Ухвала суду № 32890369, 06.08.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:121/2541/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Цалко А.А. № провадження:22-ц/190/4586/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Даніла Н.М. суддів:Куриленка О.С., Онищенко Т.С. при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10011/0130 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10011/0130 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк» на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 21 травня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи тим, що 06 червня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого Філією Ялтинського відділення №4549 ВАТ «Ощадбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») і ОСОБА_8 був укладений кредитний договір №85 на суму 500 000 грн. строком до 05 червня 2018 року зі сплатою 19,5% річних. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору того ж дня між позивачем та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 АР Крим, та договори поруки №№94,95, відповідно до умов яких ОСОБА_7 і ОСОБА_6 є поручителями перед кредитором за виконання позичальником усіх зобов'язань. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх договірних зобов'язань, утворилася заборгованість, яка станом на 13 березня 2013 року склала 281 975,60 грн. Просили у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на іпотечне майно шляхом його продажу з прилюдних торгів.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 21 травня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10011/0130 філії КРУ АТ «Ощадбанк» надіслало до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх обставин справи. Зокрема, зазначають, що незважаючи на те, що боржник помер, заміна боржника по кредитному договору юридично не відбулася, тому суд першої інстанції не правильно застосував ч.1 ст. 523 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що смерть боржника за зобов'язанням не є підставою для покладання на майнових поручителів відповідальності за невиконання грошового обов'язку за кредитним договором за відсутності їх згоди на заміну боржника.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що 06 червня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філією Ялтинського відділення №4549 ВАТ «Ощадбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») і ОСОБА_8 був укладений кредитний договір №85 на суму 500 000 грн. строком до 05 червня 2018 року зі сплатою 19,5% річних.

Того ж дня з метою забезпечення виконання умов кредитного договору №85 між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого Філією Ялтинського відділення №4549 ВАТ «Ощадбанк» і ОСОБА_7 та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 АР Крим.

06 червня 2008 року з метою забезпечення виконання умов кредитного договору №85 між Банком та ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були укладені договори поруки №№94,95, за умовами яких поручителі зобов'язалися перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання боржником зобов'язань.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року боржник по кредитному договору ОСОБА_8 помер.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником та поручителями своїх договірних зобов'язань станом на 13 березня 2013 року утворилася заборгованість в сумі 281 975,60 грн., що складається з наступних складових: поточної заборгованості основного боргу - 262 499,81 грн., простроченої заборгованості основного боргу в сумі 13 867,45 грн., заборгованості за простроченими процентами - 4 270,10 грн.; пені за простроченою заборгованістю та процентам - 588,24 грн.; простроченої заборгованості за комісією по супроводженню кредиту - 750 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено інше.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції цілком вірно виходив із того, що договір іпотеки припинено на підставі частини першої статті 523 ЦК України, оскільки іпотекодавці не погодились забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду України у справі № 6-18цс13, в якій зазначено наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною п'ятою статті 3 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції ч.1 ст.523 ЦК України засновані на неправильному розумінні норми права.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що в разі смерті боржника зобов'язання переходить до спадкоємців, причому це не тягне за собою зміну умов та обсягу відповідальності, оскільки до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю. Оскільки майнові поручителі (відповідачі) поручалися за виконання зобов'язань саме померлим боржником, згоди на забезпечення виконання зобов'язання новим боржником не давали, вони не можуть нести відповідальність за непогашення кредиту у зв'язку зі смертю боржника.

Викладені в апеляційній скарзі доводи по суті не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Рішення є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319, 325 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10011/0130 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк» відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: