Ухвала суду № 32883983, 01.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2220/13-а

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

01 серпня 2013 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Совгира Д. І., перевіривши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року залишено без задоволення адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Не погоджуючись із судовим рішенням фізична особа-підприємець ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст. 187 КАС України, Вінницьким апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 12 липня 2013 року залишено апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 29.07.13 усунути недоліки апеляційної скарги.

31 липня 2013 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про усунення недоліків в апеляційній скарзі, які були вказані в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2013 року. В даній заяві представник апелянта вказує, що даний спір носить немайновий характер, а тому судовий збір в розмірі 17.20 грн. є достатнім для відкриття апеляційного провадження.

Колегія суддів не погоджується з твердженням представника апелянта зважаючи на наступне.

Так, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

В даному адміністративному позові позивач просить скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій № 020156 від 02 квітня 2013 року (сума штрафних санкцій складає 8500 грн.).

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з матеріалів справи апелянт оскаржує постанову Вінницького окружного адміністративного суду у майновому спорі, тобто розмір ставки судового збору згідно вищевказаних правових норм повинен становити 57,35 грн.

Дана позиція також викладена в інформаційному листі ВАС України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12.

Також потрібно відмітити те, що при зверненні позивача з адміністративним позовом було вірно сплачено судовий збір.

Суд апеляційної інстанції, також зазначає наступне, апеляційна скарга підписана представником позивача адвокатом ОСОБА_3, при цьому, до матеріалів адміністративного позову доданий договір про надання правових послуг адвоката від 17 червня 2013 року без номеру, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_3.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Форма та зміст договору про надання правової допомоги визначні статтею 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року.

Рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012 року затверджено Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів.

Згідно п. 16 Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів встановлено, що на період налагодження процесу виготовлення ордерних книжок та організації їх видачі адвокатам України радами адвокатів регіонів, але лише в строк до 28 лютого 2013 року адвокати України вправі використовувати Типову форму ордера, яку вони виготовляють самостійно. При цьому в таких ордерах адвокати повинні самостійно вказувати серію регіону (п. 14 цього Положення), в якому знаходиться адреса робочого місця адвоката та порядковий номер у відповідності до кількості виданих ними ордерів, починаючи від одного. У випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням, - в такому ордері вказується серія регіону (п.14 цього Положення) місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та порядковий номер у відповідності до кількості видних адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордерів, починаючи від одного.

Суд вважає, що до апеляційної скарги повинен бути доданий ордер, типова форма якого затверджена Положенням про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012 року.

Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики (далі по тексту - Правила), угода про надання правової допомоги - договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди.

Статтею 17 зазначених Правил визначено загальні вимоги до змісту угоди про надання правової допомоги, відповідно до яких в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. В угоді про надання правової допомоги в будь-якому випадку мають бути визначені: г) зміст доручення: яка саме правова допомога має надаватися за угодою і де вона має надаватись; д) розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом, тощо); е) розмір, порядок обчислення і внесення фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення.

Наданий договір від 17 червня 2013 року не відповідає вимогам, визначеним ст. 17 Правил та з його змісту суд не може беззаперечно встановити, що довіритель ОСОБА_2 дійсно мала намір надати повноваження представляти її інтереси в Вінницькому апеляційному адміністративному суді адвокату ОСОБА_3.

Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

З урахуванням вказаного, керуючись ч. 1, 3 ст. 108, ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, - повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги із доданими до скарги матеріалами (крім апеляційної скарги) направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.

Суддя-доповідач Совгира Д. І.