Постанова № 32901287, 05.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. Справа № 914/1436/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача: з'явився,

від відповідача: не з'явився:

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія "Білдерпоінт", м. Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року, суддя Шпакович О.

у справі № 914/1436/13

за позовом: приватного підприємства «Будівельна компанія "Рідний дім", м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Білдерпоінт", м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 25101,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року задоволено позовні вимоги ПП «Будівельна компанія "Рідний дім" та стягнено з ТОВ «Будівельна компанія "Білдерпоінт" 23 732,16 грн., пеню у сумі 1 102,08 грн. та 3% річних - 219,81 грн. та інфляційні втрати в сумі 47.46 грн., а також судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем підтверджено факт виконання своїх зобов'язань згідно договору поставки, в матеріалах справи відсутні докази здійснення оплати відповідачем, внаслідок чого в позивача виникло право на стягнення з відповідача заборгованості та нарахувань за прострочення виконання зобов'язань за договором.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що судом не враховано тієї обставини, що видаткова накладна №РН-58 від 20.11.2012 року містить лише підпис від отримувача, хоча за правилами ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності накладна повинна містити дані, за допомогою яких можна ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, скаржник зазначає, що згідно з видаткової накладної є неможливим встановлення факту прийому даного товару, а саме щебеню вартістю 23 732,16 грн.

Скаржник також зазначає, що згідно договору поставки щебеню вказується, що товар приймається покупцем по якості згідно з сертифікатом якості. Однак жодних документів, які б підтверджували якість щебеню не надавались.

Відзив на адресу суду не надходив.

В судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити без його участі за наявних в справі доказів про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 01.10.2012 між сторонами у справі укладено договір №26/10 на поставку щебеню, згідно з умовами якого (п.1) позивачем 20.11.2012 здійснено поставку відповідачу продукції (щебінь гранітний) загальною вартістю 23 732,16 грн.

Факт здійснення поставки продукції підтверджує двостороння видаткова накладна №РН-58 від 20.11.12.

Виданий позивачем рахунок-фактура №СФ-59 від 20.11.2012 (на суму 23 732,16грн.) відповідачем не оплачено, хоча, згідно з умовами п.5.2. договору, грошове зобов'язання з оплати вартості продукції підлягало виконанню упродовж п'яти операційних днів.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З урахуванням викладеного, у зв'язку з відсутністю доказів оплати за поставлений товар, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача 23 732,16 грн. основного боргу.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 219,81 грн. (а.с.28) та 47,46 грн. інфляційних втрат (а.с. 18-20) за період з 27.11.12. по 19.03.13, відповідно до поданого розрахунку, які правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно з умовами п.6.3. договору поставки №26/10, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання, повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (від суми боргу) за кожен день прострочення платежу, яка правомірно задоволена судом першої інстанції та згідно розрахунку (а.с.18-20), сума якої складає 1 102,08грн. у період з 27.11.12. по 19.03.13.

Доводи скаржника про те, що з видаткової накладної №РН-58 є неможливим встановлення факту прийому даного товару, оскільки остання містить лише підпис від отримувача є необґрунтованими з огляду на наступне. Судом оглядалися в судовому засіданні оригінал договору поставки та видаткової накладної №РН-58 від 20.11.12 на суму 23 732,16 грн., в яких містяться підпис та відбиток печатки від отримувача, що свідчить про отримання товару уповноваженою особою відповідача. Разом з тим, з акту звіряння взаємних розрахунків між сторонами, які підписані та скріплені печатками обох сторін вбачається, що між сторонами існують договірні відносини та відповідач визнав заборгованість, яка становить 23732,16 грн.

Окрім того, видаткова накладна, так і матеріали справи не містять жодних доказів та застережень, які б свідчили про неналежну якість одержаного товару.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційним судом відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Будівельна компанія "Білдерпоінт" витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України залишаються на скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року в справі №914/1436/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія "Білдерпоінт" №228 від 21.06.2013 року- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 06.08.2013р.