Рішення № 32936764, 08.08.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/613/13-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.

Категорія 57 Доповідач Косигіна Л. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Жигановської О.С., Коломієць О.С.

при секретарі Крижанівській М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідачки 22240 грн. проіндексованої суми боргу та 25000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зазначила, що 15.11.2001 року між нею та відповідачкою досягнуто згоди про укладення договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 На виконання цієї домовленості вона передала 8000 грн. При цьому, ОСОБА_2 зобов'язувалася найближчим часом оформити правовстановлюючі документи на будинок та посвідчити нотаріально вказаний договір. Проте, відповідачка не виконала свого зобов'язання та у 2008 році звернулася до суду з позовом про її виселення. Рішенням Червоноармійського районного суду від 19.06.2009 року відмовлено у задоволенні позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу . За таких обставин вважає, що суд повинен застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не підтвердила належними доказами факт укладення з відповідачкою договору купівлі-продажу, а тому не можуть бути застосовані наслідки недійсності нікчемного правочину.

Проте, повністю погодитися з таким висновком не можна, враховуючи наступне.

Встановлено, що ОСОБА_2 склала розписку про те, що 15.11.2001 року вона продала ОСОБА_1 свій будинок в АДРЕСА_1 за який отримала 8000 грн., претензій до ОСОБА_1 не має (а.с. 9). Дана розписка датована 15.11.2001 року, підписана ОСОБА_2

Крім того, 15.11.2001 року ОСОБА_3 склав розписку про те, що він сплатив ОСОБА_2 6000 грн. за купівлю житлового будинку, що належить їй на праві власності (а.с. 175). При цьому, ОСОБА_3 зобов'язувався залишок суми - 2000 грн. сплатити до травня місяця 2002 року. Розписку підписано ОСОБА_3 та відповідачкою

Вищевказані розписки є дійсними, оскільки позовних вимог про визнання їх безгрошовими ніким не заявлено.

Крім того, під час перевірки заяви ОСОБА_3, Червоноармійським РВ УМВС України в Житомирській області встановлено, що у 2001 році ОСОБА_3 купив сину ОСОБА_4, який на той час перебував у шлюбі з ОСОБА_5, житловий будинок АДРЕСА_1. Однак, договір купівлі-продажу нотаріально не було посвідчено. У 2006 році ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розлучилися, після чого з 2008 року між ними виник конфлікт з приводу користування будинком і майном (а.с. 169, 170-171).

Рішенням Червоноармійського районного суду від 19.06.2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виселено з житлового будинку АДРЕСА_1, без надання іншого житла. Цим же рішенням відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу вищевказаного будинку (а.с. 10-132, 159-160, 172-174). Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 06.10.2008 року виключено з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновок про те, що договір купівлі-продажу спірного будинку укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 У решті рішення залишено без змін (а.с. 114-17).

Частинами 1, 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 тільки 27.08.2008 року, на підставі рішення виконкому Стрибізької сільської ради № 45 від 19.08.2008 року (а.с. 161-168).

Отже, станом на 2001 рік, коли були складені вищезгадані розписки, відповідачка не була власником вищевказаного будинку, а тому, в будь-якому випадку не могла його продати. За таких обставин, отримані нею кошти в рахунок укладення в майбутньому договору купівлі-продажу за своєю правовою природою є безпідставно набутим майном, а тому спір щодо їх повернення підлягає вирішенню в порядку ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 з інших підстав.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, з інших підстав.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді