Ухвала суду № 32896749, 02.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р.

справа № 2а-4120/08/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Потапові К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Терра 2005»

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2009р. у справі №2а-4120/08/1170

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді

до: Приватного підприємства «Терра 2005», м.Кіровоград

про: стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Приватного підприємства «Терра 2005» (далі по тексту - ПП «Терра 2005», відповідач) 16733,98грн. заборгованості, з них: 12201,97грн. - зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, 3882,69грн. - заборгованості по фінансовим санкціям та 649,32грн. – пені на підставі рішень №1246, №2187 та №3559.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцію «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. (далі – Інструкція №21-1), та зазначав, що відповідачем в порушення зазначеного законодавства за 20.08.2008р.-20.11.2008р. не в повному обсязі сплачені страхові внески, у зв’язку з чим виникла прострочена заборгованість у розмірі 12201,97грн. Позивач вказував, що відповідачем самостійно не сплачена вказана сума боргу, тому до відповідача застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за рішеннями №1246, №2187 та №3559. Позивач також зазначав, що на момент звернення до суду сума коштів, що заявлена до стягнення, відповідачем не сплачена, наполягав на її стягненні в судовому порядку.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2009р. позовні вимоги, що заявлені у позові, роз’єднані в самостійні провадження шляхом виділення вимоги щодо стягнення заборгованості за рішенням №1246 від 15.05.2008р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 2450,30грн. та 400,03грн. – пені.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Посилаючись на положення ст.18,20,106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту – Закон №1058), Інструкції №21-1 та відсутності доказів сплати простроченої заборгованості по страховим внескам у розмірі 12201,97грн., суд визначився щодо правомірності рішень №2187 від 15.07.2008р. та №3559 від 31.10.2008р., а відтак - обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при винесені постанови суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Окрім того, апелянт зауважує, що незаконність оскаржуваної постанови суду полягає також в тому, що судом не враховані фактичні обставини справи, зокрема неможливості розгляду даної справи до вирішення в судовому порядку справи№2а-3509/09/1170 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді до ПП «Терра 2003» про стягнення боргу за рішенням №1246 від 15.05.2008р. Апелянт зазначає непогодження з ухвалою суду про роз’єднання позовних вимог. Відповідач вважає, що судом першої інстанції порушено його право на захист інтересів в суді.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивач – ПП «Терра 2005» - суб’єкт підприємницької діяльності, юридична особа (код ЄДРПОУ 32172387), зареєстрований в УПФ України в м.Кіровограді як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Порядок сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією «Про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 19.12.2003р.

Нормами п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

За приписами ч.б ст.20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані перераховувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Суми страхових внесків, своєчасно не сплачених страхувальниками у строки, визначені ст.20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату сум, страхових внесків передбачено п.9.3.2. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (далі по тексту - Інструкція №21-1). Відповідно до вказаних норм штраф за несвоєчасну сплату сум страхових внесків накладається у розмірі: 10 % - при затримці сплати до 30 календарних днів включно; 20 % - при затримці сплати до 90 календарних днів включно; 50 % - прй затримці сплати понад 90 календарних днів сум фактично сплаченої за цей період недоїмки.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, як встановлено п.10 Інструкції №21-1, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано до пенсійного органу розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень-жовтень 2008 року, відповідно до яких сума страхових внесків, що підлягає сплаті становить 12201,97грн.

У встановлений законом строк узгоджена сума страхових внесків відповідачем не сплачена.

15.07.2008р. позивачем прийнято рішення №2187 про застосування до відповідача 1250,33грн. – фінансових санкцій та 229,26грн. – пені. 31.10.2008р. позивачем прийнято рішення №3559 про застосування до відповідача 182,06грн. – фінансових санкцій та 20,03грн. – пені.

Дані рішення отримані відповідачем, що ним не заперечується, проте, докази сплати нарахованих сум в матеріалах справи відсутні. Суду також не надані докази оскаржена та скасування вказаних рішень пенсійного органу, у зв’язку з чим останні є обов’язковими до виконання.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів виконання відповідачем свого обов’язку по сплаті вказаних коштів суду не надано, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Непогодження апелянта з судовим рішенням від 12.03.2009р. про роз’єднання позовних вимог у даній справі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки дана ухвала не перешкоджає подальшому вирішенню питання щодо правомірності заявлених пенсійним фондом вимог, в тому числі і щодо стягнення суми за рішенням №1246 від 15.05.2008р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 2450,30грн. та 400,03грн. – пені. Отже, апелянт помиляється, зазначаючи про порушення своїх прав таким рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. З урахуванням наявних у матеріалах справи документів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому підстав для його скасування не вбачається. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції; апеляційна скарга задоволенню не підлягає; постанову суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195,196,198,200,205,206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Терра 2005» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2009р. у справі №2а-4120/08/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2009р. у справі №2а-4120/08/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.П. Туркіна