Рішення № 32880600, 08.08.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/16490/12

пр. № 2/759/849/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарі Прохоренко К.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 600000 грн., неповернутих по договору позики від 24.04.2009 р., судових витрат по справі, посилаючись на те, що відповідачу 24.04.2009 р. він позичив до 24.04.2012 р. 600000 грн., про що з відповідачем уклали письмовий договір позики, підписавши його у підтвердження передачі та отримання грошей, але гроші відповідач в обумовлений строк не повернув. Відповідач ухиляється від виконання свого зобов*язання, внаслідок чого він вимушений звернутися до суду за захистом своїх майнових прав.

В судове засідання позивача, представник позивача, відповідач не з'явилися, представник позивача просить слухати справу без її участі та участі її довірителя, не заперечуючи проти заочного розгляду справи, судові повістки з зазначенням часу, місця слухання справи направлялись відповідачу по справі належним чином, вони повторно повернулися назад до суду без вручення з позначками поштового відділення, що обслуговує зареєстроване місце проживання відповідача, підтверджене даними адресного бюро, - «за закінченням терміну зберігання», тому суд, враховуючи матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити спір без їх участі, відповідно до ст.ст. 74, 169, 224 ЦПК України провівши заочний розгляд справи.

Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,-незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 24.04.2009 р. ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 600000 гривень на строк до 24.04.2012 р., про що сторони уклали та підписали договір позики. ОСОБА_2 в обумовлений договором строк гроші в розмірі 600000 грн. не повернув (а.с.4, 39).

Суд, аналізуючи правовідносини між сторонами по справі, вважає, що між ними був реально укладений договір позики.

Оскільки судом встановлено, що між сторонами існували договірні зобов*язання, пов*язані з позикою грошей, то позивач правомірно просить стягнути з відповідача борг, що залишився неповернутим у повному обсязі, й в цьому є вина останнього.

З боку відповідача заперечень на позов не поступило, доказів у спростування позовних вимог не надано, тому суд діє відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

По клопотанню відповідача ухвалою суду від 31.01.2013 р. була призначена по справі судово-почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Київському НДІ судових експертиз. 29.05.2013 р. матеріали цивільної справи були повернуті суду з повідомленням від 29.04.2013 р. про неможливість надання висновку, оскільки не були надані експертам по їх клопотанню додаткові матеріали для проведення експертизи. Відповідне клопотання направлялось відповідачі, він його отримав, але додаткові матеріали так і не були надані з його боку для проведення експертизи (а.с.49-62).

Отже, при даних обставинах суд приймає до уваги ті докази, що є в матеріалах справи.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати по справі в сумі 3219 грн. підлягають стягненню на користь позивача з відповідача, враховуючи, що ОСОБА_1 при подачі позову до суду дану суму сплатив як судовий збір, що підтверджується квитанцією від 9.10.2012 р. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1046, 1047, 1049, 1050, 1051 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 74, 88, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер якого НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 борг по договору позики від 24.04.2009 року в розмірі 600000 грн., судові витрати по справі в розмірі 3219 грн., а всього 603219 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя