Рішення № 32885404, 08.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3683/13 08.08.13За позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська

страхова група»

третя особа Кривенко Ігор Миколайович

про стягнення несплаченого страхового відшкодування, штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Амірова Т.С. (довіреність від 20.12.2012р.);

від відповідача Білокриницький О.В. (довіреність № 0112-432 від 26.12.2012р.);

від третьої особи: Амірова Т.С. (довіреність від 27.09.2012р.);

В судовому засіданні 08.08.2013р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (надалі ПАТ «ОТП Банк», позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі ПАТ «СК «Українська страхова група», відповідач) у якому заявлені вимоги:

- визнати подію, що мала місце 31.08.2012р. страховим випадком відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2815-12-00156 від 18.07.2012р.;

- стягнути з відповідача суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2815-12-00156 від 18.07.2012р. у розмірі 73 163, 14 грн.;

- стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 682, 13 грн.;

- стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 631, 41 грн..

При порушенні провадження у справі, ухвалою суду від 01.03.2013р. до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Кривенка Ігоря Миколайовича, який є страхувальником за договором страхування, вимоги про стягнення суми страхового відшкодування по якому є предметом заявленого позову.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача зобов'язань по виплаті страхового відшкодування за укладеним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2815-12-00156 від 18.07.2012р.. У зв'язку з цим, позивач вважає наявними підстави для визнання в судовому порядку події, що мала місце 31.08.2012р. із застрахованим транспортним засобом - страховим випадком, та вимагає стягнути належне до виплати позивачу, як вигодонабувачу за договором, страхове відшкодування із нарахованими штрафними санкціями.

Відповідачем позову не визнано, у відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно умов договору, страховик не несе зобов'язань за подією, яка сталась з транспортним засобом Volkswagen Passat B6, державний номер СА 9026 АР 31 серпня 2012р., відповідно відповідач не мав правових підстав для визнання випадку страховим, правомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Провадження у справі зупинялось у зв'язку із призначенням у справі судової експертизи, та було поновлено згідно ухвали від 18.07.2013р. при надходженні висновку судової автотоварознавчої експертизи № 3539/13-54, що складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 11.06.2013р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2012 року між ПАТ «СК «Українська страхова група», як страховиком, Кривенком Ігорем Миколайовичем, як страхувальником та АТ «ОТП Банк», як вигодонабувачем укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2815-12-00156 на страхування за яким прийнято транспортний засіб Volkswagen Passat B6, державний номер СА 9026 АР.

В силу частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Довідкою ВДАІ Чорнухинського РВУМВС України в Полтавській області (вих. № 1906 від 17.09.2012р.) підтверджено настання 31 серпня 2012р. дорожньо-транспортної пригоди - з'їзд в кювет автомобіля Volkswagen Passat B6, державний номер СА 9026 АР.

Про настання ДТП страхову компанію-відповідача, було повідомлено, 04.09.2012р. страховику подано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (заява на бланку страхової компанії в копії залучена до справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.

Листом за вих. 03/7175 від 28.09.2012р. відповідач, з посиланням на положення п. 8.3 договору страхування повідомив, що не має правових підстав для визнання даного випадку страховим та відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Автомобіль перебуває в заставі банку по договору № PCL-013/328/2008 від 23.07.2008р. укладеному в забезпечення зобов'язань Кривенка Ігоря Миколайовича за кредитним договором № CL-013/328/2008 від 23.07.2008р..

Боргові зобов'язання позичальника забезпечені заставою майна визначені у ст. 2 договору застави, згідно з п. 2.1.1 заставодавець зобов'язаний повністю повернути заставодержателю суму отриманого кредиту не пізніше 23 липня 2015р..

Право першочергового отримання страхового відшкодування вигодонабувачем передбачено п. 9.5.2 договору страхування № 28-2815-12-00156, що обумовлює звернення банку з вимогами до страхової компанії.

Відмову у виплаті страхового відшкодування за заявленим страховим випадком з підстав зазначених відповідачем, суд вважає необґрунтованою виходячи з наступного.

Договір страхування укладений між сторонами зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно умов страхування визначених у п. 5 договору № 28-2815-12-00156 видом страхування обрано - КАСКО, умови страхування КАСКО зазначені на зворотному боці договору, договір укладено відповідно до чинного законодавства України, Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного), зареєстрованих Держфінпослуг 26.08.2005р. за номером 0650766 та на підставі заяви страхувальника (розділ «загальні умови та визначення» договору).

Статтею 983 ЦКУ встановлено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором. Аналогічне правило передбачено частиною третьою статті 18 Закону «Про страхування».

Умовами договору - у п. 8.1 передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та вигодонабувачем; при цьому у будь-якому разі будь-які зобов'язання страховика за цим договором виникають з дати та часу сплати першої страхової премії у повному обсязі на рахунок страховика.

Оскільки зазначені обставини (факт сплати страхового платежу) не заперечується жодною із сторін та підтверджуються наданою до справи квитанцією № 182.288.1 від 20.07.2012р., договір страхування № 28-2815-12-00156 за яким відповідач взяв на себе зобов'язання по страхуванню транспортного засобу Volkswagen Passat B6, державний номер СА 9026 АР, вважається таким, що набрав чинності.

Строк дії договору визначений з 00 годин 00 хвилин 24.07.2012р. по 24 годину 00 хвилин 23.07.2015р. (п. 7 договору), а отже сторонами досягнуто згоди щодо конкретного строку, з настанням якого, у випадку чинності договору страхування, пов'язується виникнення відповідних прав та обов'язків згідно договору.

Згідно з п. 8.3 частини 1 договору страхування містить умову, згідно з якою зобов'язання страховика починаються не раніше проведення огляду та фотографування транспортного засобу, що підтверджується актом огляду транспортного засобу (умови не поширюються на транспортні засоби, що купуються в автосалоні при одночасному виконанні наступних умов: транспортний засіб не експлуатувався раніше, транспортний засіб не має пошкоджень); факт наявності та належний стан застрахованого майна підтверджується актом огляду, який складається в трьох примірниках (для страховика, страхувальника та вигодонабувача) копії для вигодонабувача та підписується страховиком та страхувальником; такий акт огляду застрахованого майна складається на момент укладання договору, а також кожного разу продовження договору на наступний рік (період) дії договору, та надається страховиком вигодонабувачу при укладенні договору та додаткового договору до договору щодо пролонгації договору на наступний рік (період) дії договору.

Наведені положення договору обумовлюють виникнення обов'язку щодо складання акту огляду не лише у страхувальника, а свідчать про наявність такого обов'язку і у страховика, тобто у обох сторін договору. При цьому, саме обов'язком страховика (ПАТ СК «Українська страхова група») визначено надання вигодонабувачу при укладенні договору копії складеного сторонами акту огляду застрахованого майна.

Зазначене в даному випадку прямо кореспондується з обов'язком страховика визначеним п. 9.4.5 договору страхування (друга частина договору), негайно, протягом 1 робочого дня з моменту виявлення порушення умов договору страхувальником з будь-яких причин, повідомити вигодонабувача електронним та/або факсимільним зв'язком з обов'язковим подальшим направленням повідомлення листом на паперовому носії про такий випадок невиконання страхувальником зобов'язань за договором, включаючи, але не обмежуючись цим, несплату страхових платежів у належні терміни, що впливає на дійсність договору.

Тобто, умови договору порушені в частині саме нескладення акту огляду транспортного засобу у відповідній формі сторонами договору - страховиком і страхувальником, і про вказане порушення, всупереч обов'язку передбаченому п. 9.4.5 договору, страховик не повідомив вигодонабувача.

Винятки із страхових випадків і обмеження страхування наведені у розділі 3 договору (друга частина), та не передбачають обмеження страхування при невиконанні чи порушенні умови договору щодо складення сторонами договору акту огляду транспортного засобу.

При вирішенні спору, судом оцінюються всі подані докази в сукупності, відповідно враховуючи наявність у справі документів підтверджуючих, що до настання ДТП - 31.08.2012р. автомобіль Volkswagen Passat B6, державний номер СА 9026 АР був у справному стані, а зазначені обставини були встановлені (лист ТОВ «Страховий адвокат» за вих. № 76 від 24.09.2012р. адресований начальнику відділу ПАТ СК «Українська страхова група» щодо обставин укладення договору страховим агентом) і могли бути перевірені страховиком при розслідуванні страхового випадку (до справи представлені документи підтверджуючі виконання ремонтних робіт 30.08.2012р. та додані відеоматеріали фіксуючі виїзд автомобіля зі станції техобслуговування ТОВ «Атлант-М Дніпровська набережна»), договір набрав чинності у встановленому порядку, а відтак для страховика виникли зобов'язання вчинити дії згідно поданої заяви страхувальника, зокрема по виплаті страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

Висновком проведеної у справі судової автотоварознавчої експертизи № 3539/13-54 (складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 11.06.2013р.) підтверджено, що пошкодження транспортного засобу Volkswagen Passat B6, державний номер СА 9026 АР могли бути отримані цим транспортним засобом при ДТП 31.08.2012р., згідно акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 05.09.2012р. та обставин ДТП 31.08.2012р., які наведені в додатку до заяви про настання страхового випадку (обставини настання події; арк. справи 24) з урахуванням документів, що свідчать про отримані ушкодження згідно рахунку № С4168618-1 від 10.09.2012р. (арк. справи - 28-29).

Згідно ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку…; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Причини відмови у виплаті страхового відшкодування за укладеним договором страхування погоджені у розділі 14 договору страхування, та при встановлених обставинах справи відсутні.

Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Прийняття рішення про невизнання страховим випадком події що сталась 31.08.2012р. з підстав зазначених у листі за вих. 03/7175 від 28.09.2012р. свідчить про порушення відповідачем умов договору та наведених положень закону.

Усі необхідні документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування були отримані відповідачем, що підтверджено зокрема, листом-запитом про надання додаткових документів вих. ДККА-19957/1 від 04.09.2012р. (аркуш справи 27), складеним страховою компанією актом огляду пошкодженого транспортного засобу від 05.09.2012р. (аркуш справи 25), заявою страхувальника від 04.09.2012р. щодо керування транспортним засобом у момент настання ДТП водієм Табалою М.С. за згоди власника (аркуш справи 30), документом по реєстрації транспортного засобу за Кривенком І.М. (свідоцтво серії ІІА011917), висновком Чорнухинської районної поліклініки від 31.08.2012р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, протоколом про адміністративне правопорушення та наданими на запит страхової компанії за вих. № 03/6570 від 04.09.2012р. ВДАІ з обслуговування Чорнухинського району та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Полтавській області документами, в тому числі протоколом огляду транспортного засобу, поясненнями від 31.08.2012р. водія та осіб, що перебували в автомобілі на час настання ДТП тощо.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За умовами договору:

- страхове відшкодування сплачується вигодонабувачу в рахунок дострокового погашення існуючої заборгованості страхувальника за кредитним договором, якщо інше не було письмово погоджено між страховиком, страхувальником та вигодонабувачем… (п. 13.8.4 договору);

- у разі виникнення спірних питань щодо збитків суми страхового відшкодування між страховиком та страхувальником або вигодонабувачем незалежна експертна оцінка обов'язково проводиться в одній із погоджених до співпраці у вигодонабувача експертних установ (п. 13.8.5);

- розмір страхового відшкодування розраховується від ринкової вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку; оцінка розміру збитку визначається на підставі калькуляції погодженої між страховиком та страхувальником СТО (у разі наявності гарантії) або оцінювача погодженого до співпраці у вигодонабувача

готівкою з каси страховика або на розрахунковий рахунок третьої особи (спадкоємців), застрахованої особи (спадкоємців) (п. 13.8.6).

Згідно з положеннями п. 13.10.1 договору страхування страхове відшкодування (страхова виплата) може бути сплачене одним із наступних шляхів:

- страхувальнику або спадкоємцям (за умови надання письмової згоди на це вигодонабувача) шляхом оплати рахунків ремонтних підприємств (СТО) за відновлювальний ремонт транспортного засобу та рахунків підприємств на купівлю деталей, вузлів, агрегатів, що підлягають заміні … (п. 13.10.1);

- вигодонабувачу - перерахуванням суми страхового відшкодування (відповідної частини) на його розрахунковий рахунок або готівкою з каси страховика (п. 13.10.2).

Таким чином, розмір завданого збитку, за наведених положень договору, визначається за погодженням калькуляції ремонту між страховиком та страхувальником, або ж на підставі оцінки у вказаного вигодонабувачем оцінювача.

Матеріальний збиток по усуненню пошкоджень транспортного засобу Volkswagen Passat B6, державний номер СА 9026 АР внаслідок ДТП 31.08.2012р. заявлений до стягнення в сумі 73 163, 14 грн. та визначений позивачем за рахунком ремонтної організації (№ С4168618-1 від 10.09.2012р. по загальній сумі 75 293, 14 грн.) з урахуванням франшизи в розмірі 3 400 грн. (п. 10.11 умов страхування по КАСКО за договором страхування) разом із додатковими витратами в сумі 1 270 грн. (996 грн. за транспортування пошкодженого транспортного засобу та 274 грн. за послуги завантаження та розвантаження транспортного засобу), що в межах встановленого субліміту по договору (п. 10.15, 10.16 умов страхування по КАСКО - частина 1 договору страхування).

Згідно висновку № 3539/13-54 проведеної у справі судової автотоварознавчої експертизи, матеріальний збиток, який завдано власникові транспортного засобу Volkswagen Passat B6, державний номер СА 9026 АР в результаті його пошкодження при ДТП, що сталася 31.08.2012р. складає 72922, 93 грн..

В силу положень ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу; відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Ухвалою суду про призначення експертизи, відповідно до статті 4 Закону України «Про судову експертизу» попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України, жодних належних доказів на спростування висновків проведеної експертизи суду не надано, та відповідно в суду відсутні підстави для відхилення висновку експертизи складеного 11.06.2013р., у зв'язку з чим з огляду на ст. ст. 34, 36 ГПК України, такий визнається судом належним доказом дійсної суми матеріального збитку.

Враховуючи умови договору (Умови страхування КАСКО (частина 1 договору (зворотня частина аркушу) п. 10.11, 10.15, 10.16), розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті за договором страхування № 28-2815-12-00156 від 18.07.2012р. згідно страхового випадку складає 70792, 93 грн. (72922, 93 грн. - 3400 грн. франшиза + 1 270 грн. (996 грн. за транспортування пошкодженого транспортного засобу та 274 грн. за послуги завантаження та розвантаження транспортного засобу), та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за поданим позовом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Стаття 20 Закону України «Про страхування» передбачає покладення на страховика майнової відповідальності за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Умовами договору страхування від 18.07.2012р. (п. 17.1) передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть майнову відповідальність шляхом сплати пені в розмірі 0, 1% від суми простроченого платежу (крім страхового платежу) за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В даному випадку, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Окрім того, висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України 11/103 від 24.10.2011р. (справа № 25/187), а також і у постанові Верховного Суду України 11/112 від 07 листопада 2011 року (справа 5002-2/5109-2010), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 3047, 52 грн. згідно розрахунку, що проведений за період прострочення з 02.10.2012р. по 14.01.2013р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) за подвійною обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%):

70792, 93 грн. х (2х7, 5%) : 366 (кількість днів у 2012р.) х 91 (кількість днів прострочення в періоді з 02.10.2012р. по 31.12.2012р.) = 2640, 22 грн.;

70792, 93 грн. х (2х7, 5%) : 365 (кількість днів у 2013р.) х 14 (кількість днів прострочення в періоді з 01.01.2013р. по 14.01.2013р.) = 407, 30 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням прострочення сплати страхового відшкодування, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 609, 50 грн. за період прострочення виплати:

70792, 93 грн. х 3% : 366 (кількість днів у 2012р.) х 91 (кількість днів прострочення в періоді з 02.10.2012р. по 31.12.2012р.) = 528, 04 грн.;

70792, 93 грн. х 3% : 365 (кількість днів у 2013р.) х 14 (кількість днів прострочення в періоді з 01.01.2013р. по 14.01.2013р.) = 81, 46 грн..

Вимоги позивача визнати подію, що мала місце 31.08.2012р. страховим випадком відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2815-12-00156 від 18.07.2012р. спрямовані на встановлення факту, що має юридичне значення, який може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Настання страхового випадку із взятим на страхування автомобілем згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2815-12-00156 від 18.07.2012р. є підставою, що обумовлює наявність обов'язку страхової компанії виплатити страхове відшкодування, а отже входить до предмету доказування при заявленні вимог про стягнення з відповідача такого страхового відшкодування.

Предметом позову не можуть бути обставини, які є елементом доказування, зокрема, визнання події страховим випадком, оскільки такі, при їх встановленні підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Оцінка вказаних обставин і факт встановлення настання страхового випадку є підставою для задоволення вимог про стягнення суми страхового відшкодування, а чинне законодавство не передбачає визнання зазначеного факту рішенням суду.

Способи захисту порушеного права передбачені у ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Вимога позивача щодо визнання події, що мала місце 31.08.2012р. страховим випадком відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2815-12-00156 від 18.07.2012р. не призводить до відновлення порушеного права позивача, а встановлення судом зазначених обставин є підставою для вирішення вимог про стягнення суми страхового відшкодування.

Як про те зазначено у п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

З урахуванням наведеного заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом…

Судові витрати позивача про сплату судового збору у розмірі 1720, 50 грн. (за розгляд майнових вимог), витрати по оплаті судової експертизи 4406, 40 грн., відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1565, 65 грн. судового збору та 4009, 82 грн. витрат по сплаті судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова 32-А, ідент. код 30859524) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська 43, ідент. код 21685166) в рахунок погашення заборгованості Кривенка Ігоря Миколайовича за кредитним договором № CL-013/328/2008 від 23.07.2008р. - 70792, 93 грн. (сімдесят тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 93 копійки) страхового відшкодування, 3047, 52 грн. (три тисячі сорок сім гривень 52 копійки) пені, 609, 50 грн. (шістсот дев'ять гривень 50 копійок) 3% річних.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова 32-А, ідент. код 30859524) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська 43, ідент. код 21685166) 5575, 47 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 40 копійок) судових витрат.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 09.08.2013

Суддя Р.І. Самсін