Ухвала суду № 32896743, 13.07.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р.справа № 2а-3945/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2009р. у справі №2а-3945/09

за позовом: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

до: Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А-0652)

про: надання дозволу на проведення позапланової перевірки,

встановив:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - позивач, податковий орган) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд надати дозвіл на проведення позапланової перевірки ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652) (код ЄДРПОУ 08011078) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009, встановити тривалість перевірки 10 робочих днів, починаючи з дати вступу рішення суду в законну силу.

На обґрунтовування позовних вимог позивач податковий орган на п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХІІ, оскільки, на його думку, санація відповідача передбачає реорганізацію останнього, а також послався на наявну в нього інформацію про те, що відповідачем вчиняються дії щодо реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідач, в свою чергу, заперечував проти задоволення позову з посиланням на те, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2005 було порушене провадження по справі №25/38 про банкрутство відповідача; 18.01.2007 ухвалою господарського суду Запорізької області введено процедуру санації відповідача; 09.02.2009 ухвалою господарського суду Запорізької області по цій справі керуючим санацією відповідача було призначено ОСОБА_1. На теперішній час процедура санації відповідача триває. 25.05.2009 до відповідача звернулись посадові особи позивача та пред'явили наказ керівника позивача №606 від 25.05.2009 та направлення на перевірку від 25.05.2009 № 300412. Ці особи були допущені до проведення перевірки відповідача. Проте, оскільки позивач не отримав дозволу суду на проведення позапланової перевірки, то керуючий санацією відповідача видав наказ від 25.05.2009 № 9 щодо недопущення посадових осіб позивача до проведення позапланової виїзної перевірки, яким начальнику охорони відповідача було наказано не допускати на територію відповідача з питань проведення позапланових перевірок представників позивача до пред'явлення відповідного судового рішення, яке набрало законної сили. Зазначив, що за наслідками проведеної 25.05.2009 перевірки, посадовими особами позивача був складений акт про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. Крім того, під час судового розгляду цієї справи співробітниками позивача також була здійснена перевірка фінансово-господарської діяльності відповідача на підставі приписів виконуючого обов'язки військового прокурора Запорізького гарнізону від 21.09.2009 №№ 2305 та 2306. Стосовно посилання позивача на те, що під час процедури санації відповідач буде реорганізований, зазначалось, що планом санації такий захід як реорганізація не передбачений, тому такі доводи позивача безпідставні. Відповідач просив суд відмовити податковому органу у задоволенні позовних вимог.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», відповідно до якої органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, до 31 грудня 2010 року установлені обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Податковий орган посилається на невірне застосування судом норм матеріального права. Наводить вимоги ч.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» і вказує, що саме згаданими нормами Закону позивач керувався при зверненні до суду з даними позовними вимогами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридична особа 11.03.1997р. (ідентифікаційний код юридичної особи - 08011078) (а.с. 22-35). На податковий облік згідно з довідкою від 19.05.2004 №150 (а.с. 5) відповідача поставлено 21.09.1992 за № 451 Н.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2005р. порушено провадження у справі № 25/38 про банкрутство відповідача (а.с.38); ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.01.2007р. введена процедура санації відповідача (а.с.39-40). План санації відповідача затверджений ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 25/38 від 20.09.2007р. Даний факт підтверджується наданим суду планом санації відповідача та листом Запорізького обласного відділу з питань банкрутства від 17.09.2009 № 764 (а.с.167). Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2009р. по справі №25/38 (а.с.10-12) керуючим санацією відповідача призначено заступника директора відповідача ОСОБА_1 (далі - керуючий санацією), якого зобов'язано приступити до повноважень передбачених ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі - Закон № 2343-ХІІ), від дня винесення цієї ухвали.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з наказом начальника позивача від 25.05.2009р. №606 (а.с.6), виданого на підставі п.6 ч.6 ст.11-1 Закону № 509-ХІІ, п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-111 (далі - Закон № 2181-ІІІ), та п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 № 80 та зареєстрованого в Мінюсті України 16.03.1998 за № 172/2612, співробітникам позивача було доручено проведення виїзної позапланової перевірки відповідача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. Термін перевірки встановлений - 5 робочих днів з 25.05.2009р. по 29.05.2009р. включно. На підставі наказу № 606 від 25.05.2009р. начальником позивача було видано направлення №300412 (а.с.7) на проведення виїзної позапланової перевірки відповідача. 25.05.2009р. керуючий санацією відповідача був ознайомлений із зазначеним наказом та направленням на перевірку.

Проте, 25.05.2009р. керуючим санацією відповідача видано наказ №9 (а.с.8) про недопущення посадових осіб податкового органу до проведення позапланової виїзної перевірки до пред'явлення відповідного судового рішення, що набрало законної сили. У зв'язку з вказаним наказом 26.05.2009р. посадових осіб позивача не було допущено до продовження позапланової виїзної перевірки, про що посадовими особами позивача 26.05.2009 в присутності понятих було складено акт № 81 про відмову від допуску до перевірки (а.с.9).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Частиною 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ визначено обставини, за наявності хоча б однієї з яких проводиться позапланова виїзна перевірка. Так, позапланова виїзна перевірка проводиться у разі, якщо проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

На обґрунтування своєї позицію податковий орган наводить норми Закону №2343-ХІІ і стверджує, що санацією є система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника (ст.1 Закону №2343-ХІІ). В значенні Закону № 2343-ХІІ реструктуризацією підприємства є здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

Враховуючи вищевказане, позивач наполягає на тому, що наслідком санації відповідача є його обов'язкова реорганізація.

Суд першої інстанції не погодився з такою позицією податкового органу з урахуванням наступного. Наведене в ст.1 Закону № 2343-ХІІ поняття санації включає в себе декілька шляхів запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, а саме:

- кредитування,

- реструктуризація підприємства,

- реструктуризація боргів і капіталу та (або)

- зміна організаційно-правової та виробничої структури боржника.

При цьому реструктуризація не є обов'язковим заходом відновлення платоспроможності боржника.

З визначення поняття реструктуризація підприємства, наведеного в тій же ст.1 Закону № 2343-ХІІ, вбачається, що така реструктуризація спрямована не лише на реорганізацію підприємства, а ще й на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що реорганізація боржника не є обов'язковим наслідком санації останнього.

Крім того, відповідно до ч.14 ст.11 Закону № 2343-ХІІ з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.

Крім того, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 18 Закону № 2343-ХІІ можливим заходом щодо відновлення платоспроможності боржника може бути реструктуризація підприємства. При цьому, якщо серед заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення боржника, присутній такий захід як реструктуризація підприємства, то про реорганізацію відповідача обов'язково має бути зазначено в плані його санації.

За ч. 11 ст. 13 Закону № 2343-ХІІ реорганізації боржника - це злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення. Аналогічне значення поняттю реорганізація наведено в ч.1 ст.56 Господарського кодексу України (ГК України). Таким чином за законодавством України реорганізацією є одна з наведених вище подій.

З аналізу плану санації відповідача, затвердженого ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 25/38 від 20.09.2007р., вбачається, що цей план не містить вказівки на те, що під час здійснення процедури санації відповідача передбачається такий захід, як реорганізація відповідача.

Крім того, судом першої інстанції до спірних правовідносин застосовано вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». При цьому судом враховано ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-У (далі - Закон № 877-У), згідно з якою дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Частиною ж 2 статті 2 Закону № 877-У визначено відносини, на які дія цього Закону не поширюються.

Пунктом 17 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-УІ (далі - Закон № 107-УІ) частина 2 статті 2 Закону № 877-У була викладена в новій редакції, якою, крім іншого, передбачалось що дія Закону № 877-У не поширюється на відносини контролю за дотриманням податкового законодавства. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміну, внесену в ч. 2 ст. 2 Закону № 877-У Законом № 107-УІ, визнано неконституційною. Тобто, така зміна з 22.05.2008 втратила чинність, а відтак, на час розгляду справи, чинною є редакція ч. 2 ст. 2 Закону № 877-У, яка існувала до набрання чинності Законом № 107-УІ.

Таким чином, предметом регулювання Закону № 877-У є крім іншого й відносини, що виникають під час здійснення заходів контролю за дотриманням податкового законодавства. Тому висновок суду щодо застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» - обґрунтований.

Так, відповідно до пп.1 п.1 вказаної Постанови органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року установлені обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з судовим рішенням. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2009р. у справі №2а-3945/09 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2009р. у справі №2а-3945/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.П. Туркіна