Ухвала суду № 32936690, 07.08.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/2372/13-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький С.С.

Категорія 20 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Товянської О.В.

суддів: Микитюк О.Ю., Коломієць О.С.,

при секретарі : Дехтієвській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі - продажу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 12 червня 2013 року,

встановила:

В травні 2013р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом. Просила визнати договір купівлі - продажу, укладений між нею та відповідачем про придбання гаражу АДРЕСА_1, дійсним. Зазначала, що 10.01.2013 року вона придбала у відповідачки гараж за 17163,00грн., проте ОСОБА_2 ухиляється від посвідчення договору нотаріально.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 12 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення змінити, задовольнивши її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що домовленість щодо всіх умов досягнута сторонами в січні 2013 року, проте коли відповідачка дізналася про вартість оформлення, повернула їй документи. Письмовими доказом передачі документів на гараж є розписка.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, рішенням виконкому Овруцької міської ради № 254 від 20.07.2001р. «узаконено ОСОБА_3 - нині покійному чоловіку відповідачки, самовільно побудований гараж по АДРЕСА_1».

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 роз'яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Та обставина, що спірний гараж є приватною власністю ОСОБА_2, не має правового значення для спірних правовідносин.

У справі відсутні дані про те, земельна ділянка, на якій розташовано гараж знаходиться у ОСОБА_2 у правомірному користуванні, тому договір не міг бути визнаний судом дійсним на підставі ст.220 ЦК України, і, відповідно, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: