в розмірі 11 188,52 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 12.11.2012 р. по 12.05.2013 р.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних, який відповідає вимогам законодавства, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 330,14 грн. - 3% річних за період з 12.11.2012 р. по 20.05.2013 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 4, ідентифікаційний код 31645482), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет" (61072, м. Харків, пр-т. Леніна, буд. 58, ідентифікаційний код 00192494) 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості, 11 188 (одинадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 52 коп. - пені, 2 330 (дві тисячі триста тридцять) грн. 14 коп. - 3% річних та 3 270 (три тисячі двісті сімдесят) грн. 37 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 13.08.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.