Ухвала суду № 32883646, 05.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 серпня 2013 року Справа № 901/902/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицька Т.Л.,суддів:Картере В.І., Губенко Н.М.,перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2013та на рішеннягосподарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2013у справі№901/902/13-г господарського суду Автономної Республіки Кримза позовомФонду майна Автономної Республіки КримдоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кримське Республіканське виробниче підприємство "Кримтролейбус"пророзірвання договору орендиВСТАНОВИВ:

Подана Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 касаційна скарга на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 та на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2013 у справі №901/902/13-г не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

В силу підпункту 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із позовних заяв немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня календарного року, в якому скарга подається до суду.

Згідно з підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду встановлена у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" на 1 січня 2013 року встановлено заробітну плату у місячному розмірі 1 147,00 грн.

Відповідно до п. 2.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Оскільки, предметом даного спору є дві вимоги немайнового характеру, які були задоволені попередніми судовими інстанціями, враховуючи, що скаржник оскаржує прийняті у даній справі судові акти повністю, то, відповідно, судовий збір, виходячи із зазначених норм, має сплачуватися по кожній із вимог.

Таким чином, за подачу у 2013 році касаційної скарги у даній справі судовий збір становить 1605,80 грн.

Між тим, із доданої до касаційної скарги квитанції від 09.07.2013 №ПН1539, вбачається, що скаржником судовий збір сплачено у розмірі, меншому, ніж визначено Законом України "Про судовий збір" на 2013 рік, а саме: 1439,59 грн., що є підставою для повернення скаржнику поданої касаційної скарги.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Всупереч вимог, викладених у п. 4 ч.1. ст. 111 ГПК України кодексу України, доводи касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 фактично зводяться до намагань повторного перегляду справи в повному обсязі та вирішення питань про додаткову перевірку доказів, перевагу одних доказів над іншими та їх достовірність.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. 86, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 та на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2013 у справі №901/902/13-г повернути скаржнику без розгляду.

Справу №901/902/13-г повернути до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: В.І. Картере

Н.М. Губенко