Постанова № 32883683, 06.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Справа № 918/635/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Гоголь Т.Г., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р.у справі№ 918/635/13господарського суду Рівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК"до- Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" - Рівненської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Рівненської областіпровизнання прилюдних торгів недійснимиза участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачів - Новиков О.Є., дов. від 03.01.2013р.; - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", Рівненської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Рівненської області про визнання недійсними прилюдних торгів, які відбулись 19.04.2013р. з продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення літера 2-а, загальною площею 2688,8 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Академіка Грушевського, 2-а, м. Рівне.

В позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" також просило вжити заходи до забезпечення позову та накласти арешт на майно - нежитлове приміщення літера 2-а, загальною площею 2688,8 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Академіка Грушевського, 2-а, м. Рівне до вирішення справи по суті.

Підставами вжиття заходів щодо забезпечення позову позивач зазначив грубе порушення порядку проведення публічних торгів; недотримання строків для подачі заявок на участь у торгах; позбавлення потенційних покупців реалізувати право на участь у торгах; зазначення невірної назви організатора торгів; відсутність інформації про ознайомлення з предметом торгів; відсутність оголошень у засобах масової інформації про торги; можливістю для переможця незаконних торгів здійснити подальший продаж майна.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.05.2013р.(суддя Горплюк А.М.) задоволено заяву позивача про забезпечення позову: вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - нежитлове приміщення літера 2-а, загальною площею 2688,8 кв.м., що знаходиться за адресою вул.Академіка Грушевського, 2-а, м. Рівне.

Забезпечуючи позов, місцевий господарський суд зазначив, що позивач довів суду ймовірність передачі відповідачем до завершення розгляду справи у власність іншим підприємствам спірного майна; відтак вищенаведене може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення, що відповідає приписам статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позовних вимог.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. (судді: Гулова А.Г. - головуючий, Петухов М.Г., Філіпова Т.Л.) ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.05.2013р. скасовано; у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "РВК" про забезпечення позову відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача 573,50 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова вмотивована тим, що позивачем не підтверджено наявності підстав для забезпечення позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. та залишити в силі ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.05.2013р., мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення апеляційною інстанцією норм процесуального права, а саме статей 1, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає про необгрунтованість висновків апеляційного господарського суду, що підставами для забезпечення позову є грубе порушення порядку проведення публічних торгів; недотримання строків для подачі заявок на участь у торгах; позбавлення потенційних покупців реалізувати право на участь у торгах;зазначення невірної назви організатора торгів; відсутність інформації про ознайомлення з предметом торгів; відсутність оголошень у засобах масової інформації про торги; переможець незаконних торгів на даний час має усі можливості з подальшого продажу майна.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" у відзиві на касаційну скаргу та усно у судовому засіданні відхилив її доводи та вказав на законність постанови апеляційного господарського суду про забезпечення позову. Позивач та інші відповідачі не скористались правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ПАТ "Укрсоцбанк", присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що активи, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути на момент виконання рішення. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову має значення оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Господарський суд у кожному конкретному випадку як за заявою сторони, так і за власною ініціативою оцінює доводи заявника, обставини справи та приймає відповідне судове рішення, викладаючи в ухвалі вказані вище обставини.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України містить перелік заходів, які можуть бути вжиті господарським судом для забезпечення позову, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборону відповідачеві вчиняти певні дії; заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до статті 33 цього Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з позовної заяви про забезпечення позову, предметом позову є вимога про визнання прилюдних торгів недійсними, у зв'язку з грубим порушенням порядку проведення публічних торгів, недотриманням строків для подачі заявок на участь у торгах, позбавленням потенційних покупців реалізувати право на участь у торгах, зазначенням невірної назви організатора торгів, відсутності інформації про ознайомлення з предметом торгів та відсутності оголошень у засобах масової інформації про торги; заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивачів.

Накладаючи арешт на майно, суд першої інстанцій погодився з підставами забезпечення позову, наведеними позивачем у позовній заяві.

Натомість, переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України та скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд встановив, що в обґрунтування вимог про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно позивач вказав, що порушення його права полягає у позбавленні можливості взяти участь у прилюдних торгах та продажу майна за найвищою ціною, а підставами вжиття заходів для забезпечення позову позивач зазначив: грубе порушення порядку проведення публічних торгів; недотримання строків для подачі заявок на участь у торгах; позбавлення потенційних покупців реалізувати право на участь у торгах; зазначення невірної назви організатора торгів; відсутність інформації про ознайомлення з предметом торгів; відсутність оголошень у засобах масової інформації про торги; переможець незаконних торгів на даний час має усі можливості з подальшого продажу майна.

Судова колегія зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відтак, дослідивши подані заявником докази щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що наведені товариством підстави для забезпечення позову не підтверджують неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відтак, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" відповідає матеріалам справи та є законним.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами та дійшов законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає статтям 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, з огляду на що підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. у справі № 918/635/13 Господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Т. Гоголь

Л. Рогач