Ухвала суду № 32897579, 05.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року м. Київ К/9991/28639/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Острович С.Е.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплітто»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2010 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 р.

у справі №2а-10875/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплітто»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сплітто» (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Представниками податкового органу було проведено перевірку господарської одиниці позивача - залу гральних автоматів, за адресою: м. Суми, вул. Козацький Вал, 1, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за результатами якої складено акт перевірки від 05.04.2009 р. №0559/26/59/23/25639275, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 1, п.2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування».

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.04.2009 р. №0005412305 у розмірі 14280,00 грн.

Підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем наведених законодавчих приписів, стало застосування останнім 42 гральних автоматів, які були зареєстровані як реєстратори розрахункових операцій в податковому органі та не переведені у фіскальний режим роботи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, 2, 3, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

Згідно зі ст. 12 вказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 р. №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» та наказу Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 р. №581, якими до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал» суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.

Органи державної податкової служби в межах наданих їм повноважень, здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства.

Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що перевірку було проведено 05.04.2009 року, тобто після включення зазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру, а відтак використання позивачем для надання гральних послуг 42 гральних автоматів, непереведених у фіскальний режим роботи, свідчить про порушення ним вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відтак, з огляду на викладене, а також встановлення судами попередніх інстанцій факту використання позивачем для надання гральних послуг гральних автоматів, які не були переведені у фіскальний режим роботи, на момент проведення перевірки, застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій слід визнати обґрунтованим.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплітто» залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 р. у справі №2а-10875/09/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Острович С.Е.