Рішення № 32893876, 05.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8488/13 05.08.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 8392,52 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Самойленко П.М. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач або СК «АХА Страхування») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач або СК «Оранта») 8392,52 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.09.2012 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Тойота», державний реєстраційний номер СН 1333 AM, який був застрахований у СК «АХА Страхування». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «Опель», державний реєстраційний номер 18332 КС, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в СК «Оранта», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення проти позову мотивував тим, що позивачем не надано платіжного доручення з підтвердженням суми відшкодування, яка була ними виплачена.

Відповідач у своєму відзиві клопотав про розгляд справи без участі його представника за наявними документами.

Представником позивача у судовому засіданні 05.08.2013 було додано до матеріалів справи платіжне доручення № ДП00011809 від 08.11.2012 на підтвердження факту виплати ним страхового відшкодування (відшкодування збитків) за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2012 о 12 год. 50 хв. в м. Севастополь по вул. Вакуленчука сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Опель», державний реєстраційний номер 18332 КС (далі - автомобіль «Опель»), під керуванням водія Жигулевцева І.О., із автомобілем «Тойота», державний реєстраційний номер СН 1333 AM (далі - автомобіль «Тойота»), яким керував Нечаєв В.Д..

Причиною ДТП стало те, що водій Жигулевцев І.О., керуючи автомобілем «Опель», у залежності від дорожньої обстановки, неправильно вибрав безпечну швидкість руху та дистанцію щодо автомобіля, що рухався спереду, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення. У результаті ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження. Даними діями водій Жигулевцев І.О. порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Гагаринського районного суду м. Севастополя від 05.10.2012 (справа № 2702/9545/12 (3/2702/3608/12) Жигулевцева Ігоря Олександровича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Тойота», який належить Нечаєвій Валентині Георгіївні. Згідно з відомістю ВДАІ № 9080709 даний автомобіль отримав наступні механічні пошкодження: задня центральна частина.

Дані обставини підтверджуються відомістю ВДАІ № 9080709 про ДТП та постановою Гагаринського районного суду м. Севастополя від 05.10.2012 (справа № 2702/9545/12 (3/2702/3608/12), копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ТП65033Га/12кр/св від 07.05.2012, укладеного між Нечаєвою Валентиною Георгіївною та СК «АХА Страхування» (далі - Договір добровільного страхування).

Згідно з рахунком-договором № ОМ-С-2012-006011 від 04.10.2012, виставленим ремонтним СТО (ТОВ «Омега Моторс»), вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Тойота» склала 8902,52 грн. У цьому рахунку-договорі наведена калькуляція робіт та вартість використаних деталей, які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у вищевказаній відомості ВДАІ № 9080709 про ДТП.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта №1.002.12.02948/VESKO30463 від 07.11.2012, рахунку-договору № ОМ-С-2012-006011 від 04.10.2012, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 8902,52 грн. шляхом перерахування на рахунок СТО (ТОВ «Омега Моторс») вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджуються платіжним дорученням № ДП00011809 від 08.11.2012, яке міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «АХА Страхування», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 8902,52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Жигулевцевим І.О. внаслідок експлуатації автомобіля «Опель».

На час скоєння вищевказаної ДТП (28.09.2012) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Опель» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/5751495 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 510 грн.

Доказів того, що Жигулевцев І.О. перебував у автомобілі «Опель» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/5751495 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Опель» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Тойота» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Тойота» (копія якого міститься у матеріалах справи) убачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документами, які підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Тойота», є рахунок-договір № ОМ-С-2012-006011 від 04.10.2012, виставлений ремонтним СТО (ТОВ «Омега Моторс»), та платіжне доручення № ДП00011809 від 08.11.2012, яким підтверджується факт оплати позивачем даного рахунку-договору № ОМ-С-2012-006011.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Тойота», склав 8902,52 грн. При цьому, судом враховано, що коефіцієнт фізичного зносу для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00».

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/5751495 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 8392,52 грн. (8902,52 грн. - 510 грн. франшизи).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Натомість, наявними у справі доказами спростовуються заперечення відповідача.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 8392,52 грн. (вісім тисяч триста дев'яносто дві гривні 52 копійки) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.08.2013

СуддяСташків Р.Б.