Постанова № 32896680, 01.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р.

справа № 2а-10556/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополія»

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2009р. у справі №2а-10556/09/0470

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополія», смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до: Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

про: визнання нечинним та касування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метрополія» (далі по тексту – ТОВ «Метрополія», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 28.01.2009р. №0000042200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 36723,00грн. за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД).

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення з боку підприємства термінів розрахунків у сфері ЗЕД; позивач вказував, що термін «відстрочення поставки» з точки зору валютного контролю означає відстрочення ввезення товару на мину територію України, яке є обов’язковим і не повинно перевищувати 90-денний термін з моменту оплати, а відтак, граничний термін надходження товару на суму коштів, перерахованих на користь нерезидента 02.03.2007р. по контракту №KW 06-508 від 22.02.2007р., для ТОВ «Метрополія» є 31.05.2007р., отже, порушень ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» допущено не було.

Позивач вважає, що спірне рішення є необґрунтованим, незаконним, а тому підлягає скасуванню. Позивач також вказував про численні порушення під час перевірки та оформлення її результатів.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд визначився щодо обґрунтованості та правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 36723,00грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки таке порушення матеріалами справи доведено.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Апелянт вважає, що суд невірно застосував норми матеріального права, окрім того не в повному обсязі з’ясував фактичні обставини. З посиланням на положення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», абз.14 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст.1,43 Митного кодексу України апелянт стверджує, що факт перетину державного контролю, який посвідчується проставлянням на товаросупровідних документах штампу «Під митним контролем», є свідченням здійснення поставки товару в розумінні ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та завершення імпортної операції резидента.

Позивач вказував, що судом не враховано той факт, що підчас час перевірки відповідні товаросупровідні документи з відтиском штампа «Під митним контролем» та належно оформлені ВМД типу ІМ-40 по контракту №KW 06-508 були надані податковому органу разом з поясненнями на його запит №1988/10/22-027. Позивач також звертав увагу сууду на численні пушення порядку проведення та оформлення результатів перевірки, проте судом це також не було враховано. Позивач вважає, що підстави застосування до нього санкцій відсутні.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обгрунтованим, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 01.04.2007р. по 24.07.2007р. по контракту №KW 06-508 від 22.02.2007р., укладеному з «LGL France/Lennox disribution» branch (Mions, France), про що складно акт від 23.01.2009р. №139/22-0/32998698.

За висновками акту перевірки позивачем порушено ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне надходження товару на митну територію України в сумі 110180,00дол.США, що веде до нарахування пені, згідно ст.4 вищевказаного Закону (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.05.1996р. №184/96-ВР) в розмірі 0,3% за кожень день прострочки (а.с.34-35).

На підставі акту №139/22-0/32998698 відповідачем було прийнято рішення №0000042200 від 28.01.2009р., яким до позивача застосувано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 36723,00грн. (а.с.82).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції визначився, що підтвердженням поставки товару, тобто надходження товару на митну територію України за є не наявність товаросупровідних документів з відтиском штампа «Під митним контролем», а оформлення ВМД типу ІМ-40.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі – Закон № 959-XII) є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

ТОВ «Метрополія» уклало зовнішньоекономічний контракт №KW 06-508 від 22.02.2007р. з компанією «LGL France/Lennox disribution» branch (Mions, France) на поставку частин промислових установок кондиціювання повітря. Відповідно до умов Контракту 02.03.2007р. платіжним дорученням №24 позивач здійснив перерахування коштів на рахунок продавця в сумі 110180,0дол.США. в рахунок оплати.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону № 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт – це купівля українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб’єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно із ст. 2 вищезазначеного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Таким чином, перебіг 90-денного строку починається з моменту здійснення платежу, а саме: з 02.03.2007р.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України» визначено Митним кодексом України. Зокрема, ч.2 ст.1 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Частиною 23 ст.1 Митного кодексу України "переміщення товарів через митний кордон України" визначається як ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України. Таким чином, момент перетину товаром державного кордону є моментом ввезення товару на митну територію України.

За приписами ст.43 Митного кодексу України товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відмітка «Під митним контролем» Південної регіональної митниці на СМК №0011449, 0011453, №0011454, №0011452 від 05.06.2007 року вказує на те, що обладнання за Контрактом надійшло на митну територію України і митний контроль почався 21.05.2007р., тобто обладнання було отримано своєчасно, порушень ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не було. Датою поставки імпортованого товару слід вважати момент перетину ним митного кордону України, а не оформлення ВМД. Отже, до позивача безпідставно застосовано штрафні санкції за спірним рішенням.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення винесено з невірним застосуванням норм матеріального права та без врахування усіх обставин у справі, що є підставою для його скасування. Апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати, позов слід задовольнити; рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №0000042200 від 28.01.2009р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополія» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2009р. у справі №2а-10556/09/0470 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2009р. у справі №2а-10556/09/0470 скасувати.

Позов задовольнити. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 28.01.2009р. №0000042200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36723,00грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: М.О. Католікян