Ухвала суду № 32883900, 30.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1979/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шаповалова Т.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : не з'явився

відповідач (апелянт) : Радзіковська Інна Тимофіївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дорого України" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року задоволено адміністративний позов дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дорого України". Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаного адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.

Позивача явку уповноваженого представника не забезпечив, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що представник позивача Марейчик С.С. знаходиться у відрядженні. Колегія суддів дійшла висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, тому що дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дорого України" є досить великим підприємством, а тому в судове засідання міг з'явитися і сам керівник підприємства. Також потрібно відмітити, що не надано доказів неможливості прибуття представника позивача, який представляв інтереси підприємства в суді першої інстанції - Дубровіної М.В.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної та першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року.

В ході проведення перевірки перевіряючими, крім інших порушень, встановлено порушення ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" п.п.135.4.1, п.п.135.5.7, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1, п.138.2, 138.4, 138.8 ст.138, п.п.139.1.9, п.п.139.1.12 п.139.1 ст.139, п.145.1 ст.145, п.152.4 ст.152 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) та наказу ДПА України від 24.01.2011 року №36 «Про заповнення розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього в сумі 366306,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року в сумі 25123 грн.; за 2-3 квартал 2011 року в сумі 145686 грн.; за 2-4 квартал 2011 року в сумі 270491 грн.; за півріччя 2012 року в сумі 95815 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування всього в сумі 432613,00 грн., тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 432613 грн. За результатами проведеної перевірки Вінницькою ОДПІ складено акт перевірки №3388/22/32054743 від 19.12.2012р.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000042300 від 11.01.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 390260,00 грн. з них: основного платежу в сумі 366306,00 грн., штрафних (фінансові) санкцій - 23954,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності висновків акту перевірки та прийняття на його підставі податкового повідомлення-рішення, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту перевірки і прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

П.145.1 ст.145 ПК України встановлено класифікацію груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимі строки їх амортизації.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації). При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори. Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим, ніж визначено в пункті 145.1 цієї статті.Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації). Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості. (п.п.145.1.2-145.1.4 п.145.1 ст.145 ПК України)

В зв'язку з набранням чинності Розділу ІІІ ПК України з 2 кварталу 2011 року, перехідними положеннями Кодексу встановлені особливості справляння податку на прибуток підприємств.

Так, згідно з п.6 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Відповідно до абз.6 п.6 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Філією "Шаргородський райавтодор" та філією "Тиврівський райавтодор" проведено інвентаризацію основних засобів станом на 1 квітня 2011 року та встановлено строки їх корисного використання з врахуванням п.145.1 ст.145 ПК України відповідно до наказу №62 від 01.04.2011 року начальника філії «Тиврівський райавтодор» та наказу №27 від 01.04.2011 року начальника філії «Шаргородський райавтодор». В зазначених наказах вказані найменування основних засобів, дати введення їх в експлуатацію, вартість, що підлягає амортизації та строки використання.

Мінімальні строки корисного використання, встановлені п.145.1 ст.145 ПК України, повинні встановлюватися за данними інвентаризації станом на 1 квітня 2011 року та відраховуватися з 1 квітня 2011 року. При цьому, в такий строк не включається період, протягом якого об'єкт був в експлуатації, тобто не має значення чи був зазначений об'єкт в експлуатації до 1 квітня 2011 року.

Позивачем в наказах визначені строки використання основних засобів відраховуючи з 1 квітня 2011 року з врахуванням строків введення їх в експлуатацію. При цьому зазначені строки відповідають або перевищують мінімально допустимі строки, встановлені п.145.1 ст.145 ПК України. Зазначене відповідає вимогам абз.6 п.6 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Що стосується порушень позивачем п.138.1, п.138.2, 138.4, 138.8 ст.138, п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України щодо завищення собівартості реалізованих товарів на суму 957449грн., які були придбані у СПД ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1), що призвело до заниження податку на прибуток в 2011 році на 127970,85грн. та в 2012 році на 84221,34грн., то судом враховується наступне.

Зазначені висновки податкового органу зроблені на підставі акту №1543/1721/2140423230 від 20.07.2012 року про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року (далі-акт перевірки ОСОБА_1), яким встановлено безтоварність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Аврора РК".

Придбані в ТОВ "Аврора РК" товарно-матеріальні цінності ФОП ОСОБА_1 було реалізовано позивачу.

В зв'язку із встановленням безпідставного формування ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань з ДП "Вінницьким облавтодором" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", задекларованих в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму ПДВ 103170грн., за листопад 2011 року на суму ПДВ 88315 грн., позаплановими невиїзними документальними перевірками позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_1 за листопад 2011 року (акт перевірки № 2193/22/32054743 від 20.09.2012 року) та серпень 2011 року (акт перевірки 1733/2201/32386477 від 12.11.2012 року), встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 ПК України, а саме завищення податкового кредиту в частині придбання товарів по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_1 за листопад 2011 року на суму 88315грн. та серпень 103170грн..

За наслідками зазначених актів податковим органом були прийняті податкові повідомлення рішення №0000562330 від 03.10.2012 року та №0000522330 від 06.09.2012 року.

Не погодившись з результатами перевірок позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до Вінницького окружного адміністративного суду, в результаті чого були прийнятті постанови по справам 2а/0270/5615/12 від 21.12.2012 року та 2а/0270/5614/12 від 15.01.2013 року, якими зазначені податкові повідомлення-рішення були визнані протиправними та скасовані.

Вінницька об'єднана державна податкова інспекція, не погодившись з судовими рішеннями, подала апеляційні скарги, проте Вінницьким апеляційним адміністративним судом ухвалами від 20.02.2013 року №2а/0270/5615/12 та від 14.03.2013 року №2а/0270/5614/12 останні залишено без задоволення, а постанови Вінницького окружного адміністративного суду без змін.

Під час розгляду судом справ №2а/0270/5615/12 та № 2а/0270/5614/12, судом досліджувалися первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача та ФОП ОСОБА_1.

СПД ОСОБА_1 (Продавець) та ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (Покупець) було укладено договір №04/01/06 від 04 січня 2006 року.

Відповідно до п.1.2 предметом поставки товару по вказано Договору є: мазут М-40, М-100, бітум, асфальтобетон, гудрон, фарба розміточна, скло кульки, авто послуги. Згідно з п. 2.1.2 договору кожна партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається термін поставки товару, найменування товару, кількість товару та ціна, що повинна постачатися в конкретній партії. На відвантажену партію товару продавець надає одержувачу всі бухгалтерські документи і сертифікати (паспорт) якості.

Судами досліджено первинні документи, зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності, платіжні дорученнями. Встановлено, що перевезення товару здійснювалось за рахунок позивача автотранспортним засобом постачальника, як передбачено умовами Договору.

На підтвердження використання отриманого товару в господарській діяльності позивача судом досліджено надані акти приймання виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів.

На підставі дослідження зазначених документів суд дійшов висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_1, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відповідно до п.п.139.1.9 не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ч.2 ст.255 КАС України встановлено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.