Ухвала суду № 32938253, 01.07.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 0107/2248/2012

Провадження по справі 4-с/122/56/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Домнікової М.В.,

при секретарі - Шерет Ф.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на дії заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРК Затрубченко О.О. щодо прийняття постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 31.05.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

у червні 2013 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернулось до суду зі скаргою на дії заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби відділу Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Затрубченка О.О. щодо прийняття постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 31.05.2013 року, мотивуючи вимоги тим, що 25 липня 2007 року між «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 2203/07/КИ-283 за умовою якого надані кредитні кошти в сумі 135,000 доларів США з оплатою 12,5% річних та кінцевим строком повернення до 22.07.2022 р. У забезпечення виконання вимог договору укладений Іпотечний договір, відповідно до якого банку в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1. У зв'язку з неналежним виконанням рішення Банк звернувся до суду. Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19.06.2012 року позовну заяву задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. За вказаним рішенням відкрито виконавче провадження, квартиру передано на реалізацію торгівельній організації «Укрспецторггрупп». Постановою державного виконавця від 31.05.2013 року заступник начальника ВДВС Залізничного району Затрубченко О.О. відклав виконавчі дії до 09.06.2013 року. Просили суд визнати протиправними дії заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби відділу Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Затрубченка О.О. щодо прийняття постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 31.05.2013 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень частини 5 статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Відповідно до положень частини 1 статті 11 ЦПУ України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями частини 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 10, статтею 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно з положеннями частини 2 статті 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Судом встановлено, що 25 липня 2007 року між «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 2203/07/КИ-283 за умовою якого надані кредитні кошти в сумі 135,000 доларів США з оплатою 12,5% річних та кінцевим строком повернення до 22.07.2022 р. У забезпечення виконання вимог договору укладений Іпотечний договір, відповідно до якого банку в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором, Банк звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19.06.2012 року позовну заяву задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. За вказаним рішенням відкрито виконавче провадження, квартиру передано на реалізацію торгівельній організації «Укрспецторггруп». Постановою державного виконавця від 31.05.2013 року заступник начальника ВДВС Залізничного району Затрубченко О.О. відклав виконавчі дії до 09.06.2013 (а.с.5) у зв'язку з поданням ОСОБА_2 скарги на дії державного виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно з положеннями статей 383, 384 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Слід зазначити, що виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Отже завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка дій державного виконавця є фактичною перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини щодо справедливого розгляду і належного виконання рішення суду.

Відповідно до положень статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, засіб захисту порушеного права чітко визначений та оскарженню підлягає безпосередньо постанова державного виконавця, а не його дія по її складанню. Вимога по зобов'язанню скасування постанови державним виконавцем також не може бути задоволена, оскільки є похідною від визнання постанови незаконною, а також тому, що законом не надано таких повноважень державному виконавцю.

Окрім того, на момент розгляду справи судом виконавчі дії були відновлені та не потребували окремого звернення до суду.

Таким чином, скарга не підлягає задоволенню, оскільки визначений скаржником спосіб захисту порушеного права не передбачено законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10-11, 60, 208-210, 294, 296, 383, 386 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 35, 82 Закону України «Про виконавче провадження» , суд -

УХВАЛИВ

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на дії заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРК Затрубченко О.О. щодо прийняття постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 31.05.2013 року відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Домнікова М.В.