Рішення № 32909889, 06.08.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Кальченко І.В.

Доповідач - Масенко Д.Є.

Справа № 419/420/13-ц

Провадження № 22ц/782/2614/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - судді Масенко Д.Є.,

суддів - Коротких О.Г., Дмитрієвої Л.Д.,

при секретарі - Гайворонській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 15 травня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановила:

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в сумі 700грн. щомісяця до закінчення навчання до 01.07.2014р. У подальшому позивач доповнила позовні вимоги та просила стягнути аліменти с дня звернення до суду до закінчення навчання але не більш як до досягнення 23 років та стягнути додаткові витрати на оплату щорічного внеску за навчання в розмірі 3408,36грн.

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 15.05.2013р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 700грн. щомісячно починаючи з дня подачі позову до суду 01 квітня 2013р. але не більше як до досягнення нею 23 років і 3408,36грн. у рахунок відшкодування витрат на освіту та на користь держави 229,40грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою та посилаючись на його необґрунтованість, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права просив рішення змінити зменшивши розмір щомісячних аліментів з 700грн. до 500грн. та скасувати рішення в частині стягнення 3408,36грн. у рахунок відшкодування витрат на освіту і відмовити у задоволені позову в цій частині.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак, зазначені вимоги закону судом першої інстанції у повному обсязі виконані не були.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, пославшись на положення ст. ст. 182, 199, 200 СК України, виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідач за станом здоров'я має можливість працювати та влаштуватися на роботу. Також, суд 1 інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не встановлено дійсний дохід відповідача та не виявилося можливим встановити факт його постійного заробітку, а доказів неможливості сплачувати аліменти суду не надано відповідно до вимог ст.60 ЦПК України.

Однак, судова колегія не може погодитися з такими висновками суду 1 інстанції у повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає в с. Співаківка, Новоайдарського району, Луганської області де має особисте підсобне господарство, земельний пай, який здає в оренду в іншому місці не працює, не навчається, не зареєстрований як приватний підприємець, на обліку у центрі зайнятості не перебуває. Мати ОСОБА_3 - ОСОБА_4 є інвалідом 3 групи загальне захворювання опорно-рухового апарату. Позивач ОСОБА_3 є студенткою 2 курсу фармацевтичного відділення Стахановського обласного медичного училища, форма навчання денна, контрактна, термін навчання до 01.07.2014р.

Виходячи з положень ст. ст. 182, 199, 200 СК України та обставин справи суд 1 інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів в розмірі 700 грн. щомісяця починаючи з дня подачі позову до суду 01 квітня 2013р. але не більше як до досягнення нею 23 років.

Доводи апеляційної скарги в цій частині позовних вимог на увагу не заслуговують, оскільки відповідач не надав суду доказів того, що отримуваний ним дохід становить 1000грн. на місяць, а мати позивача працює у магазині і має дохід, як того вимагають положення ст. 60 ЦПК України та з огляду на довідку № 204 від 30.07.2013р. щодо відсутності у ОСОБА_4. місця роботи.

Разом з цим судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача в частині скасування судового рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 3408,36грн. у рахунок відшкодування витрат на освіту, оскільки діючим сімейним законодавством України не передбачено стягнення додаткових витрат на повнолітню дитину.

В іншій частині доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не можуть бути підставою для скасування рішення.

Згідно ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних

вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття

провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

З огляду на викладене рішення суду підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 307,309 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 15 травня 2013 року - змінити, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_2 3408,36гр. в рахунок відшкодування витрат на освіту та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на оплату щорічного внеску за навчання в розмірі 3408 (три тисячі чотириста вісім) гривень 36 копійок за необґрунтованістю.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі протягом 20 днів касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді :