Рішення № 32888515, 06.08.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/262/1222/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі головуючої судді Майданнікова О.І., при секретарі Німчиновій Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних від простроченої суми та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про стягнення суми за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

30.11.2011 року позивач звернувся до Пролетарського райсуду м. Донецька з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 28 березня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту на придбання автомобіля № 21-ТТ№486, згідно якого останньому був наданий кредит в сумі 12 199,00 швейцарських франків зі сплатою відсотків за використання кредитом у розмірі 8,99 % річних.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2.2. кредитного договору відповідач ОСОБА_1 був зобов'язаний щомісячно, не пізніше 10 числа кожного місяця, сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки. Строк сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані позивачем такі проценти.

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит. Позивач має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 сплатити пеню з розрахунку 0,2 відсотка від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту, процентів, комісії), розрахованої за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, яка діяла на дату нарахування такої пені.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір поруки № 21-ТТ№486/П з відповідачем ОСОБА_2, згідно якого остання зобов'язалася відповідати перед позивачем в тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за використання кредиту, а також сплати пені та інших штрафних санкцій, встановлених кредитним договором. Відповідно п. 1.4. договору поруки встановлена солідарна відповідальність.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, тому, станом на 27.10.2011 року загальна сума простроченої заборгованості складає 3 599 швейцарських франків 17 сантимів, що за офіційним курсом НБУ (100 швейцарських франків = 911,0517 гривень) станом на 27.10.2011 року становить 32 790 грн. 29 коп., з яких: строкова заборгованість за кредитом - 163 швейцарських франка, що еквівалентно сумі 1 485 грн. 01 коп.; прострочена заборгованість за кредитом - 1 042 швейцарських франка 34 сантими, що еквівалентно сумі 9496 грн. 26 коп.; прострочена заборгованість за процентами - 1 858 швейцарських франків 88 сантимів, що еквівалентно сумі 16 935 грн. 36 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 277 швейцарських франка 02 сантими, що еквівалентно сумі 2 523 грн. 79 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 257 швейцарських франків 93 сантими, що еквівалентно сумі 2 349 грн. 87 коп.. До теперішнього часу заборгованість і пеню відповідачами не сплачено. Просив

стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 3 599 швейцарських франків 17 сантимів, у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ - 32 790 грн. 29 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 329, 88 гривень.

Також до суду з зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк" звернувся ОСОБА_1, в якому вказав, що документом, що підтверджує факт видачі грошових коштів за кредитним договором № 21-ТТ№486, є меморіальний ордер від 28.03.2006 року, який свідчить про те, що станом на 28.03.2006 року сума, яка підляже виплаті за кредитним договором складає 12199,00 шв. франків, що в гривневому еквіваленті складає 47085,71 грн. Відповідно квитанції від 28.03.2006 року, а також стверджень представника банку ОСОБА_1 було виплачено 45000,00 грн. Просив стягнути з ПАТ "УкрСиббанк" грошові кошти в сумі 2085,71 грн., 2627,99 в якості упущеної вигоди за період з 03.2006 року по 03.2013 року включно, а також покласти на ПАТ "УкрСиббанк" судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ "Укрсиббанк" Черепуха А.В., який діє на підставі довіреності уточнив позовні вимоги та просив стягнути на користь ПАТ "Укрсиббанк" з відповідачів в солідарному порядку 3 % річних та індекс інфляції суми боргу у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання по виконанню рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 28.07.2009 року в розмірі 6086,66 грн., суму збитків у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором № 21-ТТ№486 від 28.03.2006 року та несвоєчасним виконанням рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 28.07.2009 року в розмірі 1205,34 шв. франків, заборгованість за кредитним договором № 21-ТТ№486 від 28.03.2006 року по процентам у розмірі 2243,54 шв. франків та пені у розмірі 2713,25 грн., а також сплачений судовий збір. Зустрічний позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов не визнали, зустрічний позов підтримали та просили задовольнити, пояснили, що ОСОБА_1 не отримував в банку 12199 швейцарських франків, але отримав 45000 грн. Крім того, рішенням від 26.06.2012 року Пролетарський районний суд м. Донецька задовольнив позовні вимоги ПАТ "Укрсиббанк" та стягнув з відповідача 49589,99 грн. та судові витрати. Згідно постанови виконавчої служби Пролетарського району м. Донецька відповідач виконав рішення суду в повному обсязі. Просив відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи та оглянувши в судовому засіданні матеріали кредитної справи, вважає, що позовні вимоги по первісному позову підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604- 609 ЦК України, в яких не передбачено такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

У судовому засіданні встановлено, що 28.03.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк"(правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк") та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту на придбання автомобіля № 21-ТТ№486, згідно якого останньому був наданий кредит в сумі 12 199,00 швейцарських франків зі сплатою відсотків за використання кредитом у розмірі 8,99 % річних, за перший місяць кредитування, по закінченню цього терміну та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягала перегляду, відповідно до умов п.9.2 договору. Позичальник зобов'язався, згідно графіка платежів повернути надану суму кредиту й

оплатити відсотки, платежі по кредиту у встановлений даним договором термін і виконати свої зобов'язання за договором у повному обсязі. При несвоєчасному поверненні кредиту та несвоєчасній оплаті відсотків за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплатити пеню, з розрахунку 0,2 відсотка від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту, процентів, комісії), розрахованої за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, яка діяла на дату нарахування такої пені. Термін дії договору до 28.03.2011 року. Згідно п.1.2.2 договору - кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку. Пунктом 10.1 договору передбачено договірне списання з усіх відкритих в Банку рахунках заборгованість відповідача (позичальника). Також 28.03.2006 року було між сторонами укладено договір банківського рахунку в національній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування (а.с.12-16 ,207-210 тому 1).

Відповідно до договору поруки № 21-ТТ№486/П, який був укладений між позивачем і відповідачем ОСОБА_2, згідно якого остання виступила, як поручитель виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, тому вони у солідарному порядку повинні нести цивільно-правову відповідальність перед позивачем (а.с.17 том 1).

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 28.07.2009 року позов АКІБ "УкрСиббанк"до ОСОБА_1, ОСОБА_2 "про стягнення заборгованості за кредитним договором"- задоволено, стягнуто заборгованість в розмірі 7247,70 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.03.2009 року складає 49589,98 грн. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20.11.2009 року зазначене рішення було залишено без змін. (а.с. 117-119 том 1).

Згідно копії постанови ВДВС Пролетарського РУЮ м. Донецька від 03.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження сума боргу сплачена ОСОБА_1 згідно квитанцій № 15 від 30.11.2010 року в сумі 50115,88 грн. на користь АКІБ "УкрСиббанк" (а.с. 50,54 тому 1).

Рішенням Пролетарського районного суду від 26.06.2012 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" в солярному порядку стягнуто суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 3599,17 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 32790,29 грн., а також сплачені судові витрати: судовий збір - 329, 88 грн. Цим же рішенням у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" "Про зобов"язання виконання умов кредитного договору" - відмовлено.

Ухвалами апеляційного суду Донецької області від 07.08.2012 року та від 16.10.2012 року рішення Пролетарського районного суду від 26.06.2012 року залишено без змін.

Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.04.2013 року рішення Пролетарського районного суду від 26.06.2012 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 07.08.2012 року та від 16.10.2012 року в частині залишення без змін року рішення Пролетарського районного суду від 26.06.2012 року про задоволення позову Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" скасовано та справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині рішення Пролетарського районного суду від 26.06.2012 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 07.08.2012 року та від 16.10.2012 року залишено без змін.

Таким чином, оскільки 30.11.2010 року ОСОБА_1 виконав рішення суду від 28.07.2009 року, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2010 року, та обставина, що стягнута сума не дає можливості банку придбати на валютному ринку ту суму швейцарських франків, яка визначена рішенням суду не дає підстави стягувати заборгованість за кредитним договором, яку вже було стягнуто рішенням суду в розмірі 7247,70 швейцарських франків.

Тому, позов ПАТ "УкрСиббанк" в частині стягнення суму збитків у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором № 21-ТТ№486 від 28.03.2006 року та несвоєчасним виконанням рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 28.07.2009 року в розмірі 1205,34 швейцарських франків, заборгованість за кредитним договором № 21-ТТ№486 від 28.03.2006 року по процентам у розмірі 2243,54 швейцарських франків та пені у розмірі 2713,25 грн. не підлягає задоволенню.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому вказана норма права не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з ухваленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому сплата інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є невід'ємною частиною вимоги про сплату основного боргу, так як статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Даний висновок суду першої інстанції співпадає з правовою позицією ВСУ, яка викладена у постанові від 12 вересня 2011 року № 3-73 гс 11. Дане рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України (ч.1 ст.360-7 ЦПК України).

Виходячи із положень ст.625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі викладеного стягненню на користь ПАТ "УкрСиббанк" в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають 3 % річних суми боргу за заявлений у позові період з 20.11.2009 року по 29.11.2010 року у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання по виконанню рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 28.07.2009 року виходячи з наступного.

Так, рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 28.07.2009 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ "УкрСиббанк" стягнуто заборгованість в розмірі 7247,70 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.03.2009 року складає 49589,98 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом складає 4855,00 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.03.2009 року складає 32014,43 грн.;

- прострочена заборгованість за кредитом складає 1169,54 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.03.2009 року складає 10679,44 грн.;

- прострочена заборгованість за відсотками складає 581,81 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.03.2009 року складає 3980,44 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту складає 126,25 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.03.2009 року складає 863,83 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості про процентам за користування кредитом складає 65,10 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.03.2009 року складає 445,45 грн.

Оскільки стягнення неустойки (штрафу, пені) є самостійною мірою цивільно-правової відповідальності, на суму неустойки не нараховуються проценти (ст.550 ЦК України). Під

процентами в даному випадку також розуміються проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, які стягуються відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином при розрахунку 3 % річних від простроченої суми пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та по процентам за користування кредитом до уваги не береться. Таким, чином сума заборгованості на яку нараховуватимуться 3 % складатиме 46674,31 грн. Даний розрахунок необхідно проводити саме у гривневому еквіваленті від стягнутої суми, так як позивачем було заявлено вимогу стягнення 3 % річних від простроченої суми у гривневому еквіваленті, що відповідатиме вимогам ст.11 ЦПК України про розгляд справи у межах позовних вимог.

Розрахунок 3 % річних проводиться по формулі:

Сумма санкции = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Суд зауважує, що позивачем було заявлено про період прострочення з 20.11.2009 року по 29.11.2010 року, однак сам позивач просить стягнути 3 % річних за 374 дні.

Використовуючи формулу, зазначена сума дорівнює 1438, 59 грн.= 46674,31 грн. х 3 х 374 : 365 :100.

На підставі викладеного стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача підлягають 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1438, 59 грн.

В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог заявлених позивачем.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, 258, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частин 2 та 3 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З викладеного випливає можливість подовження строку позовної давності шляхом пред'явлення лише частини вимоги, якщо за характером відповідного зобов'язання припускається можливість виокремлення такої частини. Частиною вимоги у будь-якому випадку є вимога про відшкодування збитків, сплата трьох відсотків річних за грошовим зобов'язанням (ст. 625 ЦК), а також сплата неустойки (штрафу, пені), якщо вони передбачені законом або договором.

Тобто, не підлягає застосуванню позовна давність до вимог ПАТ "УкрСиббанк" щодо трьох процентів річних від простроченої суми, які були заявлені останнім 11.07.2013 року до розгляду справи по суті, в зв'язку з перериванням перебігу позовної давності.

Крім того, позивач просив стягнути індекс інфляції суми боргу у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання по виконанню рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 28.07.2009 року, однак суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні зазначених вимог виходячи з наступного.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми частини 2 статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, визначеного договором у гривні.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй ухвалі від 17.04.2013 року (а.с.192-194 т.2) підтвердив правильність висновків судів про те, що 28 березня 2006 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір, відповідно

до умов якого позивач передав відповідачу ОСОБА_1 12199, 00 швейцарських франків (еквівалент 47085 грн. 71 коп.), а останній отримав їх, що підтверджується меморіальним ордером банку (а.с.176 т.1) і зобов'язувалася повернути до 28 березня 2011 року надані йому кошти в повному обсязі, однак свого зобов'язання не виконав у встановлений строк.

Так як, між сторонами було укладено кредитний договір в іноземній валюті, суд приходить до висновку про не можливість інфляційного нарахування на суму боргу та відповідно щодо відмови позивачу у задоволенні первісного позову у даній частині.

Відповідно, не підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_1 щодо стягнення недовиплаченої суми кредиту, так як, в своїх рішеннях суди зробили висновки, з якими погодився і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй ухвалі від 17.04.2013 року, про те, що ОСОБА_1 отримав від ПАТ "УкрСиббанк" всю належну суму грошових коштів за кредитним договором.

У відповідності до положеннями ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог належить стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ "УкрСиббанк" у сумі 188,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних від простроченої суми - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", рахунок № 29090000000113, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1438, 59 грн., а також судові витрати, а саме судовий збір в сумі 188, 20 грн.

В іншій частині позову Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про стягнення суми за кредитним договором" - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : О.І. Майданніков