Постанова № 32900225, 26.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 року 810/2536/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки, визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бриз" (далі - позивач, товариство) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки, визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що повідомлення про проведення перевірки та наказ на проведення перевірки позивачем отримано 16.04.2013, тобто в момент коли відповідач вже здійснював перевірку. Відповідачем також порушено терміни оформлення результатів перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень. Позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки про те, що правочини, укладені між позивачем та ПП ПВКФ «Проксин», є нікчемними. Зазначає, що висновки податкового органу ґрунтуються на акті ДПІ у Святошинському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки, яким встановлено відсутність у ПП ПВКФ «Проксин» трудових ресурсів та виробничих потужностей, основних фондів та інших активів. Позивач стверджує, що на законних підставах, правомірно і правильно сформував податковий кредит, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції з виконання господарських зобов'язань між ним і ПП ПВКФ «Проксин» мали реальний характер, що підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами. Просить суд визнати протиправними дії по проведенню перевірки, а податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду відповідач не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав. Справа розглядалась судом без представника відповідача за наявними в ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриз» є юридичною особою, що зареєстрована 21.01.1992 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області.

11 липня 2007 року позивачем отримано ліцензію від Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на будівельну діяльність. Строк дії ліцензії з 11.07.2007 по 11.07.2012. Відповідно до ліцензії позивачу надано дозвіл на певний перелік видів робіт з будівельної діяльності. Видами діяльності підприємства відповідно до КВЕД є будівництво будівель, діяльність автомобільного вантажного транспорту, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 20.07.2012 ТОВ «Бриз» отримано ліцензію по господарській діяльності у будівництві, що пов'язана із створенням об'єктів архітектури. Строк дії дозволу з 20.07.2012 по 20.07.2017. Відповідно до ліцензії позивачу надано дозвіл на певний перелік видів робіт у господарській діяльності в будівництві, що пов'язана із створенням об'єктів архітектури.

Приватна виробничо-комерційна фірма «Проксин» є юридичною особою.

Від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 10.09.2012 ПВКФ «Проксин» отримано ліцензію по господарській діяльності у будівництві, що пов'язана із створенням об'єктів архітектури. Строк дії дозволу з 10.09.2012 по 03.08.2017. Відповідно до ліцензії позивачу надано дозвіл на певний перелік видів робіт у господарській діяльності в будівництві, що пов'язана із створенням об'єктів архітектури.

8 серпня 2007 року ПВКФ «Проксин» отримано ліцензію від Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на будівельну діяльність. Строк дії ліцензії з 08.08.2007 по 08.08.2012. ПВКФ «Проксин» має низку інших ліцензій, які надають право займатися окремими видами діяльності, передбаченими за КВЕД товариства.

Згідно з довідкою Міністерства доходів і зборів України свідоцтво ПВКФ «Проксин» як платника ПДВ анульовано 26.02.2013 за ініціативою платника.

Відповідно до ліцензій Державної інспекції техногенної безпеки України та Державного департаменту пожежної безпеки МНС України ПВКФ «Проксин» має право на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінку протипожежного стану об'єктів. Діяльність підприємства відповідно до КВЕД є будівництво будівель, діяльність автомобільного вантажного транспорту, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Податковим органом 03.04.2013 позивачу направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження №3250/10/22-2/678 стосовно включення операцій з ПВКФ «Проксин» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

10 квітня 2013 року позивачем надано відповідь №19 на запит податкового органу та повідомлено, що вказані операції відображено в деклараціях з податку на прибуток підприємства у 2012 році.

На підставі наказу від 15.04.2013 №423 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «»Бриз», виданого Броварською ОДПІ Київської області, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з приватною виробничо-комерційною фірмою «Просин» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 24.04.2013 №382/222/13716409 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, визнано, що є нікчемними договори підряду № 04/03/10-ОМ від 04.03.2010, № 24/07/12-ОМ від 24.07.2012, №22/08/12-ОМ від 22.08.2012, № 09-11-12/КВ від 09.11.2012, № 05/03/10-ВПГ від 05.03.2010, № 15/06/11-ПС від 15.06.2011, №15/06/12-ОС від 15.06.2012, № 04-10-12/КД від 04.10.2012, № 06-12-12/ПК від 06.12.2012, укладені між ТОВ «Бриз» (Замовник) та ПВКФ «Проксин» (Підрядник) на загальну суму 2475721,38 грн., у т.ч. ПДВ - 412620,23 грн.; п.198.6 ст.198 ПК України - ТОВ «Бриз» завищено суму податкового кредиту в розмірі 239902 грн., та відповідно, занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 239902 грн., в т.ч.: за лютий 2012 р. у сумі 362 грн., за березень 2012 р. у сумі 11833 грн., за квітень 2012 р. у сумі 10732 грн., за травень 2012 р. у сумі 19615 грн., за липень 2012 р. у сумі 36160 грн., за серпень 2012 р. у сумі 18506 грн., за вересень 2012 р. у сумі 76798 грн., за жовтень 2012 р. у сумі 21000 грн., за листопад 2012 р. у сумі 13333 грн., за грудень 2012 р. у сумі 31564 грн.; пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п.2 та пп. 3.2 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, згідно з якими «господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку на підставі первинних документів, які їх фіксують та підтверджують; п. 8 розділу 3 «Положення Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. №41, ТОВ «Бриз» не вірно визначено суму податкового кредиту; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - ТОВ «Бриз» занижено податок на прибуток в розмірі 433251 грн., в т.ч.: за І квартал 2012 року в розмірі 181733 грн., за 2 квартал 2012 року в розмірі 31864 грн., за 3 квартал 2012 року в розмірі 138036 грн., за 4 квартал 2012 року в розмірі 81618 грн.

В Акті перевірки зазначено, що під час її проведення використано акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 22.03.2013 № 520/22.2.09/20576423 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП ПВКФ "Проксин" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.01.2011 по 28.02.2013. Встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ПП ПВК Фірма "Проксин" за податковою адресою не знаходиться. Згідно з матеріалами перевірок встановлено порушення ЦК України по операціях продажу товарів, робіт, послуг; встановлено нікчемні правочини між ПП ПВК Фірма «Проксин» та підприємствами - постачальниками. Операції ПП ПВК Фірма "Проксин" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ПП ПВК Фірма "Проксин" контрагентам-покупцям та отримання товарів (послуг) ПП ПВК Фірма "Проксин" від контрагентів-постачальників у зв'язку відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим. Звіркою ПП ПВК Фірма "Проксин" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період 01.01.2011 по 28.02.2013, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Отже, за результати перевірки встановлено, що фінансово-господарська діяльність ПП ПВК Фірма "Проксин" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ПП ПВК Фірми "Проксин", фінансово-господарські взаємовідносини між ПП ПВК Фірма "Проксин" та контрагентом ТОВ «Бриз» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Операції з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Бриз» від ПП ПВК Фірма "Проксин" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 15.05.2013 №0002552202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 541563,75 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 433251 грн. та за фінансовою санкцією на суму 108312,75 грн., №0002562202, яким збільшено грошове зобов'язання товариства з податку на додану вартість на суму 299877,50 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 239902 грн. та за фінансовою санкцією на суму 59975,50 грн.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Бриз» (замовник) з ПП ПВК Фірма "Проксин" (підрядник) укладено низку договорів.

Так, між позивачем та ПП ПВК Фірма "Проксин" 04.03.2010 укладено договір підряду № 04/03/10-ОМ, предметом якого є розробка плану виконання робіт та нанесення вогнезахисної суміші на металеві конструкції і здача представникам держпожнагляду та позивачу. Надані послуги підтверджуються податковими накладними (№49 від 15.02.12, №38 від 23.04.12, №81 від 28.04.12), актами приймання виконаних будівельних робіт за лютий та квітень 2012 р. (форми КБ-2в), актом прийняття виконаних робіт з вогнезахисного обробляння представником Держдепартаменту пожежної безпеки МНС України №20/2-07-11/ОМ від 20.07.2011, кошторисом на проектні роботи від 04.03.2010, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2010, експертним висновком Державного департаменту пожежної безпеки МНС України про погодження проекту від 09.06.2010, проектом проведення робіт шифр 210410-ВЗ, договірною ціною на будівельні роботи із кошторисним розрахунком, актом прийняття завершених робіт комісією від 28.04.2012.

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ПП ПВК Фірма "Проксин", що підтверджується платіжними дорученнями (№235 від 28.02.12, №435 від 03.05.12, №470 від 10.05.12) та витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.01.2012 -31.05.2012.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

24 липня 2012 року тими ж сторонами укладено інший договір підряду №24/07/12-ОМ, предметом якого є нанесення вогнезахисної суміші на металеві конструкції і здача представникам держпожнагляду та позивачу. Надані послуги підтверджуються податковою накладною (№203 від 31.07.12), актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 р. (форми КБ-2в), договірною ціною на будівельні роботи із кошторисним розрахунком, актом прийняття завершених робіт комісією від 31.07.2012.

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ПП ПВК Фірма "Проксин", що підтверджується платіжним дорученням (№888 від 10.08.12) та витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.07.2012 - 31.07.2012.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

22 серпня 2012 року сторонами укладено договір підряду №22/08/12-ОМ, предметом якого є розробка плану виконання робіт та нанесення вогнезахисної суміші на металеві конструкції і здача представникам держпожнагляду та позивачу. Надані послуги підтверджуються податковими накладними (№114 від 28.08.2012, №125 від 29.08.2012, №13 від 11.09.2012, №41 від 18.09.2012, №70 від 21.09.2012, №116 від 28.09.2012), актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. (форми КБ-2в), актом прийняття виконаних робіт з вогнезахисного обробляння представником Держдепартаменту пожежної безпеки МНС України №27-09-12/ОМ від 27.09.2012, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.09.12, листом про відповідність проектної документації вимогам нормативних документів з проектом проведення робіт, кошторисом на проектні роботи від 22.08.2012, договірною ціною на будівельні роботи із кошторисним розрахунком, актом прийняття завершених робіт комісією від 28.09.2012.

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ПП ПВК Фірма "Проксин", що підтверджується платіжними дорученнями (№946 від 28.08.2012, №954 від 29.08.2012, №1007 від 11.09.2012, №1036 від 18.09.2012, №1052 від 21.09.2012, №1103 від 03.10.2012, №1112 від 05.10.2012) та витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.08.2012 - 31.10.2012.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

9 листопада 2012 року укладено договір підряду № 09-11-12/КВ, предметом якого є розробка та оформлення проекту автоматичної пожежної та охоронної сигналізації, виконання робіт по встановленню системи відео спостереження, контролю допуску, автоматичної пожежної та охоронної сигналізації і здача замовнику. Надані послуги підтверджуються податковими накладними (№27 від 13.11.12, №46 від 12.12.12, №218 від 31.12.12), актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. (форми КБ-2в), актом прийняття в експлуатацію системи пожежної автоматики на об'єкті представником Держдепартаменту пожежної безпеки МНС України від 12.12.2012, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.11.2012, листом про відповідність проектної документації вимогам нормативних документів з робочим проектом, кошторисом на проектні роботи від 09.11.2012, договірною ціною на будівельні роботи із кошторисним розрахунком, актом прийняття завершених робіт комісією від 31.12.2012.

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ПП ПВК Фірма "Проксин", що підтверджується платіжними дорученнями (№1291 від 13.11.2012, №1452 від 12.12.2012, №79 від 21.01.2013) та витягом оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період 09.11.2012 - 31.01.2013.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

5 березня 2010 року тими ж сторонами укладено договір підряду № 05/03/10-ВПГ, предметом якого є встановлення системи водяного пожежогасіння і здача представникам держпожнагляду та замовнику - позивачу. Надані послуги підтверджуються податковими накладними (№48 від 15.02.2012, №6 від 05.03.2012, №16 від 12.03.2012), актами приймання виконаних будівельних робіт за лютий, грудень 2012 р. (форми КБ-2в), актом проведення комплексного випробування та прийняття в експлуатацію представником Держдепартаменту пожежної безпеки МНС України №20/1-07-11/ПГ від 20.07.2011, договірною ціною на будівельні роботи із кошторисними розрахунками, актами прийняття завершених робіт комісією від 28.02.2013, договором на виконання проектних робіт №02/03/10-ПР від 02.03.2010, згідно з яким виконано проект для будівельних робіт по договору 05/03/10-ВПГ від 05.03.2010, кошторисом на проектні роботи від 02.03.2010, актами здачі-прийняття робіт від 30.04.2010, експертним висновком Державного департаменту пожежної безпеки МНС України про погодження проекту від 10.08.2010, робочим проектом шифр 31.10.2011 ПТ 2-2 і шифр 1-4-09-ВП.

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ПП ПВК Фірма "Проксин", що підтверджується платіжними дорученнями (№234 від 28.02.2012, №254 від 05.03.2012, №264 від 12.03.2012) та витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.01.2012 - 31.12.2012.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

15 червня 2011 року тими ж сторонами укладено договір підряду №15/06/11-ПС, предметом якого є розроблення, оформлення та затвердження в органах держпожнагляду з отриманням експертного висновку, проект виконання робіт на проведення встановлення засобів автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу, та виконання цих робіт, а також встановлення засобів автоматичної охоронної сигналізації, системи відео спостереження та системи контролю доступу і здача представникам держпожнагляду та замовнику - позивачу. Надані послуги підтверджуються податковими накладними №8 від 07.05.2012, №21 від 15.05.2012), актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 р. (форми КБ-2в), актом проведення комплексного випробування та прийняття в експлуатацію представником Держдепартаменту пожежної безпеки МНС України від 20.07.2011 №20-07-11/ПС, кошторисом на проектні роботи від 15.06.2011, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011, погодженим проектом Департаментом пожежної безпеки Держінспекції техногенбезпеки України від 21.11.2011, робочим проектом шифр 31.10.2011-АПС 2-1, договірною ціною на будівельні роботи із кошторисними розрахунками.

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ПП ПВК Фірма "Проксин", що підтверджується платіжним дорученням №635 від 18.06.2012 та витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.01.2012 - 31.12.2012.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

15 червня 2012 року тими ж сторонами укладено договір підряду №15/06/12-ПС, предметом якого є оформлення робочого проекту на проведення встановлення засобів автоматичної охоронної сигналізації та виконання робіт, здача замовнику - позивачу. Надані послуги підтверджуються податковими накладними (№32 від 10.07.2012, №130 від 30.07.2012, №179 від 31.07.2012, №33 від 14.09.2012, №71 від 21.09.2012), актами приймання виконаних будівельних робіт за липень, вересень 2012 р. (форми КБ-2в), кошторисом на проектні роботи від 15.06.2012, актом здачі-прийняття робіт від 11.01.2013, робочим проектом шифр 281212-УОС, договірною ціною на будівельні роботи із кошторисними розрахунками.

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ПП ПВК Фірма "Проксин", що підтверджується платіжними дорученнями (№797 від 24.07.2012, №858 від 06.08.2012, №859 від 06.08.2012, №1061 від 24.09.2012, №1062 від 24.09.2012) та витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.07.2012 - 31.12.2012.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

4 жовтня 2012 року тими ж сторонами укладено договір підряду № 04-10-12/КД, предметом якого є розроблення та оформлення робочого проекту на проведення встановлення системи відео спостереження та контролю доступу, та виконання цих робіт і здача замовнику - позивачу. Надані послуги підтверджуються податковими накладними (№56 від 17.10.2012, №59 від 18.10.2012, №45 від 12.12.2012), актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. (форми КБ-2в), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2012, робочим проектом, кошторисом на проектні роботи від 04.10.2012, договірною ціною на будівельні роботи із кошторисними розрахунками.

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ПП ПВК Фірма "Проксин", що підтверджується платіжними дорученнями (№1158 від 17.10.2012, №1162 від 18.10.2012, №1451 від 12.12.2012) та витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.10.2012 - 31.12.2012.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

6 грудня 2012 року тими ж сторонами укладено договір підряду № 06-12-12/ПК, предметом якого є розроблення та оформлення проекту диспетчеризації протипожежного захисту та виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт по диспетчеризації протипожежного захисту і здача замовнику та представникам ГУ Держтехногенбезпеки у Київській області. Надані послуги підтверджуються податковою накладною №48 від 12.12.2012, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. (форми КБ-2в), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.12.2012, листом про відповідність проектної документації вимогам нормативних документів з робочим проектом, актом прийняття до експлуатування систему протидимного захисту на об'єкті представником Держдепартаменту пожежної безпеки МНС України від 25.04.2013 №25-04-13/ПДЗ, кошторисом на проектні роботи від 06.12.2012, договірною ціною на будівельні роботи із кошторисними розрахунками, актом прийняття завершених робіт комісією від 30.04.2013.

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ПП ПВК Фірма "Проксин", що підтверджується платіжним дорученням (№1453 від 12.12.2012) та з витягом оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період за період 01.12.2012 - 31.12.2012.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

На підтвердження наявності у позивача земельної ділянки, нерухомого майна, які використовуються для господарської діяльності, позивачем до суду надано державний акт на право власності на земельну ділянку, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, договори оренди №1 від 01.04.2010 та №1 від 01.01.2013, укладені з ТОВ «СПМК-2 Теплицятехмонтаж» разом з додатковими угодами №1 та №2.

На підтвердження реальності контрагента ПП ПВК Фірма "Проксин" та наявності можливості виконання ним умов укладених договорів позивачем надано штатний розклад ПВКФ «Проксин; податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку ПВКФ «Проксин» за 1, 3, 4 квартали 2012 року; посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки працівників ПВКФ «Проксин» за 2012 рік; договори оренди та найму приміщень ПВКФ «Проксин» за 2012-2013 роки з додатковими угодами до них та акти прийому-передачі приміщень до договорів; повідомлення ПВКФ «Проксин» №20/05 від 20.05.2013 про наявність основних засобів та подання звітів з відомостями про це за 2012 р. до Держстату України і Державної податкової служби України та звіти з квитанціями про їх надання; договір оренди ПВКФ «Проксин» транспортних засобів; договори купівлі-продажу ПВКФ «Проксин» транспортних засобів за 2011 рік; протокол зборів засновників і наказ ПВКФ «Проксин» від 01.11.2004 про призначення генерального директора; копія листа ПВКФ «Проксин» до Броварської ОДПІ від 22.02.2011; копії протоколу зборів засновників і наказу ПВКФ «Проксин» від 07.02.2011 про повноваження ОСОБА_1; копії запитів ДПІ у Святошинському р-ні від 06.03.2013 та від 19.03.2013 і копії відповідей ПВКФ «Проксин» на них від 27.03.2013 та від 05.04.2013 (том 1 а.с. 216-249, том 2 а.с. 1-58).

Судом досліджено надані позивачем первинні бухгалтерські та інші документи, якими підтверджується наявність та реальне виконання господарських операцій між позивачем та ПВКФ «Проксин».

Так, згідно з дослідженими в суді документами, наданими позивачем, зазначені у договорах між ТОВ «Бриз» та ПВКФ «Проксин» роботи реально виконано.

Судом з'ясовано, що відповідач пов'язує факти порушення позивачем податкового законодавства з питань формування податкового кредиту та прибутку лише з діяльністю контрагента - ПВКФ «Проксин», та стверджує про фактичну відсутність цих господарських операцій.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулюються Податковим кодексом України та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів та іншими законами. Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 здійснюється Податковим кодексом України.

Статтею 20 ПК України передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України позапланова виїзна перевірка здійснюється лише за умови, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби у 10-денний строк з дня його отримання.

Як встановлено судом та стверджує позивач, відповідачем 03.04.2013 надіслано запит позивачу, який ним отримано 05.04.2013.

Згідно вимогами ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з вимогами ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів. Тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів. Тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб.

Статтею 86 ПК України визначено процедуру оформлення результатів перевірки. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Позивачем у визначений ПК України 10-денний строк надано відповідь на запит податкового органу та документальне підтвердження здійснення господарських операцій з ПВКФ «Проксин».

Як встановлено судом, наказ про проведення перевірки та повідомлення про це позивача винесено 15.04.2013, позапланова невиїзна документальна перевірка позивача почалась також з 15.04.2013, але як встановлено судом, позивач отримав наказ та повідомлення тільки 16.04.2013, тобто в момент коли відповідач уже здійснював перевірку.

Таким чином, податковий орган, прийнявши рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бриз», надіслав позивачу наказ про проведення перевірки та повідомлення в день початку її проведення.

З огляду на наведене суд визнає обґрунтованими твердження позивача про те, що відповідачем порушено визначені ПК України з цього приводу строки і порядок проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. (ч.2 ст.207 ЦК України).

Частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається..

Будь-які докази наявності судового рішення щодо визнання договорів, укладеного між позивачем та вказаним підприємством недійсним, в матеріалах справи відсутні і відповідачем їх суду не надано.

З урахуванням наведеного суд також відкидає і посилання відповідача на відсутність мети у позивача і ПВКФ «Проксин» щодо відсутності реального настання правових наслідків та заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Що стосується посилання відповідача в Акті перевірки на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, то суд не визнає цей акт належним та допустимим доказом в розумінні приписів ст. 70 КАС України.

Так, відповідно до п.73.5 ст.75 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, як вбачається з Акта перевірки, податковий орган, який надіслав відповідачу акт про неможливість провезення зустрічної звірки контрагента позивача, безпосереднього дослідження первинних бухгалтерських та інших документів цього суб'єкта господарювання не здійснював, наявність у нього відповідних ресурсів та можливостей для виконання господарських операцій не перевіряв, відтак висновки, викладені в цьому акті, суперечать приписам п.73.5 ст.73 ПК України та не є належними і допустимими доказами відсутності вчинених цим контрагентом господарських операцій з позивачем.

Суд відкидає твердження відповідача про невідповідність контракту підряду вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Так, дослідженими судом первинними бухгалтерськими та іншими документами підтверджується реальне виконання умов укладених правочинів, зокрема, виконання ПВКФ «Проксин» робіт на об'єкті, оплата позивачем вартості наданих послуг, використання їх у власній господарській діяльності. На думку суду, ці обставини свідчать про настання реальних наслідків, обумовлених правочином, як для позивача, так і для його контрагентів.

Отже, висновок відповідача в Акті перевірки про нікчемність укладених між позивачем та ПВКФ «Проксин» договорів є безпідставним та необґрунтованим.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були дані Акта перевірки про завищення позивачем валових витрат і податкового кредиту у зв'язку з віднесенням до їх складу сум коштів і сплаченого податку на додану вартість у складі придбаного товару та послуг. Із цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат для зменшення свого валового доходу в цілях оподаткування податком на прибуток.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд бере до уваги, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, дослідженими у справі доказами підтверджено рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, установлено наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, підтверджено зв'язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку.

Суд зазначає, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ПВКФ «Проксин» підтверджується дослідженими доказами у справі: договорами та належним чином оформленими первинними документами у межах його виконання: актами приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, податковими накладними, актами проведення комплексного випробування, кошторисами на проектні роботи, актами здачі-приймання робіт, договірною цінною на будівельні роботи, робочими проектами, іншими доказами оплати вартості робіт та їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом досліджено наявну в матеріалах справи копію актів приймання виконаних будівельних робіт та встановлено, що наведені у ньому відомості є достатніми для встановлення суті цієї господарської операції. Вказаний акт та інші первинні документи суд визнає належними та допустимими доказами, що підтверджують реальність господарських операцій позивача з ПВКФ «Проксин».

Суд також бере до уваги, що і позивач, і його контрагент мали чинні ліцензії на здійснення вказаного виду будівельних робіт.

Отже, під час судового розгляду справи представники позивача надали суду належні документи, що підтверджують здійснення підприємством витрат на придбання товарів (послуг) та їх подальшого використання в господарській діяльності.

Таким чином, твердження податкового органу про те, що валові витрати ТОВ «Бриз» не підтверджено документально, не відповідають дійсності і не ґрунтуються на матеріалах справи та є безпідставними, а отже висновки про порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України є помилковими.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 № 0002552202, на підставі якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, є протиправним і підлягає скасуванню.

Відносно правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.156, 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3, ст.198 ПК України, визначено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України визначено, що форму та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Позивач до складу податкового кредиту включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання послуг, які підтверджені податковими накладними, придбаний товар і послуги сплачені позивачем та використані підприємством у господарській діяльності.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платники податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходиться в матеріалах справи, відповідають вимогам чинного законодавства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Тобто, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

Судом для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснено наступне: 1) встановлено факт здійснення господарської операції; 2) встановлено спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції; 3) встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. При цьому досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку; 4) встановлено дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Під час судового розгляду справи суду було надані необхідні первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та ПВКФ «Проксин».

Як встановлено під час судового розгляду, кошти сплачені позивачем ПВКФ «Проксин» в оплату за виконані роботи пов'язані з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Суд вважає, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг знати про те, що ПВКФ «Проксин», можливо, порушує вимоги податкового законодавства. Не надано відповідачем і доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування. В той же час, суд бере до уваги, що на час отримання податкової накладної від ПВКФ «Проксин», останній був належним чином зареєстрованим платником ПДВ, оскільки свідоцтво платника ПДВ ПВКФ «Проксин» анульовано за ініціативою платника 26.02.2013 після виконання господарських операцій з позивачем.

Отже, податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, є безпідставними.

Позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому невизнання податковим органом права позивача на формування у цьому випадку податкового кредиту і валових витрат є безпідставним. Відтак, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкової накладної, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ПВКФ «Проксин».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних обставин, які б надавали підстави вважати неправомірним віднесення коштів сплачених за придбання товару (робіт та послуг) до валових витрат та податкового кредиту, відповідачем суду не доказано. Отже, твердження відповідача про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту є безпідставними.

Ураховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення від 15.05.2013 за №0002552202 та №0002562202, згідно з якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002552202 та №0002562202 від 15.05.2013, видані Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз" судовий збір у сумі 2334 (дві тисячі триста тридцять чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 червня 2013 р.