Постанова № 32883177, 07.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. Справа № 922/641/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - Астахов Р.М.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", м. Київ (вх. №1756Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 23.04.13 р. по справі № 922/641/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Комунальник", м. Харків

про стягнення 8 496 837,86 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра", м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Комунальник", м. Харків 8496837,86грн., з яких: 7593342,62 грн. заборгованості по акредитиву; 589567,76 грн. - пеня; 313927,48 грн. - 3% річних. Позовні вимоги були обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором про відкриття та обслуговування документарних акредитивів від 03.03.2004 року.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Шатерніков М.І.) від 23.04.2013 р. по справі № 922/641/13-г в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду від 23.04.2013 р. не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають істотне значення для справи, та порушення норм матеріального права. Зокрема, на думку позивача, суд безпідставно дійшов висновку про недоведеність позивачем факту виконання ним своїх зобов'язань щодо перерахування на користь відповідача грошових коштів за договором про відкриття акредитивів від 03.04.2004 р.

Крім того, позивач надав суду додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги в яких уточнив власну правову позицію, викладену в апеляційній скарзі, та просить суд задовольнити зазначену скаргу, скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 05.08.2013 р. з'явився представник позивача, який підтримує позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, зокрема направлено на адресу останнього копії ухвал від 05.06.2013 р. та від 10.07.2013 р.

За змістом п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Разом з тим враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за необхідне розглядати скаргу за відсутності представника відповідача, за наявними в даній справі матеріалами та документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення, виходячи з наступного:

Як свідчать матеріали справи, Між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра", яке в подальшому змінило організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „НАДРА", (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Комунальник" (відповідач) укладено договір про відкриття та обслуговування документарних акредитивів від 03 березня 2004 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору про відкриття акредитивів Банк відкриває Позичальнику мультивалютну акредитивну лінію до 31 грудня 2005 року. Акредитиви можуть відкриватися як в доларах США, так і в Євро.

Відповідно до п. 1.2. Позичальник має право звертатися з заявками на відкриття та обслуговування акредитиву.

Згідно п. 1.3. сума та валюта кожного акредитиву, строк його відкриття, строк оплати по акредитиву, його бенефіціар, що оплачує товар, послуги та Контракт, укладений між Позичальником та бенефіціаром, а також інші умови, які можуть виникнути при відкритті конкретного акредитиву протягом дії даного договору, обумовлюються окремими додатковими угодами.

Пункт 1.4. передбачає відкриття банком кожного акредитиву проводиться після надання позичальником заявки на акредитив.

Відповідно до п. 2.2.3. договору, Боржник зобов'язується повністю відшкодовувати Банку виплачені по акредитивам суми.

Крім того, між позивачам (банком) та відповідачем (клієнт) укладено додаткову угоду № 31 від 13 квітня 2007 року до договору про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів від 03 березня 2004 року.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторони домовились про нижченаведене.

На підставі заяви про відкриття документарного акредитиву № 31 від 13 квітня 2007 року Банк відкриває документарний акредитив на суму 1 899 999,04 доларів США строком дії до 31 грудня 2007 року та строком оплати відповідачем протягом трьох років з дати виписки коносаменту з рівними піврічними виплатами та першою виплатою через шість місяців від дати виписки коносаменту.

На підставі повідомлення про надходження пакету документів від 14 травня 2007 року встановлено строк оплати. Згідно з вказаним повідомленням, останньою датою оплати є 5 квітня 2010 року. Позивач при зверненні до господарського суду з позовом стверджував, що він виконав взяті на себе зобов'язання та виплатив акредитив у сумі 1 899 999,04 доларів США, проте, відповідач, у свою чергу, зобов'язання виконав частково та сплатив лише 949 999,96 доларів США, у зв'язку з чим, заборгованість по акредитиву станом на 15.01.2013 року становить 949 999,08 доларів США, що за офіційним курсом становить 7 593 342,62 гривень.

Таким чином, посилаючись на неналежне виконання відповідачем за договором про відкриття та обслуговування документарних акредитивів від 03 березня 2004 року взятих на себе зобов'язань, а саме не повернута заборгованість за акредитивом та не сплачені штрафні санкції за невиконання прийнятих на себе зобов'язань, посилаючись на приписи ст. 526, 610, 612, 625, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом про стягнення заборгованості.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову, крім іншого, виходив з того, що позивач не довів належними доказами факт виконання ним своїх зобов'язань щодо перерахування на користь відповідача грошових коштів за договором про відкриття акредитивів від 03.04.2004 р.

Однак, викладені вище висновки господарського суду не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, суд неповно з'ясував обставини, які мають істотне значення для справи, та, як наслідок, безпідставно дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже було зазначено вище, в даному випадку позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на невиконанням відповідачем зобов'язань по договору про відкриття та обслуговування документарних акредитивів від 03.03.04 року в частині повернення акредитиву.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1093 ЦК України передбачено, що у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.

Пунктами 1.12., 1.13 Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 514, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 року за № 1213/8534 (в редакції на момент укладення спірного договору) передбачено, що після прийняття рішення про відкриття акредитива відповідальний працівник уповноваженого банку-емітента вносить інформацію щодо операції за акредитивом до журналу реєстрації відкритих (імпортних) акредитивів (далі в цьому розділі - Журнал), який може вестися як у паперовій, так і в електронній формі. У журналі обов'язково мають зазначатися: номер реєстрації (порядковий номер) акредитива; назва наказодавця акредитива; дата відкриття акредитива; строк дії акредитива; сума та назва або код іноземної валюти (цифровий або літерний) відповідно до Класифікатора. За потреби в Журналі може передбачатися зазначення іншої інформації. Оригінал заяви про відкриття акредитива зберігається в документах дня уповноваженого банку-емітента, другий примірник - у Справі, третій - повертається наказодавцю акредитива.

Згідно з п. 1.14. вищезазначеного Положення, уповноважений банк-емітент усі документи, що отримані за кожним відкритим акредитивом, формує в Справу, що має містити: заяву про відкриття акредитива (другий примірник); копію договору; листи, повідомлення та інші документи іноземних банків та наказодавця акредитива; копії листів, повідомлень та інших документів, що відправлені на адресу іноземних банків і наказодавця акредитива; будь-які інші документи щодо акредитива (за вибором уповноваженого банку-емітента). Крім того, у разі потреби уповноважений банк-емітент під час формування Справи може заповнювати титульну сторінку, у якій зазначається інформація щодо умов акредитива, а саме: номер акредитива; вид акредитива; дата відкриття акредитива; дата та місце закінчення строку дії акредитива; позначки про пролонгацію; код іноземної валюти (цифровий або літерний згідно із Класифікатором) та її сума; назви виконуючого, авізуючого, підтверджуючого, рамбурсуючого банків; назва наказодавця акредитива; назва бенефіціара; облік оплати витрат за акредитивом; позначки про забезпечення акредитива грошовими коштами та суми всіх здійснених платежів і підсумковий рахунок (з остаточним розрахунком) тощо. Відповідна інформація може зазначатися і на зворотному боці титульної сторінки Справи.

У пункті 8.28. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зазначено: "Якщо своєчасно одержати кошти з рахунку заявника акредитива неможливо (у разі оплати за акредитивом за рахунок кредиту), то банк-емітент до вирішення цього питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива за балансовим рахунком, що призначений для обліковування короткострокових кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів, ту суму, що була виплачена за акредитивом Бенефіціару.

Господарський суд зазначаючи про ненадання позивачем доказів виконання ним своїх зобов'язань щодо перерахування на користь відповідача грошових коштів за договором про відкриття акредитивів від 03.04.2004 р. при цьому проігнорував залучені до матеріалів справи копії заяви про відкриття документарного акредитиву № 31 від 13.04.2007 р., свіфт виписки, виписка по особовому рахунку ТОВ «НВП «Комунальник»; копія договору про реструктуризацію боргу, тощо.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, між позивачам (банком) та відповідачем (клієнт) укладено додаткову угоду № 31 від 13 квітня 2007 року до договору про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів від 03 березня 2004 року.

Відповідно до п.1 цієї Додаткової угоди, Надра Банк відкриває Боржнику документарний акредитив на суму 1 899 999,04 доларів США з підтвердженням банку Cobank, Денвер, США.

Разом з тим, матеріали справи також свідчать про те, що 16.04.2007 р. на окремому рахунку Боржника № 99005000000501, відкритому у Надра Банку було обліковано грошові кошти у сумі 1 899 999,04 доларів США з призначенням: «Акредитив за дорученням ТОВ «НВП «Комунальник» (/446)». Вказане підтверджується виписками по рахунку, які залучені до матеріалів справи.

Між тим, Боржником було частково погашено на користь Надра Банку відкритий 13.04.2007р. акредитив. Сума погашення склала 949 999,96 доларів США, що відображено у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості та наданій виписці, а також не спростовується відповідачем.

Крім того, матеріали справи також містять повідомлення від 16.04.2007р., направлене Надра Банком до Cobank, Денвер, США за допомогою міжнародної системи SWIFT-повідомлень разом з його офіційним перекладом на українську мову. З цього повідомлення вбачається, що позивач відкрив відповідачу безвідкличний документарний акредитив в сумі 1 899 999,04 доларів США, про що повідомляє підтверджуючий банк (Cobank, Денвер, США), а також наводяться умови виконання акредитиву, погоджені позивачем та відповідачем.

В матеріалах справи також міститься копія Третього додаткового договору від 14.04.2011р. до Консолідованого договору про реструктуризацію боргу (Кредитний договір про реструктуризацію) від 23.06.2010 р. Додаток 3 до наведеного додаткового договору міститься посилання на номер договору № І/07413/LC/446 від 16.04.2007 р. Цей номер договору також відображений у виписці за акредитивним рахунком Боржника та є номером виданого акредитиву. Внаслідок несплати відповідачем на користь позивача заборгованості за акредитивом, враховуючи, що цей акредитив було відкрито за рахунок залучених коштів, у позивача утворилася заборгованість перед третіми особами (інвесторами). Заборгованість, зокрема, за акредитивом, наданим Боржнику, була реструктуризована позивачу іноземними інвесторами, а саме кредитором - Корпорація Товарного Кредиту.

Зазначені докази в їх сукупності з фактом не спростування відповідачем спірних обставин належними та допустимими доказами підтверджують факт виконання позивачем своїх зобов'язань за відкритим акредитивом.

Неврахування зазначених обставини призвело до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення, яке, як наслідок, підлягає скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення.

В зв'язку з частковою сплатою відповідачем існуючого боргу станом на день розгляду апеляційної скарги його заборгованість перед позивачем за акредитивом складає 949 999,08 доларів США, яка в гривневому еквіваленті згідно з офіційними даними НБУ становить 7593342,62 грн.

Оскільки відповідачем не надав суду доказів сплати даної заборгованості, колегія суддів приходить до висновку про її стягнення з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем також були заявлені до стягнення пеню за порушення строку сплати акредитиву з 30.08.2011 р. по 01.03.2012 р. в сумі 73760,51 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 589567,76 грн., а також 3% річних за порушення строку сплати акредитиву з 30.08.2011 р. по 14.01.2013 р. в сумі 39275,30 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 313927,48 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з п. 5.2 договору від 03.04.2004 р., за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування позивачем до стягнення річних та пені, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову в даній частині та стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 589567,76 грн. та річних в сумі 313927,48 грн.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 68820 грн. судового збору за подання позову та 34410 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.04.13 р. по справі № 922/641/13-г скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Комунальник» (61050, Харківська обл., місто Харків, вул. Військова, буд. 37, код ЄДРПОУ 22 622280) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (м. Київ, вул. Артема 15, код ЄДРПОУ 20025456) 7593342,62 грн. заборгованості за договором про відкриття та обслуговування документарних акредитивів від 03 березня 2004 року, 589567,76 грн. пені, 313927,48 грн. річних, 68820 грн. судового збору за подання позову, 34410 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 07.05.2013 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.