Рішення № 32895937, 06.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 р. Справа № 914/2682/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», м. Київ

до: Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум», м. Львів

за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпак», м. Київ

про: стягнення 371 016,18 грн. заборгованості за Кредитним договором № 139CL від 25.06.2011 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Вільбіцький О.А. (довіреність б/н від 23.03.2011 року)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 06.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум», м. Львів за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпак», м. Київ про стягнення 371 016,18 грн. заборгованості за Кредитним договором №139CL від 25.06.2011 року.

Ухвалою суду від 15.07.2013 року розгляд заяви призначено на 06.08.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору № 139CL від 25.06.2011 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 371 016,18 грн., з яких: 363 384,90 грн. заборгованість за кредитом, 5 157,07 грн. заборгованості за відсотками, 2 474,21 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимог ухвали суду від 15.07.2013 року виконав частково, 06.08.2013 року подав через канцелярію суду лист за вх. № 31605/13 в якому повідомив, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 15.07.2013 року не виконав, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901408277780.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду від 15.07.2013 року не виконала, причин неявки не повідомила, хоча про час і місце судового розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901408277763.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25 червня 2011 року між позивачем (Банк) та третьою особою (Позичальник) укладено Кредитний договір № 139CL (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі 670 894,90 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Кредит надається Позичальнику на купівлю транспортного засобу для використання у бізнесі (п. 2.3. Кредитного договору).

Згідно п. 6.1. Кредитного договору, третя особа (Позичальник) зобов'язаний повернути кредит в повному розмірі згідно Графіку погашення заборгованості за Кредитним договором, але в будь-якому випадку до 24.06.2013 року включно.

Позивачем зобов'язання були виконані в повному обсязі.

На забезпечення належного виконання третьою особою прийнятих на себе зобов'язань за Кредитним договором 25.06.2011 року між позивачем (Банк) та відповідачем (Поручитель) уклали Договір поруки 139CL/S1 (надалі - Договір поруки).

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки відповідач (Поручитель) з метою забезпечення повного виконання основного зобов'язання поручається перед позивачем (Банком) за своєчасне і повне виконання третьою особою (Боржником) основного зобов'язання за Кредитним договором.

Відповідач відповідає перед позивачем за виконання основного зобов'язання в повному обсязі. Відповідач відповідає в тому ж обсязі, що й третя особа, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, всіх інших сум, належних до сплати за договором, що встановлює основне зобов'язання, а також за відшкодування збитків та втрат, завданих порушенням третьою особою договору, що встановлює основне зобов'язання (п. 2.2. Договору поруки).

Згідно п. 2.3. Договору поруки, у разі порушення третьою особою основного зобов'язання, третя особа і відповідач відповідають перед позивачем як солідарні боржники, що означає право позивача вимагати виконання основного зобов'язання в повному обсязі як від третьої особи і відповідача разом, так і від кожного з них окремо.

Всупереч умовам Кредитного договору, третьою особою порушено прийняті на себе зобов'язання по погашення кредиту, сплаті процентів, порушено графік погашення заборгованості.

Відповідно до п. 4.1. статті 4 Договору поруки, у разі порушення третьою особою (Боржником) основного зобов'язання, відповідач (Поручитель) зобов'язується не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги від позивача (Банку) про невиконання основного зобов'язання, виконати основне зобов'язання (або певну його частину), зокрема сплатити позивачеві (Банкові) відповідну грошову суму шляхом її перерахування на рахунок позивача (Банку) у спосіб, вказаний позивачем (Банком).

У разі порушення відповідачем виконання платежу згідно п. 4.1. статті 4 Договору поруки, відповідач зобов'язаний сплатити на позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

15 травня 2013 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 10206/2149 в якій просив сплатити заборгованість за Кредитним договором протягом 3 робочих днів з дати отримання вимоги. Зазначену вимогу було отримано відповідачем 28 травня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, на день подання позовної заяви, дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до п. 5.2. Договору поруки у випадку коли позивач (Банку) стало відомо про настання будь-якої негативної обставини від відповідача (Поручителя) або з інших джерел, позивач (Банк) має право виключно на власний розсуд вимагати від відповідача (Поручителя) негайного виконання всіх та будь-якого з основних зобов'язань третьої особи (Боржника), які забезпечені порукою відповідно до умов цього Договору.

Відповідач запобігає заподіянню позивачеві та відшкодовує позивачеві будь-які збитки, витрати, штрафи або інші втрати, яких позивач може зазнати внаслідок настання будь-якої негативної обставини, визначеної у п. 5.1. Договору поруки (п. 5.4. Договору поруки).

Отож, позивач просить суд стягнути з відповідача 371 016,18 грн., з яких: 363 384,90 грн. заборгованість за кредитом, 5 157,07 грн. заборгованості за відсотками, 2 474,21 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 6.1. Кредитного договору, третя особа (Позичальник) зобов'язаний повернути кредит в повному розмірі згідно Графіку погашення заборгованості за Кредитним договором, але в будь-якому випадку до 24.06.2013 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідач відповідає перед позивачем за виконання основного зобов'язання в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й третя особа, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, всіх інших сум, належних до сплати за договором, що встановлює основне зобов'язання, а також за відшкодування збитків та втрат, завданих порушенням третьою особою договору, що встановлює основне зобов'язання (п. 2.2. Договору поруки).

Крім того, відповідно до п. 11.1.1. Кредитного договору, у разі порушення третьою особою строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань третя особа зобов'язана сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення. Неустойка, передбачена цим Договором, нараховується позивачем у валюті заборгованості та сплачується третьою особою у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення відповідного платежу.

Так, позивач здійснив нарахування відповідачеві 2 474,21 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

Таким чином, суд встановив та визнав обґрунтованою обставину виконання грошового зобов'язання за кредитним договором перед позивачем як з боку третьої особи, так і зі сторони відповідача. Натомість, відповідач та третя особа не надали доказів, які б підтверджували обставини, що свідчать про належне виконання кредитного договору та зобов'язань, які випливають з договору поруки, як от: своєчасне погашення відсотків за договором, повернення тіла кредиту, встановлення юридичного факту недійсності або розірвання договору поруки тощо.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 371 016,18 грн. заборгованості, з яких: 363 384,90 грн. заборгованість за кредитом, 5 157,07 грн. заборгованості за відсотками, 2 474,21 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 15.07.2013 року не виконав, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901408277780.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 7420,33 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 553, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум», 79007, м. Львів, вул. Джерельна, 29/7 (ідентифікаційний код юридичної особи 30583551) на користь «Креді Агріколь Банк», 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4 (ідентифікаційний код юридичної особи 14361575, к/р 32008192901 в НБУ по м. Києву та Києвській оласті, МФО 300614) 363 384,90 грн. заборгованість за кредитом, 5 157,07 грн. заборгованості за відсотками, 2 474,21 грн. пені та 7420,33 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.08.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А