Постанова № 32882971, 06.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Справа № 904/3456/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Алєєва І.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія", с. Васильківка-на-Дніпрі, Синельниківський район, Дніпропетровська обл.на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 рокута на ухвалугосподарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 року у справі№ 904/3456/13 господарського суду Дніпропетровської областіза заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь", м.Дніпропетровськдотовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія", с. Васильківка-на-Дніпрі, Синельниківський район, Дніпропетровська обл.провжиття запобіжних заходів,

За участю представників сторін:

від ТОВ "Сталь": Сироткін О.О. (дов.б/н від 03.01.2013 року);

від ТОВ "Дніпроагротехнологія": Гончаренко І.Б. (дов.б/н від 17.06.2013 року);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 року по справі №904/3456/13 (суддя Кармазіна Л.П.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" задоволено частково; вжито запобіжні заходи, а саме: накладено арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія" в межах суми 4 000 008 грн., роз'яснено товариству з обмеженою відповідальністю "Сталь", що у разі неподання заявником позовної заяви протягом п'яти днів з дня винесення ухвали - запобіжні заходи припиняються.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року по справі №904/3456/13 (судді: Чоха Л.В., Антонік С.Г., Чимбар Л.О. ) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія" залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 року по справі №904/3456/13 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю підстав передбачених ст.43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зважаючи на предмет та підстави майбутнього позову, невжиття запобіжних заходів може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів заявника.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія", с. Васильківка-на-Дніпрі, Синельниківський район, Дніпропетровська обл. звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року по справі №904/3456/2013.

У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів.

Від ТОВ "Сталь" до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просять ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року по справі №904/3456/13 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія", у судовому засіданні підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

У судовому засіданні, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.06.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбаста" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №36394, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця насіння соняшника врожаю 2012 року в кількості 2 000 тон за ціною 2 000,00 грн. з ПДВ за одну тону.

ТОВ "Орбаста" здійснило попередню оплату товару на суму 4 000 008,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №999002 від 12.06.12р., № 999009 від 13.06.12р., №999004 від 14.06.12р., №999014 від 15.06.12р., проте ТОВ "Дніпроагротехнологія" не здійснило поставки товару в обумовлені договором строки.

ТОВ "Орбаста" на підставі договору № 36394-У про відступлення права вимоги від 30.11.12р. відступило ТОВ "Сталь" всі права вимоги, які належали ТОВ "Орбаста" за договором купівлі-продажу №36394 від 11.06.2012 року.

Оскільки ТОВ "Дніпроагротехнологія" не здійснило поставку соняшника врожаю 2012 року та не надало ніяких доказів на підтвердження того, що залишки соняшника врожаю 2012 року у нього відсутні (загибель врожаю тощо), ТОВ "Сталь" вказує на умисне ухилення ТОВ "Дніпроагротехнологія" від виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №36394 від 11.06.2012 року, у зв'язку з чим звернулося до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на все належне ТОВ "Дніпроагротехнологія" майно.

Частково задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" та вживаючи запобіжні заходи шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія" в межах суми 4 000 008,00 грн. суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, зазначив, що невжиття запобіжних заходів може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів заявника.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає даний висновок судів попередніх інстанцій передчасним, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 431 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 432 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Статтею 432 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 433 ГПК; імовірності настання обставин, зазначених у статті 431 ГПК; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Отже, за змістом статті 431 вказаного Кодексу підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

Вказуючи на обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття запобіжних заходів, заявник повинен зазначити підстави вжиття запобіжних заходів, тобто обставини, які підтверджують порушення прав заявника або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.

Заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції про вжиття запобіжних заходів та постанова апеляційної інстанції всупереч приписів Господарського процесуального кодексу України не містять обґрунтувань застосування зазначених запобіжних заходів з посиланням на відповідні докази. Саме лише посилання судів на те, що невжиття запобіжних заходів може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів заявника, без обґрунтування підстав для вжиття таких запобіжних заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття запобіжних заходів (необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову) не може бути підставою для винесення ухвали про накладення запобіжних заходів.

Крім того, якщо в заяві про вжиття запобіжних заходів йдеться про накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, необхідно вказати, яке саме майно слід піддати арешту, кому воно належить і на яких правових підставах, у кого і за якою адресою воно знаходиться.

У заяві товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" не вказано, яке саме майно слід піддати арешту, кому воно належить і на яких правових підставах, у кого і за якою адресою воно знаходиться.

Відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року у справі №904/3456/13 підлягають скасуванню. У задоволенні заяви товариству з обмеженою відповідальністю "Сталь", м.Дніпропетровськ про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на все майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія" слід відмовити.

Відповідно до статті 111-11 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги; апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь", м.Дніпропетровськ.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110,11111 ,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія", с. Васильківка-на-Дніпрі, Синельниківський район, Дніпропетровська обл. задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 року у справі № 904/3456/13 скасувати.

3. У задоволенні заяви товариству з обмеженою відповідальністю "Сталь", м.Дніпропетровськ про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на все майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія" відмовити.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь", м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія", с.Васильківка-на-Дніпрі, Синельниківський район, Дніпропетровська обл. витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 573,50 грн., витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 573,50 грн.

5. Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

І.В. Алєєва