Постанова № 32882710, 08.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Справа № 918/214/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.,

за участю представників: позивача - Іванова П.О.

відповідача - Вєдєрнікової О.С.

розглянувши касаційну скаргу Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 5 червня 2013 року у справі за позовом Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 101480 грн.,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2013 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача про стягнення 90000 грн. інфляційних нарахувань та 11480 грн. 3% річних.

27 лютого 2013 року відповідачем була подана до суду заява про застосування строку позовної давності, в якій відповідач просив суд відмовити позивачеві в задоволенні його позовних вимог на підставі ч.4 ст.267 ЦК України, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності (а.с.78).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19 березня 2013 року (суддя Горплюк А.М.) в позові відмовлено, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 5 червня 20103року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

З матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2009 року між сторонами у справі був укладений договір поставки природного газу №06/09-116, згідно умов якого позивач передав відповідачеві протягом січня 2009 року природний газ на загальну суму 54038070,84 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі від 30 квітня 2009 року (а.с. 18).

Як правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій під час розгляду справи, у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленого йому газу, позивач у 2010 році звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом (а.с. 25-27) про стягнення з відповідача 5000000 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1089878,45 грн. пені, 473 060,90 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з травня по листопад місяць 2009 року та 202 344,36 грн. 3% річних, нарахованих за період з 11 травня 2009 року по 29 грудня 2009 року .

Рішенням господарського суду від 25 лютого 2010 року по справі №12/8 (а.с. 38-39), яке вступило в законну силу, було стягнуто з відповідача на користь позивача 1 089 249,61 грн. пені, 473060,90 грн. інфляційних нарахувань та 202 344,36 грн. 3% річних.

Поряд з цим, судами попередніх судових інстанцій правильно був встановлений той факт, що на час звернення з даним позовом до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем була погашена повністю.

Звертаючись з позовом до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача 90 000 грн. інфляційних втрат, нарахованих ним за січень місяць 2010 року та 11480 грн. 3% річних, нарахованих за період з 30 грудня 2009 року по 27 січня 2010 року.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Нормами статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Приписами ст.253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку; до строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями; при цьому відлік кварталів ведеться з початку року; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку; строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням; якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця; строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку; якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

На підставі ст.255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Як правильно встановили суди першої та апеляційної інстанцій, до даних правовідносин, які виникли між сторонами у справі щодо стягнення інфляційних втрат, нарахованих позивачем за січень місяць 2010 року строк позовної давності у три роки закінчився 1 лютого 2013 року, щодо вимог про стягнення 3% річних, нарахованих позивачем за період з 30 грудня 2009 року по 27 січня 2010 року строк позовної давності закінчився 28 січня 2013 року.

Враховуючи, той факт, позивач звернувся з даним позовом до суду 14 лютого 2013 року, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, прийшов до вірного висновку про пропуск позивачем строку позовної давності та відмову позивачеві в задоволенні його позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова є законною, обгрунтованою і такою, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 5 червня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій