Постанова № 32907448, 25.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 року 810/1986/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» (далі-позивач, товариство) до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2013 №0000482204 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.06.2013).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки про те, що правочин, укладений між позивачем та Приватним підприємством "Київжитлоспецсервіс" на виконання ремонтних робіт, не спричинив реального настання правових наслідків, оскільки за твердженням податкового органу у ПП «Київжитлоспецсервіс» відсутні управлінський та технічний персонал. Позивач зазначає, що на законних підставах, правомірно і правильно сформував податковий кредит, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції з виконання робіт між ним і ПП «Київжитлоспецсервіс» мали реальний характер. Фактично позивач має належним чином оформлені оригінали первинних документів, складених позивачем і ПП «Київжитлоспецсервіс». Стверджує, що остання оплата позивачем виконаних робіт ПП «Київжитлоспецсервіс» здійснена 13.09.2012, а анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Київжитлоспецсервіс» здійснено 30.09.2012. Просить суд податкове повідомлення-рішення скасувати.

Представник позивача просив суд розглянути справу за його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи це тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити. У письмових запереченнях представник відповідача вказав, що перевірку проведено на виконання постанови слідчого від 18.10.2012. При складанні акту перевірки податковим органом використано матеріали інших перевірок, зокрема, акти ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та протокол допиту свідка - директора та засновника ПП «Київжитлоспецсервіс» ОСОБА_1 Цими документами встановлено, що у ПП «Київжитлоспецсервіс» відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.08.2009 по 30.09.2012. Стверджує, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сформовані по взаємовідносинах з ПП «Київжитлоспецсервіс», неправомірно віднесено підприємством ТОВ «Будрегіонінвест» до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61741,28 грн.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» є юридичною особою, що зареєстрована 29.04.2011 виконавчим комітетом Бучанської міської ради Київської області, зареєстровано платником податків на додану вартість 05.09.2011 Ірпінською ОДПІ Київської області.

8 червня 2011 року позивачем отримано ліцензію від Державної архітектурно-будівельної інспекції України на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури. Строк дії ліцензії з 08.06.2011 по 08.06.2014. Відповідно до ліцензії позивачу надано дозвіл на певний перелік видів робіт з господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Діяльність підприємства відповідно до КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інші роботи із завершення будівництва, покрівельні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

3 жовтня 2011 року Територіальним управління державного комітету України з промислової безпеки,охорони праці та гірничого нагляду по київській області та місту Києву видано позивачу дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки. Строк дії дозволу з 03.10.2011 по 03.10.2016.

Приватне підприємство «Київжитлоспецсервіс» є юридичною особою, що зареєстрована 10.08.2009, а також зареєстровано платником податків на додану вартість 15.02.2012 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

11 жовтня 2011 року ПП «Київжитлоспецсервіс» отримано ліцензію від Державної архітектурно-будівельної інспекції України на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури. Строк дії ліцензії з 11.10.2011 по 11.10.2014.

Відповідно до листа про анулювання свідоцтва платників ПДВ, ПП «Київжитлоспецсервіс» 30.09.2012 анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Відповідачем отримано постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС Зеря К.Ф. від 18.10.2012 про призначення у кримінальній справі №80-0280 позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Будрегіонінвест» щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах підприємства, зокрема з ТОВ «Киїжитлоспецсервіс». Проведення перевірки доручено ревізорам-інспекторам Ірпінської ОДПІ у Київській області.

На підставі наказу №124 від 05.03.2013, на виконання постанови від 18.10.2012 старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС підполковника податкової міліції Зері К.Ф. податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках з ПП «Київжитлоспецсервіс» за період з 01.04.2012 по 30.08.2012.

За результатами перевірки складено Акт №295/22-4/37563935 від 19.03.2013, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Будрегіонінвест» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 61741,28 грн., в т.ч. по періодах: за квітень 2012 р. на суму 2125 грн., за червень 2012 р. на суму 18108,36 грн., за липень 2012 р. на суму 9870 грн., за серпень 2012 р. на суму 31637,92 грн.

При складанні акту перевірки використано інші матеріали, а саме: постанову про порушення кримінальної справи від 10.09.2012, винесену старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС Зеря К.Ф. відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.205 КК України; протокол допиту свідка від 10.07.2012 - директора та засновника ПП «Київжитлоспецсервіс» ОСОБА_1; акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 01.08.2012 №501/3-22-30-36557181 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Київжитлоспецсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 11.08.2009 по 30.06.2012; акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 10.10.2012 №681/3-22-30-36557181 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Київжитлоспецсервіс», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 по 30.09.2012».

Відповідно до протоколу допиту свідка від 13.09.2011 - директора та засновника ПП «Київжитлоспецсервіс» ОСОБА_1 - остання зареєструвала ПП «Київжитлоспецсервіс» за грошову винагороду, без фактичного наміру проведення господарської діяльності, документи фінансово-господарської діяльності вела за вказівкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Особисто фінансово-господарську діяльність ОСОБА_1 не проводила.

У висновках актів ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 01.08.2012 №501/3-22-30-36557181 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Київжитлоспецсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 11.08.2009 по 30.06.2012 та від 10.10.2012 №681/3-22-30-36557181 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Київжитлоспецсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 по 30.09.2012» зазначено, що ПП «Київжитлоспецсервіс» фінансово-господарська діяльність здійснювалась без наміру створення правових наслідків у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг); перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) період з 01.08.2009 по 30.09.2012. Задекларовані ПП «Київжитлоспецсервіс» податкові зобов'язання за період з 11.08.2009 по 30.09.2012 за результатами перевірки зменшено до « 0», податковий кредит період з 11.08.2009 по 30.09.2012 за результатами перевірки також зменшено до «0».

У ході перевірки встановлено, що операції по ланцюгу виконання робіт (надання послуг) від ПП «Київжитлоспецсервіс» для ТОВ «Будрегіонінвест» порушує публічний порядок, ці взаємовідносинине спричинили реального настання наслідків господарських операцій. Господарські операції з виконання ПП «Київжитлоспецсервіс» робіт (послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку з цим посадові особи ПП «Київжитлоспецсервіс» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Тому суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сформовані по взаємовідносинах з ПП «Київжитлоспецсервіс», неправомірно віднесено підприємством ТОВ «Будрегіонінвест» до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61741,28 грн.

Позивачем до податкового органу направлено заперечення на акт перевірки, які залишено без задоволення, а висновок акту перевірки - без змін.

На підставі Акта перевірки №295/22-4/37563935 від 19.03.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000482204 від 04.04.2013, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 77176,60 грн., у т.ч. за основним платежем 61741,28 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 15435,32 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Будрегіонінвест» та ПП «Київжитлоспецсервіс» укладено низку договорів.

Так, 20.03.2013 укладено договір надання послуг з перевезення вантажу №20/03-1, згідно з умовами якого перевізник (ПП «Київжитлоспецсервіс») бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення, яким є місце, визначене замовником (ТОВ «Будрегіонінвест»), до пункту призначення, яким є місце, визначене замовником (ТОВ «Будрегіонінвест»), і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі замовника (ТОВ «Будрегіонінвест»), а замовник (ТОВ «Будрегіонінвест») бере на себе зобов'язання оплатити перевезення вантажу згідно з рахунком-фактурою.

Факт виконання умов цього договору оформлювався двома податковими накладними (№2 від 06.04.2012 та №25 від 03.07.2012) та двома актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 06.04.2012 та від 03.07.2012), що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача, які позивачем у подальшому було надано на перевірку. Позивачем надано до суду талони замовника до подорожніх листів (том І а.с.76-81).

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

8 травня 2012 року сторонами укладено договір субпідряду на виконання робіт №12-05-08/1, згідно з умовами якого субпідрядник (ПП «Київжитлоспецсервіс») зобов'язується, за завданням Замовника (ТОВ «Будрегіонінвест») на свій ризик виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з улаштування монолітно-каркасних конструкцій на об'єкті Житловий комплекс «Річ Таун», що розташований за адресою: Київська область, м. Буча, на перетині вулиць Шевченко, Гоголя, Пушкінської, Києво-Мироцької та здати роботи Замовнику.

Здача замовником робіт підтверджується підписаними 5 актами приймання виконаних робіт за травень, серпень 2012 року (форма КБ-2в), 5 довідками про вартість виконаних будівельних робіт за травень, серпень 2012 року (форма КБ-3), до кожного із цих актів, та наданих до довідок належним чином оформлених підсумкових відомостей ресурсів за травень, серпень 2012 року та розрахунки загальновиробничих витрат до акту КБ-2в, які в подальшому надано на перевірку податковому органу.

Крім того, на підтвердження виконання будівельно-монтажних робіт за умовами договору позивачем надано до суду наступні документи: накази ПП «Київжитлоспецсервіс» від 08.05.2012 №14-ОП, від 02.07.2013 №22-ОП, якими призначено з числа ІТП відповідальних осіб за безпечне проведення робіт; акти огляду прихованих робіт (том 1 а.с. 162-167); накладні прийому-передачі матеріалів від позивача до ПП «Київжитлоспецсервіс»; графік виконання робіт, який був додатком до договору; затверджені копії виконавчих схем розміщення блоків ФБС; копії договірної ціни, локального кошторису та підсумкової відомості ресурсів на будівництво житлового комплексу.

Надання послуг - виконання будівельно-монтажних робіт - оформлювалося податковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Контрагент позивача оформив належним чином п'ять податкових накладних (№62 від 15.08.2012, №68 від 16.08.2012, №84 від 21.08.2012, №87 від 22.08.2012 та №175 від 28.05.2012), які позивачем у подальшому було надано на перевірку.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

14 травня 2012 року сторонами укладено договір субпідряду на виконання робіт №12-05-14/1, згідно з умовами якого субпідрядник (ПП «Київжитлоспецсервіс») зобов'язується, за завданням Замовника (ТОВ «Будрегіонінвест») на свій ризик виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на будівництві Житлового комплексу «Квартал Новатор» будинку під порядковим №4, що знаходиться в м. Буча Київської області, в межах вулиць Проектна, Депутатська, Нове Шосе та надати роботи Замовнику.

Здача замовником робіт підтверджується актом приймання виконаних робіт за липень 2012 р. (форма КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 р. (форма КБ-3), підсумковою відомістю ресурсів за липень 2012 р. та розрахунком загальновиробничих витрат до акту КБ-2в, які в подальшому надано на перевірку податковому органу.

На підтвердження виконання будівельно-монтажних робіт позивачем надано лист, в якому зазначено список осіб для допуску на виконання будівельно-монтажних робіт, наказ ПП «Київжитлоспецсервіс» від 08.08.2012 №17-ОП, яким призначено з числа ІТП відповідальних осіб за безпечне проведення робіт; копії посвідчень на осіб, які здійснювали будівельно-монтажні роботи; графік виконання робіт, який був додатком до договору; копії договірної ціни, локального кошторису та підсумкової відомості ресурсів на будівництво житлового комплексу.

Оплата за надані будівельні послуги здійснювалась з позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів.

Крім того, позивачем до суду надано наступні документи на підтвердження реальності існування будівельних об'єктів, забудовником яких є ТОВ «Будрегіонінвест»: договір №1/2012 про спільну діяльність у будівництві житлових будинків від 14.02.2012, укладений між позивачем та ОСОБА_6 на об'єднання своїх вкладів та без створення юридичної особи спільно діяти у будівництві багатоквартирних житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями соціального призначення в м. Буча Київської області; договір генерального підряду №12-02-29/2 на виконання будівельних робіт у будівництві житлового комплексу в межах вулиць Гоголя, Пушкінської, Шевченка у м. Буча Київської області від 29.02.2012, укладеного між ТОВ «Будрегіонінвест» (замовник) в особі директора Співака В.М. та ТОВ «Будрегіонінвест» (генпідрядник) в особі першого заступника директора Карплюк Л.В., згідно із затвердженою проектною-кошторисною документацією; декларація про початок виконання будівельних робіт; договір генерального підряду №12-03-01 на виконання будівельних робіт у будівництві житлового комплексу в межах вулиць Гоголя, Пушкінської, Шевченка у м. Буча Київської області від 01.03.2012, укладеного між ТОВ «Сарафан» (замовник) та ТОВ «Будрегіонінвест» (генпідрядник), згідно із затвердженою проектною-кошторисною документацією; копія витягу з загального журналу робіт та копія витягу з журналу бетонних робіт позивача, які підтверджують виконання робіт на об'єкті (т.1 а.с.169-203); лист про надання дозволу на експлуатацію баштових кранів на ім'я директора організації, що надає послуги роботи баштовими кранами, де обв'язкою умовою є опис організацій, які працюють на будівельному об'єкті та зобов'язані поставити свої підписи на вказаному листі; копія витягу з проектної документації (т.1 а.с.245-249, т.2 а.с.1-11).

Виконання будівельно-монтажних робіт оформлювалося податковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Контрагент позивача оформив належним чином одну податкову накладну (№389 від 31.07.2012), яку позивачем у подальшому надано на перевірку.

Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулюються Податковим кодексом України та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів та іншими законами. Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 здійснюється Податковим кодексом України.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. (ч.2 ст.207 ЦК України).

Частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на те, що відповідач стверджував про нікчемність господарських операцій між позивачем та ПП «Київжитлоспецсервіс» посилаючись на результати актів про неможливість проведення зустрічної звірки цього контрагента позивача та на відомості з кримінальної справи, то суд бере до уваги таке.

Протокол допиту свідка ОСОБА_1 - директора та засновника ПП «Київжитлоспецсервіс», а також постанова старшого слідчого СВ ДПІ в Шевченківському районі Зеря К.Ф. від 18.10.2012 у кримінальній справі №80-0280, на які посилався відповідач, згідно з КПК України містять лише попередньо встановлену досудовим слідством інформацію. Суд зазначає, що податковим органом не надано жодних відомостей щодо винесеного у цій кримінальній справі рішення суду, яке набрало законної сили. Отже, відомості, які наведено у постанові слідчого та в протоколі допиту свідка, не є достатнім і допустимим доказом у цій адміністративній справі в розумінні ст. 70 КАС України, а тому не можуть братися судом до уваги.

Будь-які інші докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ПП «Київжитлоспецсервіс», а також судового рішення щодо визнання договорів, укладених між позивачем та вказаним підприємством, недійсним в матеріалах справи відсутні і відповідачем їх суду не надано.

З урахуванням наведеного суд також відкидає і посилання відповідача на відсутність мети у позивача і ПП «Київжитлоспецсервіс» щодо відсутності реального настання правових наслідків та заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Суд відкидає твердження відповідача про невідповідність контракту підряду вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Так, дослідженими судом первинними бухгалтерськими та іншими документами підтверджується реальне виконання умов укладених правочинів, зокрема, виконання ПП «Київжитлоспецсервіс» робіт на об'єкті, оплата позивачем вартості наданих послуг, використання їх у власній господарській діяльності шляхом подальшої оплатної передачі цих послуг їх кінцевому замовнику. Суд вважає, що у разі відсутності реального виконання цих робіт позивач не міг би виконати свої зобов'язання перед ТОВ «Сарафан», проте, як встановлено судом, позивачем передано виконані роботи замовнику - ТОВ «Сарафан». На думку суду, ці обставини свідчать про настання реальних наслідків, обумовлених правочином, як для позивача, так і для його контрагентів.

Отже, висновок відповідача в Акті перевірки про нікчемність укладених між позивачем та ПП «Київжитлоспецсервіс» договорів є безпідставним та необґрунтованим.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були дані Акта перевірки про завищення позивачем податкового кредиту у зв'язку з віднесенням до їх складу сум коштів і сплаченого податку на додану вартість у складі придбаного товару та послуг. Із цього приводу суд зазначає наступне.

Відносно правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.156, 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3, ст.198 ПК України, визначено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України визначено, що форму та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Позивач до складу податкового кредиту включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання послуг, які підтверджені податковими накладними, придбаний товар і послуги сплачені позивачем та використані підприємством у господарській діяльності.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платники податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходиться в матеріалах справи, відповідають вимогам чинного законодавства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Тобто, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

Судом для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснено наступне: 1) встановлено факт здійснення господарської операції; 2) встановлено спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції; 3) встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. При цьому досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку; 4) встановлено дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Під час судового розгляду справи суду було надані необхідні первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та ПП «Київжитлоспецсервіс».

Як встановлено під час судового розгляду, кошти сплачені позивачем ПП «Київжитлоспецсервіс» в оплату за виконані роботи пов'язані з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Суд вважає, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Суд бере до уваги, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, дослідженими у справі доказами підтверджено рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, установлено наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, підтверджено зв'язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку.

Суд зазначає, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ ПП «Київжитлоспецсервіс» підтверджується дослідженими доказами у справі: договорами та належним чином оформленими первинними документами у межах його виконання: актами приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3, податковими накладними, іншими доказами оплати вартості робіт та їх подальшого використання у власній господарській діяльності, зокрема доказами подальшої передачі робіт (послуг) іншому замовнику.

Судом досліджено наявну в матеріалах справи копію актів приймання виконаних будівельних робіт за травень, липень та серпень 2012 р. та встановлено, що наведені у ньому відомості є достатніми для встановлення суті цієї господарської операції. Вказаний акт та інші первинні документи суд визнає належними та допустимими доказами, що підтверджують реальність господарських операцій позивача з ПП «Київжитлоспецсервіс».

Суд також бере до уваги, що і позивач, і його контрагент мали чинні ліцензії на здійснення вказаного виду будівельних робіт.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг знати про те, що ПП «Київжитлоспецсервіс», можливо, порушує вимоги податкового законодавства. Не надано відповідачем і доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування. В той же час, суд бере до уваги, що на час отримання податкової накладної від ПП «Київжитлоспецсервіс», останній був належним чином зареєстрованим платником ПДВ, а анулювання свідоцтва платника податків у ПП «Київжитлоспецсервіс» 30.09.2012, тобто після того, як контрагент здійснив усі будівельні роботи та отримав кошти за них.

Отже, податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Що стосується посилання відповідача в Акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, то суд не визнає ці акти належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст. 70 КАС України.

Так, відповідно до п.73.5 ст.75 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається з Акта перевірки, податкові органи, які надіслали відповідачу акти про неможливість провезення зустрічних звірок контрагента позивача, безпосереднього дослідження первинних бухгалтерських та інших документів цього суб'єкта господарювання не здійснювали, наявність у нього орендованих транспортних засобів чи осіб, які працюють за наймом або на підставі інших договорів, не перевіряли, відтак висновки, викладені в цих актах, суперечать приписам п.73.5 ст.73 ПК України та не є належними і допустимими доказами відсутності вчинених цим контрагентом господарських операцій з позивачем.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, є безпідставними.

У судовому засіданні позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання податковим органом права на податковий кредит є безпідставним. Відтак, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкової накладної, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Київжитлоспецсервіс».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних обставин, які б надавали підстави вважати неправомірним віднесення коштів сплачених за придбання товару (робіт та послуг) до податкового кредиту, відповідачем суду не доказано. Отже, твердження відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту є безпідставним.

Ураховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 за №0000482204, згідно з якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, є протиправним і підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000482204 від 04.04.2013, видане Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» судовий збір у сумі 771 (сімсот сімдесят одну) грн. 77 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 червня 2013 р.