Ухвала суду № 32896681, 27.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р.

справа № 2а-0470/1319/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Шлай А.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Кязимовій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Оветри»

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2011р. у справі №2а/0470/1319/11

за позовом: Управління Пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

до: Закритого акціонерного товариства «Оветри», м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

про: стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення із Закритого акціонерного товариства «Оветри» (далі по тексту – ЗАТ «Оветри», відповідач) на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010р. в сумі 18130,48грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкцію «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затверджену постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. (далі по тексту – Інструкція №21-1), та зазначав, що відповідачем до пенсійного фонду на протязі тривалого періоду часу (з жовтня 2005р.) не сплачуються страхові внески, що зумовило заборгованість станом на 25.12.2010р. в сумі 18130,48грн. Позивач також зазначав, що вказана сума заборгованості ЗАТ «Оветри» підтверджується даними звіту відповідача. З урахуванням несплати відповідачем добровільно суми боргу позивач наполягав на стягненні її в судовому порядку.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що заборгованість відповідача документально підтверджена. Суд також зауважив, що позивач по зобов’язанням відповідача щодо сплати страхових внесків за листопад 2010р. є поточним кредитором, тому посилання відповідача на норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпідставним з урахуванням того, що дія мораторію на задоволення вимог поточних кредиторів не поширюється.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що приймаючи постанову, суд порушив норми матеріального права та не в повному обсязі з’ясував обставини справи. З посиланням на ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» апелянт звертає увагу колегії судів на сталу практику щодо розгляду аналогічних справ та вказує, що в період дії мораторію заходи щодо погашення заборгованості перед кредиторами приймаються виключно господарським судом у справі про банкрутство. На думку апелянта, у суду не було підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача суми, яка заявлена у позові.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

В ході розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що товариство відповідача перебуває у провадженні про банкрутство і стягнення з нього спірної суми неможливо, оскільки це суперечить законодавству.

Перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно з п.6 ст.20 вищезазначеного Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Страхові вне ски підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 вказа ного Закону, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нараху ванням пені та застосуванням фінансових санкцій на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058.

Як встановлено частиною 10 ст.20 Закону №1058, у разі несвоєчасної або в неповному обсязі сплати страхувальником страхових внесків, до нього застосовуються фінансових санк ції, передбачені ст.106 Закону.

Відповідно до ч.9 ст.106 Закону №1058, якщо страхувальник несвоєчасно або не в пов ному обсязі сплачує страхові внески, до нього застосовуються фінансові санкції залежно від строку затримки платежу. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахова них) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% суми недо плати за кожний день прострочення платежу. Таким чином, наведеними нормами законодавства вбачається, що на виконання повно важень по управлінню пенсійним забезпеченням, яке полягає у збиранні та своєчасному фі нансуванні витрат на виплату пенсій визначеним законодавством категоріям громадян, а та кож здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій за витрачанням коштів, ор ганам Пенсійного фонду України надано право застосовувати до страхувальників штрафні санкції та нараховувати пеню за несвоєчасну сплату або несвоєчасне перерахування страхо вих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та виносити відповідні рішення.

Матеріалами справи встановлено, що ЗАТ «Оветри» (ідентифікаційний код 05517423) зареєстроване виконкомом Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області 05.12.1995р. та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з 25.01.2000р., реєстраційний номер – 042630038 (а.с.10,11,45). Зобов’язання відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010р. в сумі 18130,48грн. виникло з 01.12.2010р., тобто термін сплати – до 20.12.2010р.

Судом першої інстанції враховано, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2009р. по справі №Б24/423-09 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі статтею 1 цього Закону, де наведено визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Водночас, невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.

Отже, застосування заходів забезпечення та стягнення коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) ґрунтується на законі.

Враховуючи той факт, що зобов’язання відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010р. виникло після 20.12.2010р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджувалась.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи, що на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції справа №Б24/423-09 про банкрутство ЗАТ «Оветри» знаходиться на стадії підготовчого провадження, а відтак, вимоги пенсійного органу про стягнення з ЗАТ «Оветри» суми недоїмки за листопад 2010р., за умови відсутності доказів її сплати, правомірні. З урахуванням вищезазначеного також відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.

В матеріалах справи відсутні відповідні документи на підтвердження погашення відповідачем суми заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010р. в сумі 18130,48грн. За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо обгунтованості заявлених позовних вимог.

Суд об’єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Оветри» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2011р. у справі №2а/0470/1319/11 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2011р. у справі №2а/0470/1319/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Л.П. Туркіна