Рішення № 32893872, 18.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10859/13

18.07.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мечелспецсталь»

про стягнення 46 624,48 грн.

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Донецький завод високовольтних опор» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Мечелспецсталь» про стягнення 46 624,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив в повному обсязі поставку товару, оплаченого позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10859/13 та призначено її до розгляду на 25.06.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та подав документи для приєднання до матеріалів справи. Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Суд відклав розгляд справи на 18.07.2013 р.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

У лютому 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Мечелспецсталь» (постачальником) було виставлено приватному акціонерному товариству «Донецький завод високовольтних опор» (покупцю) рахунки на оплату на загальну суму 168 448,00 грн., відповідно до яких визначено строк поставки товару 7 банківських днів з моменту оплати.

Покупцем було сплачено на користь постачальника 168 448,00 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріалах справи.

Постачальник поставку товару здійснив частково на загальну суму 121 823,52 грн., що підтверджується видатковими накладними, наданими в матеріали справи.

Поставку товару на загальну суму 46 624,48 грн. здійснено не було.

19.02.2013 р. постачальнику була направлена претензія про повернення суми за недопоставлений товар, яка задоволена частково на суму 10 700 грн.

Повернення попередньої оплати на суму 46 624,48 грн. здійснено не було.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 46 624,48 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена поставка товару та не повернута сума невикористаної попередньої оплати. Претензії позивача від 05.03.2013 р. № 402-ф-05-0232 з вимогою повернути сплачені кошти залишена без задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Надіславши позивачу рахунок на оплату відповідач направив пропозицію укласти договір купівлі-продажу, яка була прийнята позивачем шляхом оплати рахунку.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач поставку не здійснив, тобто у замовника виникло право на пред’явлення вимоги про повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 46 624,48 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мечелспецсталь» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, код 38453606) на користь приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор» (83058, м. Донецьк, вул. Бехтерєва, 17, код 33135718) 46 624 (сорок шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 48 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 08.08.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова