Рішення № 3290180, 01.04.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-467/2009 року

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2009 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду 29 січня 2009 року з позовом до відповідача про стягнення аліментів, посилаючись на те, з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 1992 року. Від зазначеного шлюбу 07 лютого 1993 року у них народився син - ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що з останнім часом стосунки між нею та відповідачем значно погіршилися, з серпня 2008 року вони проживають окремо, 13 жовтня 2008 року рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області їх шлюб було розірвано. Дитина після розірвання шлюбу залишилась проживати з позивачем, знаходиться на її повному утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між колишнім подружжям не досягнуто. Позивач посилається на те, що стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати свою дитину. Відповідач працює на Лозівській дистанції електропостачання Південної залізниці на посаді чергового електромеханіка. Інших дітей у відповідача немає, стягнень за виконавчими документами не проводиться. У зв'язку з викладеним, позивач звернулась до суду і прохає стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина Владислава, 07 лютого 1993 року народження, у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з січня 2009 року і до повноліття дитини.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та прохала суд її позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з»явився і не повідомив суд про причини своєї неявки, тоді як про день, час та місце слухання справи повідомлений, однак від нього не надійшло заяв про розгляд справи за його відсутності. Проте, у попередньому судовому засіданні відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позов позивача не визнає, тому що має сплачувати кредит, який отримав в банківській установі, а їх спільний з позивачем син, проживає саме з позивачем. Відповідач вказав, що інших неповнолітніх дітей на утриманні не має, стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться, пільгами з держави не користується і стан здоров»я має задовільний. Крім того відповідач зазначив, що він знає про свій обов»язок батька утримувати дитину з моменту її народження і до досягнення дитиною віку повноліття, однак допомоги синові не надає, так як вважає, що він вже в такому віці, коли має сам собі заробляти на життя.

Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України./span>

У судовому зсіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в якому в них народився син - ОСОБА_3 , 07 лютого 1993 року народження, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про його народження (а.с.№10), який на даний час проживає з позивачем, про що свідчить довідка з місця проживання (а.с.№8).

Судом з»ясовувалося матеріальне положення сторін, в результаті чого встановлено, що позивач працює провідним спеціалістом у відділу бухгалтерського обліку Управління праці та соціального захисту населення Лозівської райдержадміністрації, а відповідач працює електромеханіком в «Лозівській дистанції електропостачання».

Як вже вище зазначалося, відповідач зазначив, що він знає про свій обов»язок про утримання дитини з моменту його народження і до досягнення ним повноліття, однак матеріальну допомогу на утримання дитини позивачу не надає, оскільки не вважає це за потрібне, так як хлопець має вже сам себе забезпечувати тай проживає з позивачем, тому остання і повинна його утримувати. При цьому відповідач зазначив, що інколи він надає невелику суму грошових коштів своїй дитині та надає деякі продукти харчування.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини, в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України та ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3«Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Суд враховує, що відповідач працює, має задовільний стан здров»я та те, що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами, на утриманні інших неповнолітніх осіб, чи осіб яких він за законом повинен утримувати, не має, тому суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ј частини його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 74, 77, 79, 81, 88, 169, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224-226, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України; ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , 01 лютого 1969 року народження, уродженця с. Герсеваново Лозівського району Харківської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого електромеханіком «Лозівська дистанція електропостачання» (адреса розташування: Харківська область, місто Лозова) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , 07 лютого 1993 року народження, в розмірі ј частини його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення позивачем до суду - 29 січня 2009 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 (сім) гривень 50 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М.Жмуд