Рішення № 32931129, 13.08.2013, Оболонський районний суд міста Києва

13.08.2013 Справа № 2-1227/12

Справа №2/756/57/13

Р і ш е н н я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 06» серпня 2013 року Оболонський районний суд м.Києва

у складі: головуючого-судді - Жежери О.В.,

при секретарях - Гриненко І.В., Снісар Т.В., Бабинцевій Т.М.,

за участю представників позивача - Левченка С.О., Корчагіна М.П.,

відповідача - ОСОБА_3,

представників відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представників співвідповідача - Волянської О.Ю., Малеєвої Ю.К.,

та представників третьої особи - Мацкевич Р.О., Дубчак С.Є., Іщенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-американське підприємство «УкрКарпатойл ЛТД» до ОСОБА_3, Компанії «Карпатські петролеум Корпорейшн», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (надалі - відповідач-1) про стягнення безпідставно набутого майна. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач був заснований ВАТ «Укрнафта» та компанією Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США). У позивача існували зобов'язання перед компанією Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) щодо передачі у власність цій компанії, як учаснику позивача, 20% додаткової нафти по площі Битків-Бабченського нафтового родовища. Згідно угоди від 01.07.1997 р. про порядок розподілу додаткової нафти на Битків-Бабченському нафтовому родовищі, укладеної між позивачем та компанією Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), перехід права власності на 20% додаткової нафти оформлюється Актами розподілу додаткової нафти, які мали підписуватися керівником і головним бухгалтером представництва цієї іноземної компанії в Україні. Позивач стверджує, що він виконав свої зобов'язання та розподілив на користь компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) у 2000-2005 роках 8 849,8 тонн нафти, а також перерахував у 2006 році на користь цієї іноземної компанії дивіденди у розмірі 242 534,77 грн. Втім, в подальшому позивач дізнався про те, що компанія Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) була припинена 22.07.1996 р., тобто до моменту підписання угоди від 01.07.1997 р. про порядок розподілу додаткової нафти. За таких обставин, Позивач вважав, що відповідач-1, підписуючи акти розподілу додаткової нафти як директор представництва припиненої іноземної компанії, безпідставно набула відповідне майно, а також безпідставно отримала грошові кошти, сплачені Позивачем в якості дивідендів на користь припиненої іноземної компанії.

В подальшому, позивач заявою від 07.05.2012 року змінив предмет позову та просив суд стягнути з відповідача-1 та компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 2644163, штат Делавер, США) солідарно майнову шкоду в розмірі 64 980 418,37 грн. У зв'язку із цим, позивач також просив суд залучити до участі у справі в якості другого відповідача (співвідповідача) за вимогою про відшкодування завданої майнової шкоди компанію Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 2644163, штат Делавер, США) (надалі - відповідач-2). Вказане клопотання було задоволене судом.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.12.2011 року було задоволено клопотання представника позивача та витребувано від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва інформацію щодо номерів та інших відомих реквізитів банківських рахунків Представництва Carpatsky Petroleum Corporation. Витребувано від ПАТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА» належним чином засвідчені копії справ з юридичного оформлення банківських рахунків номер 26000004021000 у ПАТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА», номер 26003004058100 у ПАТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА», номер 26004014058100 у ПАТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА». Витребувано від ОСОБА_3 копії первинних документів бухгалтерського обліку Представництва Carpatsky Petroleum Corporation; копії первинних статутних документів компанії Carpatsky Petroleum Corporation, а також документів, які були отримані від чи подані до відповідних установ країни реєстрації на підтвердження змін в керівництві компанії, складі учасників, правового статусу товариства та інших змін, які пов'язані з проведенням відповідних реєстраційних дій; копії свідоцтва про реєстрацію Представництва Carpatsky Petroleum Corporation, документів про реєстрацію Представництва Carpatsky Petroleum Corporation в органах державної статистики, податкових та інших органах, а також документів, які подавалися до чи отримувалися від відповідних установ (державних органів) в Україні у зв'язку зі змінами відомостей про Представництво Carpatsky Petroleum Corporation та/або компанію, для представництва інтересів якої було створене Представництво Carpatsky Petroleum Corporation.

Листом №54656 від 11.01.2012 року ПАТ «ІНГ Банк Україна» надано копії справ з юридичного оформлення банківських рахунків Представництва Carpatsky Petroleum Corporation номер 26003004058100 та номер 26004014058100.

Листом №1110/9/10-223 від 22.05.2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було надіслано до суду інформацію щодо номерів та інших відомих реквізитів банківських рахунків Представництва Carpatsky Petroleum Corporation.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні повідомила, що відповідач-1 не має можливості надати витребувані судом документи, оскільки вже не є директором Представництва Carpatsky Petroleum Corporation та до цього часу передала вказані в ухвалі суду документи до компанії Carpatsky Petroleum Corporation на виконання своїх зобов'язань за трудовим договором із роботодавцем. Ці доводи були викладені також у письмовій заяві на стадії попереднього судового засідання від 14.03.2012 року, поданої представником відповідача-1.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2012 року було задоволено клопотання позивача та витребувано від ПАТ «ІНГ Банк Україна» належним чином засвідчену копію справи з юридичного оформлення банківського рахунку номер 26000004021000, оскільки листом №54656 від 11.01.2012 року ПАТ «ІНГ Банк Україна» було надано документи відносно двох рахунків Представництва Carpatsky Petroleum Corporation, та не надано копії справи з юридичного оформлення банківського рахунку номер 26000004021000.

На виконання вказаної ухвали ПАТ «ІНГ Банк Україна» було направлено до суду копію справи з юридичного оформлення банківського рахунку номер 26000004021000.

У судовому засіданні 12.06.2013 року представником відповідача-1 заявлено клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що, на думку відповідача-1, спір виник в межах правовідносин з виконання господарських договорів між позивачем та відповідачем-2, в свою чергу відповідач-1 у спірних правовідносинах діяв не самостійно, а в межах правовідносин представництва із відповідачем-2. Заявлене клопотання було залишено судом без задоволення, оскільки позивач обґрунтовує позовні вимоги фактом відсутності договірних відносин між ним та відповідачем-2, а також вчиненням відповідачем-1 дій в якості керівника представництва компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), тобто поза межами відносин представництва із відповідачем-2.

Також, представником відповідача-2 заявлене усне клопотання про оголошення перерви в розгляді справи та надання часу для належної підготовки до судового засідання. Вказане клопотання було задоволене судом.

У судовому засіданні 14.06.2013 року представником відповідача-2 було заявлено клопотання про виклик для дачі особистих пояснень та допит відповідача-1 як свідка та усне клопотання про оголошення перерви в розгляді справи та надання часу для належної підготовки до судового засідання. Судом були задоволені дані клопотання та оголошено перерву у судовому засіданні.

У судовому засіданні 22.07.2013 року представником відповідача-2 було подано заяву про застосування позовної давності, оскільки позивач дізнався про реорганізацію Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) щонайменше у 2000 році. Свої доводи відповідач-2 обґрунтовує тим, що довіреність від імені відповідача-2 на ім'я відповідача-1 була видана 15.12.2000 року. Крім того, 10.01.2002 року між відповідачем-2 та позивачем було укладено додаткову угоду до договору комісії, що була скріплена печаткою відповідача-2. Також, 26.07.2002 року на зборах учасників позивача від імені відповідача-2 був присутній президент Р.Бенш, повноваження якого були підтверджені та перевірені.

Розгляд даної заяви відкладено судом, оскільки її заявлено до початку розгляду справи по суті. В свою чергу, за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Представником відповідача-2 у судовому засіданні заявлено клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що, на думку відповідача-2, спір виник в межах правовідносин з виконання господарських договорів між позивачем та відповідачем-2, в свою чергу відповідач-1 у спірних правовідносинах діяв не самостійно, а в межах правовідносин представництва із відповідачем-2. Ухвалою суду від 22.07.2013 року було відмовлено у задоволенні даного клопотання, оскільки позивач обґрунтовує позовні вимоги фактом відсутності договірних відносин між ним та відповідачем-2, а також вчиненням відповідачем-1 дій в якості керівника представництва компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), тобто поза межами відносин представництва із відповідачем-2.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви від 07.05.2012 року про зміну предмету позову та залучення співвідповідача, просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 позовні вимоги заперечив повністю та надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву. Заперечення мотивовані добросовісною поведінкою відповідача-1, яка не знала про припинення компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) та вважала, що Представництво Carpatsky Petroleum Corporation діяло як представництво відповідача-2. Крім того, відповідач-1 вчиняла усі дії на підставі довіреності відповідача-2, ніколи не отримувала нафту в натурі, а дивіденди перераховувалися безпосередньо на інвестиційний рахунок відповідача-2. В свою чергу, відповідач-2 мав право на отримання нафти на підставі ліцензійної угоди від 28.07.1995 року як правонаступник Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США).

Відповідач у судовому засіданні повністю підтримав заперечення проти позову, викладені своїм представником.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав суду заперечення проти позову, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовані правомірністю дій відповідача-2 та наявністю у нього права на отримання спірної нафти на підставі ліцензійної угоди від 28.07.1995 року як у правонаступника Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США). За твердженнями відповідача-2, у позивача відсутнє право, на захист якого подано позов, оскільки надра є виключною власністю українського народу, а право власності на вуглеводні належить державі. Угода про розподіл додаткової нафти укладена уповноваженим директором відповідача-2, а використання печатки Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) є помилковим, проте не має значення для дійсності угоди, оскільки за законодавством штату Делавер (США) достатнім є підписання угоди повноважною особою. Крім того, на думку представника відповідача-2, у спірних правовідносинах відповідач-1 діяла не самостійно, а як представник відповідача-2 на підставі довіреності. В свою чергу, фактична передача нафти відповідачу-1 та відповідачу-2 не здійснювалася, оскільки ця нафта реалізовувалася в подальшому позивачем на підставі договору комісії. Зокрема, з 2000 по 2005 рік було реалізовано нафту на суму 9 078 537,00 грн., отримані відповідачем-2. Цим, на думку відповідача-2, також підтверджується необґрунтованість розміру позовних вимог позивача. Також, представник відповідач-2 заперечив доводи про діяльність відповідача-1 як керівника представництва неіснуючої компанії, оскільки реєстрація представництва була скасована лише у 2010 році.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Заслухавши пояснення відповідача, представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.08.1994 року між акціонерним товариством «Укрнафта» та компанією Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, місцезнаходження: США, м. Х'юстон, штат Техас, 77098 Річмонд 3000, Сьют 100) було укладено установчий договір про створення спільного підприємства «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД» (як товариства з обмеженою відповідальністю) для видобування вуглеводнів та здійснення інших робіт, пов'язаних з цим видом діяльності. Також, 18.08.1994 року було затверджено Статут позивача.

18.04.1995 року було здійснено державну реєстрацію юридичної особи позивача, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №016818.

В подальшому, 27.07.1995 року позивач отримав ліцензію №310 Державного комітету України по геології і використанню надр на експлуатацію Битків-Бабченського родовища корисних копалин.

28.07.1995 року між Державним комітетом України по геології і використанню надр та позивачем було укладено Ліцензійну угоду по площі Битків-Бабченського нафтового родовища. У п. 6.4 Ліцензійної угоди сторони домовились про те, що протягом перших 10 років діяльності позивача 20% додаткової нафти переходять у власність Іноземного учасника ліцензії.

01.07.1997 року між позивачем і компанією Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) було підписано угоду про порядок розподілу додаткової нафти на Битків-Бабченському нафтовому родовищі. За умовами п. 2 вказаної угоди розподіл нафти здійснювався між позивачем та компанією Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) в наступних пропорціях: 80% переходить у власність позивача, а 20 % у власність компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), про що складаються відповідні Акти розподілу додаткової нафти. Вказані акти підписуються від позивача керівником і головним бухгалтером, а від компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) - керівником і головним бухгалтером представництва компанії в Україні.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію, Представництво фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» було зареєстровано Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України 24.04.1996 року за реєстраційним номером ПІ - 1249. Відповідно до листа Міністерства економіки України №4205-26/98 від 08.12.2008 року вказане представництво засноване американською компанією Carpatsky Petroleum Corporation, що здійснює діяльність, пов'язану з нафтовою і газовою промисловістю США та Канади, та зареєстрована у штаті Техас, США, 17 листопада 1992 року, статутний номер 01251101, адреса: Richmond Ave., Suite 100, Houston, Texas 77098, від імені якої діяв президент Леслі К. Техас.

На виконання умов угоди від 01.07.1997 р. про розподіл додаткової нафти позивач у 2000-2005 роках передав Представництву фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» нафту за Актами розподілу додаткової нафти. Вказані акти зі сторони компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) були підписані відповідачем-1, як керівником Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation». Так, зокрема, позивач передав на користь компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) в листопаді-грудні 2000 року - 147,00 тонн видобутої нафти; за 2001 рік - 981,517 тонн; за 2002 рік - 2 156,357 тонн; за 2003 рік - 2 074,134 тонн; за 2004 рік - 2 299,482 тонн; за 2005 рік - 1 191,31 тонн. Вказані обставини підтверджуються Актами розподілу від 30.11.2000 р., від 31.12.2000 р., від 31.01.2001 р., від 28.02.2001 р., від 31.03.2001 р., від 03.05.2001 р., від 01.06.2001 р., від 02.07.2001 р., від 01.08.2001 р., від 31.08.2001 р., від 01.11.2001 р., від 03.12.2001 р., від 03.12.2001 р., від 03.01.2002 р., від 01.02.2002 р., від 01.03.2002 р., від 29.03.2002 р., від 14.05.2002 р., від 31.05.2002 р., від 01.07.2002 р., від 31.07.2002 р., від 31.08.2002 р., від 01.10.2002 р., від 01.11.2002 р., від 02.12.2002 р., від 31.12.2002 р., від 31.01.2003 р., від 31.03.2003 р., від 30.04.2003 р., від 31.05.2003 р., від 30.06.2003 р., від 31.07.2003 р., від 29.08.2003 р., від 30.09.2003 р., від 31.10.2003 р., від 28.11.2003 р., від 31.12.2003 р., від 31.01.2004 р., від 29.02.2004 р., від 31.03.2004 р., від 30.04.2004 р., від 31.05.2004 р., від 30.06.2004 р., від 31.07.2004 р., від 31.08.2004 р., від 30.09.2004 р., від 31.10.2004 р., від 30.11.2004 р., від 31.12.2004 р., від 31.01.2005 р., від 28.02.2005 р., від 31.03.2005 р., від 30.04.2005 р., від 31.05.2005 р., від 30.06.2005 р., від 27.07.2005 р.

Таким чином, загальна кількість нафти, розподіленої позивачем на користь компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) за 2000-2005 роки складає 8 849,8 тонн.

Крім того, позивачем було сплачено на користь компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) дивіденди у розмірі 242 534,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №140 від 23.02.2006 року.

В той же час, компанія Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) припинила свою діяльність 22.07.1996 року у зв'язку із приєднанням до відповідача-2. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про приєднання, зареєстрованим 18.07.1996 року, згідно якого після приєднання продовжує діяти корпорація, зареєстрована у штаті Делавер. Факт приєднання та припинення компанія Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) також підтверджується свідоцтвом від 06.01.2009 року про засвідчення факту, виданим Державним Секретарем штату Техас, і листом Торговельно-економічної місії №ТМ/01-13д-557/08 від 09.12.2008 року.

Правовий конфлікт між позивачем та відповідачами у даній справі заснований на правовій оцінці дій відповідачів, пов'язаних із розподілом 20% додаткової нафти та сплатою позивачем дивідендів. Зокрема, позивач вважає дії відповідачів неправомірними, тоді як відповідачі стверджують про належність відповідачу-2 права на додаткову нафту, оскільки угода про розподіл додаткової нафти укладалася саме відповідачем-2, який, крім того, набув прав та обов'язків компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) за Ліцензійною угодою від 28.07.1995 року автоматично на підставі п. 17.4 Ліцензійної угоди у зв'язку із приєднанням компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) до відповідача-2.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 17.4 Ліцензійної угоди переуступка та спадкування прав Державного комітету здійснюється у відповідності з рішеннями Уряду України, а Учасників Ліцензії - у відповідності з їх статутними документами. Така переуступка не тягне перегляду даної угоди.

За змістом ч. 3 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Згідно положень цивільного законодавства, чинного на момент укладення Ліцензійної угоди від 28.07.1995 року, переуступкою (або уступкою) прав за договором вважалася передача кредитором права вимоги у зобов'язанні іншій особі (цесія), що регулювалося нормами Глави 17 ЦК УРСР. Під спадкуванням прав розумівся перехід прав та обов'язків померлої фізичної особи до спадкоємців, що регулювалося нормами Розділ VII ЦК України. За таких обставин, положення п. 17.4 Ліцензійної угоди не регулюють відносини реорганізації учасника ліцензії шляхом приєднання до іншої особи та набуття останньою прав та обов'язків за Ліцензійною угодою. До того ж, за змістом п. 17.4 Ліцензійної угоди тільки переуступка прав (цесія) не тягне перегляду Ліцензійної угоди.

Даний висновок підтверджується не тільки буквальним змістом п. 17.4 Ліцензійної угоди, а й тлумаченням його умов у системному зв'язку із іншими положеннями угоди, зокрема, п. 6.4 та преамбулою Ліцензійної угоди.

Так, згідно п. 6.4 Ліцензійної угоди протягом перших 10 років діяльності позивача 20% додаткової нафти переходять у власність Іноземного учасника ліцензії. Згідно абз. 3 преамбули Ліцензійної угоди учасниками ліцензії іменуються саме засновники позивача - АТ «Укрнафта» та компанія Carpatsky Petroleum Corporation.

Таким чином, право на 20% додаткової нафти за п. 6.4 Ліцензійної угоди мала саме компанія Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) як засновник позивача.

З урахуванням викладеного, для набуття права на 20% додаткової нафти за умовами ліцензійної угоди правонаступнику компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) необхідно було набути статус засновника або учасника позивача.

Втім, приєднання компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) до відповідача-2 не спричинило автоматичного набуття відповідачем-2 правового статусу учасника позивача. Так, згідно ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» в редакції від 14.03.1995 року, яка діяла на момент припинення 22.07.1996 року компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. Отже, нормами законодавства України, чинного на момент правонаступництва, не було передбачено автоматичного набуття права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю особою-правонаступником реорганізованого учасника цього товариства. Доказів набуття статусу засновника або учасника позивача, зокрема, рішення зборів учасників позивача, відповідач-2 суду не надав. Натомість, відсутність у відповідача-2 такого статусу встановлена у рішенні господарського суду м. Києва у справі №6/675 від 29.01.2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, доводи відповідачів про правомірність набуття додаткової нафти відповідачем-2 як правонаступником компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) на підставі п. 6.4 Ліцензійної угоди є безпідставними.

Стосовно угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року, яка була підписана після припинення 22.07.1996 року компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), суд вважає за необхідне відзначити наступне.

З наявного у матеріалах справи примірнику угоди від 01.07.1997 р. про порядок розподілу додаткової нафти вбачається, що її було підписано Л.Тексасом із зазначенням посади «Президент», що відповідало установчому договору компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) та відомостям бази даних Мінекономіки, які вносилися під час реєстрації Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation». Відтиск печатки Carpatsky Petroleum Corporation на вказаній угоді, містить реєстраційний номер 01251101, який був присвоєний саме техаській компанії, що підтверджується установчим договором компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) та листом Мінекономіки №4203-26/98 від 08.12.2008 р. Також, вказана в угоді адреса Carpatsky Petroleum Corporation співпадала із адресою, яка була зазначена у базі даних Мінекономіки під час реєстрації Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) та установчому договорі про створення Позивача.

Відповідач-2 у своїх запереченнях вказує на те, що угода про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року була підписана Л.Тексасом, який був також президентом відповідача-2, а помилкове використання відповідачем-2 печатки компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) не має юридичного значення, оскільки за законодавством штату Делавер (США) для дійсності угоди достатньо підпису уповноваженої особи компанії.

В той же час, відповідач-2 не надав суду доказів належного повідомлення позивача про те, що угода укладається не компанією Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США). Навпаки, усі дані, які в сукупності могли свідчити про ідентифікацію контрагента позивача за цією угодою, вказували на укладення угоди саме компанією Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), особливо вказівка на реєстраційний номер 01251101, який належав техаській компанії.

Більше того, з преамбули даної угоди вбачається, що вона була укладена компанією Carpatsky Petroleum Corporation, яка є іноземним учасником ліцензії, та з метою виконання положень Ліцензійної угоди від 28.07.1995 року. Зокрема, відповідно до п. 1 угоди про порядок розподілу додаткової нафти позивач здійснює діяльність, пов'язану із добуванням, підготовкою, транспортом вуглеводнів, їх обліком, включаючи нафту, яка є власністю компанії Carpatsky Petroleum Corporation згідно пунктів 6.4, 6.5 Ліцензійної угоди. Пунктом 2 угоди від 01.07.1997 року встановлювався порядок розподілу нафти згідно пунктів 6.4, 6.5 Ліцензійної угоди. Отже, угода про порядок розподілу додаткової нафти була укладена саме від імені Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США).

За змістом п. 2 угоди від 01.07.1997 року акти розподілу нафти від імені компанії Carpatsky Petroleum Corporation підписував керівник Представництва компанії Carpatsky Petroleum Corporation. Відповідно до листа Міністерства економіки України №4205-26/98 від 08.12.2008 року вказане представництво засноване американською компанією Carpatsky Petroleum Corporation, що здійснює діяльність, пов'язану з нафтовою і газовою промисловістю США та Канади, та зареєстрована у штаті Техас, США, 17 листопада 1992 року, статутний номер 01251101, від імені якої діяв президент Леслі К. Техас.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що стороною угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року була визначена саме компанія Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США).

Згідно ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» в редакції від 20.04.1995 року суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту).

Відповідно до ст.ст. 151, 153 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення угоди про порядок розподілу додаткової нафти, сторонами договору і зобов'язання, що виникає на його підставі, є особи.

Як передбачено у ст. 23 ЦК УРСР, юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

На момент підписання угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) вже не існувало як особи і вона не була здатна до укладання договору (контракту). Отже, була відсутня інша особа, яка мала б узгодити свою волю із позивачем щодо усіх істотних умов договору та набути прав і обов'язків на підставі укладеного договору. У зв'язку із цим, угода про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року не є укладеною в розумінні ст. 153 ЦК УРСР, оскільки не можуть вважатися узгодженими умови договору за відсутності однієї зі сторін цього договору.

Таким чином, підписання угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року відповідачем-2, хоча стороною цієї угоди було визначено компанію Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), є порушенням норми ст. 23 ЦК УРСР щодо участі юридичних осіб у цивільних правовідносинах від свого імені, а також приписів ст.ст. 151, 153 ЦК УРСР, ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо учасників договору та зобов'язання.

На реалізацію положень неукладеної угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року Акти розподілу додаткової нафти від імені компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) підписував відповідач-1. Як свідчать наявні у матеріалах справи Акти розподілу додаткової нафти, під час їх підписання відповідач-1 діяв в якості керівника Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation». Це підтверджується також відтиском печатки Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation», якою був скріплений підпис відповідача-1 на вказаних Актах.

Відповідач-2 вважає дії відповідача-1 як керівника Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» правомірними, оскільки державна реєстрація Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» була скасована судом лише в 2010 році.

Водночас, згідно ст.ст. 1, 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття свого представництва на території України, тобто установи, що представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Як передбачено у п. 12 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України №30 від 18.01.1996 року, представництво суб'єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов'язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.

За таких обставин, представництво не може діяти в інтересах неіснуючого іноземного суб'єкта господарювання і діяльність Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) на території України після припинення вказаного іноземного суб'єкта господарювання була неправомірною. До того ж, суд враховує, що саме з підстав незаконності здійснення представницьких функцій представництвом іноземної компанії після припинення цієї іноземної компанії постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 р. у справі №2-а-8726/09/2670, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України №К-18671/10,К-18732/10, визнано протиправною бездіяльність Міністерства економіки України щодо невчинення дій з припинення діяльності Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» та зобов'язано скасувати відповідний запис в реєстрі представництв.

Крім того, згідно п. 14 вказаної Інструкції керівник представництва діє на підставі доручення від іноземного суб'єкта господарської діяльності. В свою чергу, в силу приписів ст. 69 ЦК УРСР чинність довіреності припиняється внаслідок припинення юридичної особи, від імені якої видана довіреність.

Отже, приймаючи від позивача нафту за Актами розподілу, відповідач-1 неправомірно діяв як керівник Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) після припинення цієї іноземної компанії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність вказаних вище дій відповідача-2 щодо підписання угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року та дій відповідача-1 щодо прийняття нафти є неправомірними.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач-1 наголошує на тому, що він не отримував за нафту в натурі за Актами розподілу нафти, оскільки одночасно із підписанням угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року компанією Carpatsky Petroleum Corporation був підписаний договір комісії, на підставі якого позивач реалізовував розподілену на користь компанії Carpatsky Petroleum Corporation нафту.

Суд вважає ці доводи такими, що не мають відношення для правильного вирішення справи, оскільки позивач після підписання Актів розподілу додаткової нафти про набуття компанією Carpatsky Petroleum Corporation 20% додаткової нафти реалізовував за договором комісії цю нафту від імені Carpatsky Petroleum Corporation, що підтверджує представник відповідача-1 у письмових запереченнях. Враховуючи умови п. 2 угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року про набуття компанією Carpatsky Petroleum Corporation права власності на 20% додаткової нафти і підтвердження цього факту підписанням Актів розподілу, позивач мав підстави вважати, що продає на підставі договору комісії чужу нафту, яка належить Carpatsky Petroleum Corporation. До того ж, отримані від продажу нафти гроші позивач перераховував Carpatsky Petroleum Corporation, що підтверджує представник відповідача-1 у письмових запереченнях. Таким чином, після підписання Актів розподілу додаткової нафти фактичне розпорядження цією нафтою здійснювалося відповідачем-2 та відповідачем-1. Про це свідчать і звіти комісіонера, підписані відповідачем-1 як керівником Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) й скріплені печаткою цього представництва, а також докази перерахування позивачем коштів від реалізації нафти, долучені представником відповідача-2 до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, позбавлення позивача нафти відбулося саме в момент підписання між позивачем та відповідачем-1 Актів розподілу додаткової нафти.

Представник відповідача-2 у запереченнях проти позову стверджує про відсутність у позивача права на 20% додаткової нафти, на захист якого подано позов, оскільки у ст. 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є власністю українського народу і надаються лише у користування, а згідно п. 5.1 Ліцензійної угоди держава своєю волею надає право власності на вуглеводні ліцензіату та учасникам ліцензії.

Суд вважає вказані доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

У ст.ст. 1, 4 Кодексу України про надра в редакції від 27.07.1994 року встановлено, що надра, як частина земної кори, є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Відповідно до п. 6.4. п. 6.5 Ліцензійної угоди, протягом перших десяти років діяльності позивача на ліцензованій площі 20% додаткової нафти переходять у власність Іноземного учасника ліцензії, а 80% додаткової нафти переходить у власність ліцензіата, яким є позивач. Після спливу перших десяти років діяльності позивача на ліцензованій площі 100% додаткової нафти переходять у власність ліцензіата. При цьому, базові вуглеводні згідно п. 6.1 Ліцензійної угоди належать українському учаснику ліцензії, тобто, третій особі. Таким чином, уклавши Ліцензійну угоду, уповноважений державний орган розпорядився правом на 100% базових та 100% додаткових вуглеводнів.

Положення ст. 16 Кодексу України про надра в редакції від 27.07.1994 року передбачали необхідність отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянкою надр з відповідною метою. Спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

Згідно ст. 24 Кодексу України про надра в редакції від 27.07.1994 року користувачі надр мають право, зокрема, розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії).

Як вбачається з ліцензії №310 від 27.07.1995 року на експлуатацію Битків-Бабченського родовища корисних копалин, власником цієї ліцензії є позивач. У тексті ліцензії відсутні умови, які б обмежували права ліцензіата на розпорядження видобутими корисними копалинами. Більше того, компанія Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) не є стороною Ліцензійної угоди, а лише погодило її як учасник позивача.

За таких обставин, права компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) на отримання у власність 20% додаткової нафти набуті вказаною іноземною компанією як співзасновником позивача та є вторинними від права позивача (ліцензіата) на видобуту нафту. Цей висновок підтверджується також тим, що за умовами угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року саме позивач розподіляв на користь компанії Carpatsky Petroleum Corporation 20% додаткової нафти, а не уповноважений орган державної влади. Отже, припинення компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) означає, що право на 20% додаткової нафти залишається у позивача. Саме на захист цього права позивач звернувся до суду у даній справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що неправомірними діями відповідачів позивачу було заподіяно майнову шкоду, а саме - позбавлено його нафти в розмірі 8 849,8 тонн.

Судом також встановлено, що згідно п. 2 рішення зборів учасників позивача, оформленого протоколом №26/07-02 від 26.07.2002 року, вирішено розподілити 50% чистого прибутку між учасниками у належних їм частках. Крім того, рішенням зборів учасників позивача, оформленого протоколом №30/03-04 від 30.03.2004 року, який надано відповідачем-2 до матеріалів справи, було вирішено виплатити учасникам дивіденди, зокрема, 242 534,77 грн. компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США).

У зв'язку із цим, позивачем на користь компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), як свого учасника, було виплачено дивіденди у розмірі 242 534,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №140 від 23.02.2006 року.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №140 від 23.02.2006 року, дивіденди були перераховані позивачем на рахунок 2600004021000 у ІНГ Банк Україна. Цей рахунок належить відповідачу-2, що підтверджується заявою про відкриття рахунку 2600004021000, карткою із зразками підписів та іншими документами справи з юридичного оформлення вказаного рахунку, отриманої судом від ПАТ «ІНГ Банк України», а також наявним в матеріалах справи листом відповідача-2 від 25.05.2001 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» в редакції від 07.03.2002 року, чинної на момент проведення зборів учасників 26.07.2002 року, та редакції від 11.12.2003 року, чинної на момент проведення зборів учасників 30.03.2004 року, учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Разом з тим, учасником позивача був не відповідач-2, а компанія Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), яка, до того ж, на момент проведення зборів учасників позивача та прийняття рішення про виплату дивідендів була припинена. Таким чином, у позивача був відсутній обов'язок сплати дивідендів в сумі 242 534,77 грн. у зв'язку із відсутністю учасника, на користь якого вони мали бути сплачені. Відтак, вказане майно, належне позивачу, було набуте відповідачем-2 із порушенням приписів ст. 10 Закону України «Про господарські товариства». В свою чергу, відповідач-2 та відповідач-1 неправомірно брали участь на зборах учасників позивача 26.07.2002 року та 30.03.2004 року, у тому числі, під час розгляду питання про виплату дивідендів.

Даючи показання як свідок, відповідач-1 зазначила, що не брала участь у зборах учасників позивача, на яких вирішувалися питання про сплату дивідендів. Після питання про те, як можна пояснити, що відповідач-1 вказана у протоколі зборів учасників позивача від 26.07.2002 року як особа, що виступала по одному з питань порядку денного, відповідач-1 відзначив, що її запросили тільки для обговорення питання п. 3 порядку денного «Про результати господарсько-фінансової діяльності СП в І півріччі 2002 р.». Це підтверджується відсутністю вказівки прізвища та ініціалів відповідача-1 на початку протоколу, де вказуються присутні представники учасників зборів.

Суд критично оцінює вказані свідчення відповідача-1 з наступних підстав. Дійсно, у протоколі зборів учасників Позивача від 26.07.2002 року відповідач-1 не вказаний у вступній частині протоколу. Втім, у протоколі зборів учасників Позивача від №30/03-04 від 30.03.2004 року відповідач-1 вказаний як представник відповідача-2 на зборах - керівник Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation». Саме у п. 2 цього протоколу вирішено питання про сплату учаснику позивача - компанії Carpatsky Petroleum Corporation дивідендів у сумі 242 534,77 грн. і саме цей протокол вказаний як підстава платежу у платіжному дорученні №140 від 23.02.2006 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що внаслідок протиправних дій відповідачів щодо участі у зборах позивача та голосування на цих зборах позивач втратив належні йому грошові кошти в сумі 242 534,77 грн., оскільки вважав відповідача-2 своїм учасником Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), а відповідача-1 - керівником Представництва свого учасника Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США).

Відповідно до ст. 440 ЦК УРСР шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР. За змістом ст. 451 ЦК УРСР особи, які спільно заподіяли шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно ст. 1166 ЦК України, який діяв під час позбавлення Позивача нафти у 2004-2005 роках, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В силу приписів ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Відповідачі заперечують можливість їх солідарної відповідальності, оскільки вважають, що у спірних правовідносинах відповідач-1 діяв правомірно на підставі довіреності, виданої віповідачем-2, а тому усі права та обов'язки за угодами, вчиненими відповідачем-1, виникали, змінювалися та припинялися у особи, яку відповідач-1 представляв, а саме у відповідача-2. Суд вважає такі твердження безпідставними з огляду на наступне.

Відповідачі не надали суду доказів вчинення відповідачем-1 у спірних правовідносинах угод. Акти розподілу додаткової нафти не можуть вважатися угодами, оскільки були діями, вчиненими на виконання неукладеної угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року, та були неправомірними діями.

Крім того, відповідач-2 видав відповідачу-1 довіреність від 15.12.2000 року із правом керувати представництвом корпорації в м. Києві, отримувати та передавати відповідачу-2 будь-які дивіденди або/та роялті, що підлягають виплаті корпорації в Україні, від імені корпорації та її афілійованих осіб брати участь у переговорах, укладати, змінювати та припиняти або вчиняти інші дії щодо контрактів, зобов'язань або інших угод на підставі окремих інструкцій корпорації, тощо.

Разом з тим, представництва відповідача-2 в Україні не існувало, тому підписуючи Акти розподілу нафти як керівник представництва компанії Carpatsky Petroleum Corporation, відповідач-1 приймав нафту саме як керівник представництва неіснуючої на той момент Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), що підтверджується скріпленням підпису відповідача-1 печаткою представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation». Отже, щодо набуття від позивача нафти за Актами розподілу відповідач-2 та відповідач-1 не були пов'язані представницькими відносинами, оскільки представництво інтересів компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) та прийняття нафти від імені цієї компанії не охоплювалося довіреністю від 15.12.2000 року. Тому у спірних правовідносинах відповідач-1 діяв як керівник представництва неіснуючої на той момент Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) і в цьому правовому статусі не був представником відповідача-2.

При цьому, суд також враховує, що згідно наказу №14/00 від 15.10.2000 р., оформленого президентом відповідача-2 Робертом Беншем, відповідач-1 була призначена на посаду директора Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США).

Відповідач-2, діючи як компанія Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), підписав із позивачем угоду від 01.07.1997 р. про розподіл додаткової нафти, а відповідач-1 в подальшому на підставі цієї неукладеної угоди отримувала від позивача нафту, діючи як керівник Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США).

Також, як свідчать лист відповідача-2 від 25.05.2001 р. та лист відповідача-1 від 26.01.2001 р., відповідачі вчиняли спільні дії щодо відкриття рахунків відповідача-2 у АБ «ІНГ Банк Україна». При цьому, як вбачається з наданих ПАТ «ІНГ Банк Україна» копій документів зі справи з юридичного оформлення рахунку 26000004021000, відкритого відповідачем-2, контактною особою зі сторони клієнта банку із вказівкою номеру телефону зазначена відповідач-1. Крім того, відповідачі спільно брали участь на зборах учасників Позивача, на яких вирішувалося питання про виплату дивідендів.

Таким чином, майнова шкода була заподіяна позивачу взаємопов'язаними, сукупними діями відповідачів і є неподільною, оскільки неможливо розподілити цю шкоду на частини у відповідності до значення, істотності впливу та інших якостей дій відповідача-1 та відповідача-2, кожного окремо.

В силу приписів ч. 2 ст. 440 ЦК УРСР той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідач-1 та відповідач-2 під час розгляду справи не довели належними та допустимими доказами відсутності своєї вини. Натомість, з наявних у справі документів вбачається вина відповідачів у заподіянні шкоди Позивачу.

Так, відповідач-2 не міг не знати про припинення компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), оскільки вказана компанія приєдналася до відповідача-2. Крім того, протягом розгляду даної справи відповідач-2 постійно стверджував про правомірність набуття ним нафти як правонаступником компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США). До того ж, як вбачається з постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 року у справі №6/575, під час розгляду цієї справи відповідач-2 стверджував, що він здійснював фактичну участь в управлінні позивачем з моменту припинення компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США). Також, відповідно до п. 1 рішення зборів ради директорів відповідача-2 від 01.02.2008 року, копія якого була надана до суду ПАТ «ІНГ Банк Україна», директору відповідача-2 Т. Шрьотеру надано повноваження без обмежень призначати і звільняти директора представництва Carpatsky Petroleum Corporation в Україні, вести переговори від імені Відповідача-2 з його партнерами по Позивачу.

Ці дії відповідач-2 вчиняв безпідставно вважаючи себе учасником Позивача як правонаступник компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США). Проте, згідно ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» в редакції від 14.03.1995 року, яка діяла на момент припинення 22.07.1996 року компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), не було передбачено автоматичного набуття права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю особою-правонаступником реорганізованого учасника цього товариства. При цьому, як підтверджується протоколом позачергових загальних зборів учасників Позивача №01/2009 від 28.08.2009 року, відповідач-2 звернувся до Позивача із заявою про вступ до товариства, але зробив це лише у 2009 році. Таким чином, відповідач-2 усвідомлював відсутність автоматичного набуття статусу учасника позивача внаслідок приєднання до нього компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США) до відповідача-2. За результатами розгляду вказаної заяви відповідач-2 не був прийнятий до учасників позивача. Відсутність у відповідача-2 статусу учасника позивача встановлена також у рішенні господарського суду м. Києва у справі №6/675 від 29.01.2010 року.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач-2 свідомо вчиняв неправомірні дії, які призвели до заподіяння шкоди Позивачу.

Даючи показання як свідок, відповідач-1 зазначив, що призначався на посаду, отримував підтвердження повноважень і інструкції щодо дій від відповідача-2. Усі дії відповідача-1 вчинялися в інтересах відповідача-2. При цьому, відповідач-1 діяв добросовісно і не знав про те, що керує представництвом компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), а не представництвом відповідача-2.

Ці свідчення відповідача-1 суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Представник відповідач-1 у запереченнях проти позову, повністю підтриманих відповідачем-1 у судовому засіданні, відзначив, що з моменту зайняття у 2000 році посади директора Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation», керуючись вказівками та інструкціями відповідача-2, відповідач-1 завжди розумів, що саме відповідач-2 є належним учасником угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року.

Водночас, стороною даної угоди була визначена саме компанія Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), а у тексті угоди зазначені усі ідентифікаційні данні саме цієї іноземної компанії. Саме у п. 2 угоди про порядок розподілу додаткової нафти від 01.07.1997 року вказано на підписання Актів розподілу додаткової нафти керівником представництва компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США). Відтак, відповідач-1 не міг не знати про те, що керує представництвом саме компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США).

Крім того, у копіях справ з юридичного оформлення рахунків, наданих на виконання ухвали суду ПАТ «ІНГ Банк», міститься одностайна письмова згода від 24.10.1995 р. ради директорів Carpatsky Petroleum Corporation, техаської корпорації, створеної за законами штату Техас, про створення офісу в Україні й обрання офіційного представника. В той же час, ці ж справи містять довіреність від 15.12.2000 р. на управління представництвом корпорації в м. Київ, видану відповідачем-2 на ім'я відповідача-1 та наказ відповідача-2 №14/00 від 15.10.2000 р. про призначення відповідача-1, підписаний президентом відповідача-2 Робертом Беншем.

Даючи показання в якості свідка, відповідач-1 вказала на те, що вона особисто не подавала ці документи до банку та їх не бачила.

Втім, відповідно до п. 1.21 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 року, з документів, які вимагаються від клієнта в разі відкриття рахунків цією Інструкцією, формується справа з юридичного оформлення рахунку.

За змістом п. 2.1 вказаної Інструкції банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

У п. 12.1 Інструкції встановлено порядок відкриття поточного рахунку постійному представництву, за яким особи (особа), які (яка) відкривають рахунок, мають: пред'явити паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи - резиденти додатково пред'являють документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків; подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку) за переліком, визначеним цією главою Інструкції. На підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію постійного представництва та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком типу «П» у національній валюті.

Загальний порядок ідентифікації визначено у п. 2.3, п. 2.4 Інструкції, згідно яких уповноважений працівник банку робить у присутності фізичної особи копії сторінок паспорта та копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків (для резидентів). Ці копії засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку та фізичної особи, що відкриває рахунок, і зберігаються в справі з юридичного оформлення рахунку.

У справі з юридичного оформлення рахунків Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» міститься копії паспорту відповідача-1 та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, засвідчені відповідачем-1 та уповноваженим представником банку. Це підтверджується копіями справ з юридичного оформлення рахунків, наданих до суду ПАТ «ІНГ Банк Україна». Картки із зразками підписів та заява про відкриття рахунків також підписані відповідачем-1. З цього суд робить висновок про те, що відкриття рахунків Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» та подання необхідних документів до банку здійснювалося саме відповідачем-1. Отже, відповідач-1 не міг не знати про подання серед цих документів одностайної письмової згоди від 24.10.1995 р. ради директорів Carpatsky Petroleum Corporation, техаської корпорації, створеної за законами штату Техас.

Таким чином, відповідач-1 не могла не знати про те, що офіційно вона керує Представництвом фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США), хоча фактично вона вчиняла дії на користь відповідача-2.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини відповідачів.

Позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд відшкодувати завдану шкоду щодо втрати 8 849,8 тонн нафти шляхом відшкодування збитків в сумі 64 276 097,40 грн. Цей розмір збитків був розрахований позивачем з огляду на середню ціну придбання 1 тонни нафти за підсумками аукціону Української міжбанківської валютної біржі №156 з продажу енергоресурсів від 23 серпня 2011 р., яка складала 7263,00 грн.

Відповідачі заперечують проти визначеного позивачем розміру позовних вимог та вважають, що максимальна ціна позову не має перевищувати 9 321 072,53 грн., які відповідач-2 отримав від позивача після реалізації позивачем в інтересах відповідача-2 нафти на підставі договору комісії.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи викладене, суд не погоджується із доводами відповідачів, оскільки шкода була заподіяна позивачу саме втратою нафти і розмір відшкодування має визначатися до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, а не на момент отримання відповідачем-2 грошей за реалізацію втраченої позивачем нафти.

Водночас, суд не погоджується також із розрахунком збитків, зробленим позивачем. На момент звернення позивача до суду із даним позовом та розгляду справи середня ціна придбання 1 тонни нафти складала 7 192,10 грн. за підсумками аукціону Української міжбанківської валютної біржі №160 з продажу енергоресурсів від 21 грудня 2011р., що підтверджується листом ПрАТ «Українська Міжбанківська Валютна Біржа» №2/153 від 11.06.2013 року. Враховуючи викладене, збитки позивача від втрати 8 849,8 тонн нафти, з урахуванням вказаної середньої ціни, становлять 63 648 646,58 грн. Збитки позивача від втрати дивідендів становлять 242 534,77 грн., які були перераховані відповідачу-2.

Під час розгляду справи відповідачі також заявили про застосування до вимог позивача позовної давності.

В силу приписів ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заяви відповідачів про застосування позовної давності обґрунтовані тим, що представники відповідача-2, приймаючи участь у зборах учасників позивача, завжди надавали підтвердження своїх повноважень. Як свідчать окремі протоколи загальних зборів, у них міститься застереження про те, що повноваження представників учасників перевірені. Крім того, окремі протоколи зборів містять відбиток печатки відповідача-2. Також, у довіреності, виданій відповідачем-2 на ім'я відповідача-1, вказано найменування та місце реєстрації відповідача-2. За таких обставин, на думку відповідачів, позивач принаймні з 2000 року знав про те, що має відносини із відповідачем-2, а не компанією Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США).

Втім, відповідачами не надано довіреностей на представників відповідача-2, як і доказів пред'явлення позивачу довіреностей, які містять відомості, достатні для ідентифікації відповідача-2.

Доводи про наявність довіреності, виданої відповідачем-2 на ім'я відповідача-1, також не можуть свідчити про обізнаність позивача із порушенням його прав до 2009 року, оскільки під час надання показань як свідок відповідач-1 зазначив, що він не може підтвердити факт надання позивачу довіреності, виданої відповідачем-2.

Що стосується доводів про печатку відповідача-2 на окремих протоколах зборів учасників, суд враховує наявність на окремих протоколах зборів учасників позивача відтиску печатки, проте він є нечітким і достеменно встановити надписи на цій печатці дуже складно. Відповідач-2 стверджує, що ці відтиски печатки мають вказівку на найменування Carpatsky Petroleum Corporation та місце реєстрації «Delaware». Втім, суд вважає, що сама лише вказівка на територію штату «Delaware» не означає з необхідністю використання печатки іншої особи. Зокрема, з показань відповідача-1 в якості свідка вбачається, наприклад, що відповідач-2 є корпорацією штату Делавер, проте офіс має у Техасі, оскільки законодавством США це дозволено. Відтак, суд дійшов висновку про те, що відтиск печатки на протоколах зборів учасників позивача в будь-якому випадку не містить відомостей, які б давали підстави для висновку про належність цієї печатки інші особі, ніж Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США). Зокрема, не було вказано іншого статутного (реєстраційного) номеру юридичної особи.

Крім того, за твердженням позивача, він офіційно не повідомлявся відповідачем-1 чи відповідачем-2 про припинення компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи повинні містити відомості, зокрема, про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників. В силу приписів ст. 7 цього ж Закону зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про підприємства в Україні», який діяв до 01.01.2004 року, у статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства.

За змістом ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа.

Доказів внесення змін до статуту та державної реєстрації таких змін в частині зміни відомостей про засновника відповідачами не надано. Відповідач-2 звернувся до позивача із заявою про вступ до товариства лише у 2009 році.

Також, відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, при зміні назви, юридичного статусу, юридичної адреси, або проголошення іноземного суб'єкта господарської діяльності неплатоспроможним або банкрутом, його представництво, що діє на території України, зобов'язане повідомити про це МЗЕЗторг України у семиденний строк.

Втім, як підтверджується листом Міністерства економіки України №4205-26/98 від 08.12.2008 року, до реєстраційної справи Представництва фірми «Carpatsky Petroleum Corporation» вносилися зміни на підставі повідомлення від 27.11.2000 р. щодо зміни керівництва (директором представництва призначено ОСОБА_3), а також у зв'язку зі зміною адреси представництва (нова адреса представництва: 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 6). Інші зміни не надавалися.

За таких обставин, відповідачі не довели належними та допустимими доказами факту обізнаності позивача із тим, що він розподіляв нафти та сплачував дивіденди на користь відповідача-2, а не компанії Carpatsky Petroleum Corporation (реєстраційний номер 01251101, штат Техас, США). Також, відповідачами не було подано доказів отримання до 2009 року позивачем відомостей про особу, що порушила його права.

Доводи відповідача-2 про те, що питання спливу позовної давності по вимогах до відповідача-2 має оцінюватися на момент подання позивачем заяви про зміну предмету позову та залучення співвідповідача суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З вимогою про захист свого права позивач звернувся до суду в грудні 2011 року, а подальша зміна способу захисту не є іншим зверненням за захистом свого порушеного права чи інтересу.

Таким чином, позивач підтвердив отримання відомостей про порушення свого права та особу порушника 30.01.2009 року з листа третьої особи №35п-061/45. Вказані твердження позивача не були спростовані відповідачами.

Позивач також заявив вимоги про стягнення з відповідачів інфляційних втрат в розмірі 396 301,81 грн. та 3% річних в сумі 65 484,39 грн. Вказані інфляційні втрати та 3% річних були нараховані позивачем на суму втрачених грошових коштів в розмірі 242 534,77 грн. на підставі ст. 214 ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 214 ЦК УРСР боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Аналогічна норма міститься у ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, суд відзначає, що грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. З урахуванням викладеного, вказані норми цивільного законодавства регулюють зобов'язальні правовідносини, тобто поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.

Крім того, відшкодування шкоди є мірою відповідальності, а не борговим (грошовим) зобов'язанням. Відтак, на розмір шкоди не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, які також є мірою відповідальності. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною відповідальністю.

Таким чином, дія ст. 214 ЦК УРСР та ст. 625 ЦК України про обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди. Аналогічна правова позиція викладена у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10-74/0/4-13 від 16.01.2013 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідачів інфляційних втрат в розмірі 396 301,81 грн. та 3% річних в сумі 65 484,39 грн. не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 69, 151, 153, 214, 440, 451 ЦК УРСР, ст.ст. 213, 256, 257, 261, 267, 625, 1166, 1190, 1192 ЦК України, ст.ст. 16, 24 Кодексу України про надра (в редакції від 27.07.1994 року), Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції від 20.04.1995 року), Законом України «Про господарські товариства» (в редакції від 07.03.2002 року), Постановою Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 10, 57-60, 62, 64, 88, 209, 212-216, 218, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-американське підприємство «УкрКарпатойл ЛТД» до ОСОБА_3, Компанії «Карпатські петролеум Корпорейшн», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає у АДРЕСА_1) та компанії «КАРПАТСЬКІ ПЕТРОЛЕУМ КОРПОРЕЙШН» [CARPATSKY PETROLEUM CORPORATION] (реєстраційний номер 2644163, місцезнаходження: Корпорейшн Траст Сентер, 1209 Оранж-Стріт, місто Вілмінгтон, округ Нью-Касл, штат Делавер, США) солідарно на користь Спільного українсько-американського підприємства «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД» (як товариства з обмеженою відповідальністю) (код ЄДРПОУ 23152126, 01034 м. Київ, вул. Іринінська 1/3, офіс 21) 63 891 181,35 грн. (шістдесят три мільйони вісімсот дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят одна грн. тридцять п'ять коп.) відшкодування заподіяної майнової шкоди.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя: О.В.Жежера