Постанова № 32882886, 06.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Справа № 5015/774/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Гоголь Т.Г., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р.у справі№ 5015/774/12 Господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи"доЛьвівського комунального автотранспортного підприємства №1третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на строні відповідача Львівська міська радапростягнення 8053461 грн.за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2012р. (повне рішення складено 21.05.2012р.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" задоволено частково; стягнуто з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" 10253461 грн. заборгованості, 895587,73 грн. інфляційних втрат, 450512,38 грн. - 3% річних, 64380 грн. судового збору; 17.10.2012р. виданий наказ.

10.04.2013р. Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про відстрочення виконання рішення, мотивуючи її тим, що зупинення роботи підприємства внаслідок негайного примусового виконання рішення може негативно вплинути на стан здійснення громадських перевезень у м. Львові, накладення арешту на рахунки відповідача спричинить до неможливості оплати праці працівників та функціонування підприємства (оплата палива, розрахунки з контрагентами по запчастинах та інших необхідних матеріалах), відсутні достатні кошти для виплати заробітної плати, а стягнення вказаної суми ставить підприємство під загрозу банкрутства, отже на підприємстві склалося складне фінансове становище тому скаржник просить відстрочити виконання рішення на один рік до 09.04.2014р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.04.2013р. (суддя Т.Б.Фартушок) заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2012р. задоволено: відстрочено виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2012 року до 09.04.2014 року.

Ухвала вмотивована наявністю підстав, встановлених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України для відстрочення виконання рішення, а саме тим, що боржник не має можливості розрахуватися зі стягувачем у зв'язку з важким фінансовим становищем, зазначене підтверджується звітом про фінансові результати за 2012р. та довідкою банку від 22.04.2013р., що стягнення суми заборгованості призведе до зупинення роботи підприємства, неможливості виплати заробітної плати, ставить підприємство під загрозу банкрутства, разом з тим спроможність виконання рішення через рік обгрунтовується поданими заявником доказами.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. (Марко Р.І.- головуючий, Костів Т.С., Малех І.Б.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2013р. залишено без змін з огляду на її законність та обгрунтованість.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2013р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. та припинити провадження у справі.

Скаргу мотивовано неправильним застосуванням судовими інстанціями статті 121 Господарського процесуального кодексу України, пункту 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки суди, відстрочуючи виконання рішення, не взяли до уваги матеріальний стан та інтереси позивача, судами не зазначено виключних обставин як таких, що ускладнюють виконання судового рішення в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу; сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Судами досліджено, що стягненню з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" підлягає заборгованість у сумі 10253461 грн., 895587,73 грн. інфляційних втрат, 450512,38 грн. - 3% річних, 64380 грн. судового збору за договором від 14.12.2010р., укладеним позивачем та відповідачем про закупівлю товарів за державні кошти № 17/12/10, відповідно до умов якого продавець взяв на себе зобов'язання здійснити поставку та передати у власність покупця рухомий склад міського пасажирського транспорту (автобуси та тролейбуси) - в загальній кількості 152 одиниці.

10.04.2013р. до Господарського суду Львівської області Львівським комунальним автотранспортним підприємством №1 подано заяву про відстрочення (на один рік - до 09.04.2014р.) виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2012р. у цій справі.

Заяву про відстрочку виконання судового рішення боржник мотивував важким фінансовим становищем, відсутністю достатніх коштів для виплати заробітної плати, що стягнення вказаної суми ставить підприємство під загрозу банкрутства, зупинення роботи підприємства та може негативно вплинути на стан здійснення громадських перевезень у м. Львові, що накладення арешту на рахунки відповідача спричинить до неможливості оплати праці працівників та функціонування підприємства (оплата палива, розрахунки з контрагентами по запчастинах та інших необхідних матеріалах).

В обґрунтування вказаних доводів відповідач надав копію звіту про фінансові результати за 2012 рік, відповідно до якої збитки підприємства станом на подання звіту склали 2408000,00грн.; копію фінансового плану підприємства; довідку № 231/02 від 22.04.2013р. про технічний стан транспортних засобів, придбаних у ТОВ "Львівські автобусні заводи" та долучені до неї документи, які підтверджують, що придбані автобуси періодично ламалися, не могли експлуатуватися та не приносили прибутку, що сприяло поглибленню складного фінансового становища; банківську довідку від 22.04.2013 р. про стан рахунку ; заявником було подано додаткові пояснення №231/02 від 22.04.2013р. щодо стану експлуатації придбаних автобусів з додатками згідно опису.

Місцевим господарським судом досліджено, що 12.08.2010р. Львівською міською радою ухвала № 3861, згідно якої на 18 сесії 15-го скликання Львівською міською радою прийнято рішення про здійснення у 2010 році запозичення до міського бюджету у формі відкриття кредитної лінії та укладення кредитного договору у фінансовій установі з метою придбання автобусів у кількості 92 одиниці та тролейбусів у кількості 60 од. для підготовки проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу (шляхом поповнення статутного фонду Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 для придбання автобусів та тролейбусів). Однак вказані кошти до статутного фонду підприємства переведені не були. На сьогоднішній день, Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 обслуговує 32% ринку перевезень у місті Львові (16 маршрутів). На підприємстві працює 263 особи і фонд оплати праці складає 517232,18грн.

Господарський суд першої інстанції встановив, що доводи в частині важкого фінансового становища Боржника обґрунтовуються та підтверджуються звітом про фінансові результати за 2012р. (збитки складали 2408000грн.) та довідкою банку від 22.04.2013р. про стан рахунку (арештовані кошти). Крім того, спроможність виконання рішення суду через рік доводиться даними фінансового плану Боржника, офіційно затвердженого, в тому числі директорами департаментів економічної політики і житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.

Відтак, враховуючи наведені відповідачем обставини, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду до 09.04.2014р. з огляду на важке фінансове становище боржника, відсутність коштів для виплати заробітної плати, при цьому зупинення роботи підприємства внаслідок негайного примусового виконання рішення може негативно вплинути на стан здійснення громадських перевезень у м. Львові, а накладення арешту на рахунки відповідача спричинить до неможливості оплати праці працівників та функціонування підприємства (оплата палива, розрахунки з контрагентами по запчастинах та інших необхідних матеріалах).

Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відстрочення виконання рішення до 09.04.2014р.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Із змісту вказаної статті вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Задовольняючи заяву відповідача про розстрочення виконання рішення на підставі приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, його скрутний матеріальний стан, відсутність коштів на його банківських рахунках та спроможність виконання рішення через рік, прийшли до вірного висновку, що надані Львівським комунальним автотранспортним підприємством №1 докази доводять наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2012р.

Відтак, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі та постанові, колегія суддів дійшла висновків про те, що попередні судові інстанції дійшли законного та обґрунтованого висновку щодо задоволення заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2012р. до 09.04.2014р.

Висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають вимогам статті 121 цього Кодексу та грунтуються на належно досліджених матеріалах справи; доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки та не спростовують належно встановлених судовими інстанціями обставин справи, з огляду на що підстав для скасування зазначених судових актів з мотивів, наведених у касаційній скарзі не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. у справі № 5015/774/12 Господарського суду Львівської області та ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2013р. залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Т. Гоголь

Л. Рогач