Ухвала суду № 32917357, 31.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5749/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Шелест С.Б., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Ірпінь" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Ірпінь" (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби № 398/18-637 від 17 жовтня 2012 року про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0009831501.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 19 грудня 2012 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

07 серпня 2012 року посадовою особою Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області, на підставі вимог податкового законодавства проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Ірпінським комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Ірпінь" податку на додану вартість за період з 30 листопада 2010 року по 23 липня 2012 року, за результатами якої складено акт від 07 серпня 2012 року № 1107/15-2/32231096.

Відповідно до висновків зазначеного акту, позивачем порушено правила сплати та перерахування податку на додану вартість, що встановлені Податковим кодексом України.

На підставі та на виконання акту перевірки від 07 серпня 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0009831501, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 91183 грн. 90 коп.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, висновки вказаного акту перевірки та зазначене податкове повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі положень Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що спірні правовідносини виникли до 01 січня 2011 року, тобто до моменту набрання чинності Податковим кодексом України, і регулювались, законодавчими актами, які діяли на той час.

З огляду на це, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено необхідність застосування при вирішенні даної справи принципу дії законів у часі, відповідно до якого дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.1статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 зазначеного закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

У підпункті 17.1.7 пункту 17.1. цього ж закону закріплено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із набуттям чинності Податковим кодексом України строки сплати податку на додану вартість були змінені.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно до вимог пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цього кодексу для подання податкової декларації. Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при погашенні самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань за 2010 рік не було порушено граничних строків сплати податку на додану вартість, передбачених законодавством, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин. Обов'язок щодо сплати поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями за 2011 рік позивачем виконано відповідно до вимог Податкового кодексу України, що не оскаржується відповідачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення суперечить нормам законодавства, яке діяло на той час, а отже податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0009831501 підлягає скасуванню.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 01.08.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Шелест С.Б.

Файдюк В.В.