Ухвала суду № 32875712, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року м. Київ К/9991/18096/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2010 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 р.

у справі №2а-6799/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва (далі - відповідач) про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 р., адміністративний позов задоволено частково: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.11.2009 р. №0010532305 та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1,70 грн. судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками контролюючого органу проведено перевірку позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт від 17.11.2009 р. за №1103/26/58/23/34430873, яким встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, що надійшли до каси, згідно фіскальних чеків в книзі ОРО.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято рішення від 27.11.2009 р. №000010532305, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 215761,85 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем несвоєчасно оприбутковані готівкові кошти, що надійшли до кас, згідно фіскального звітного чеку №2468 від 15.09.2009 р. на суму 25 733,97 грн. за продані товари та 1 741,08 грн. готівкові кошти, внесені операцією «службовий внесок», всього - 27 475,55 грн. Записи про облік вказаної суми готівки виконані пізніше записів про облік готівки згідно чеку №2469 від 16.09.2009 р., тобто несвоєчасно, не у день надходження готівкових коштів до каси.

А також, несвоєчасне оприбуткування, згідно фіскального звітного чеку №2497 від 12.10.2010 р. готівкових коштів за продані товари у розмірі 17418,40 грн. та готівкових коштів, внесених за операцією «службове внесення» у розмірі 1 547,76 грн., всього - 18 966,16 грн. Записи про облік вказаної суми готівки виконані пізніше записів про облік готівки згідно чеку №2498 від 13.10.2009 р., тобто несвоєчасно, не у день надходження готівкових коштів до каси.

Суди попередніх інстанцій не погодилися з висновками податкового органу про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі - Положення) з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.6 глави 2 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п. 1.2 глави 1 вказаного Положення, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до визначення цього ж пункту, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

З матеріалів справи вбачається, що позивач проводив готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Отже, оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначив, що несвоєчасність оприбуткування готівки підтверджується тим, що у обох випадках дані про облік готівки наступного дня виконані раніше, ніж записи поточного дня, тобто у вказані дні записи про облік готівки не виконані, облік готівки в книзі обліку розрахункових операцій не здійснено.

Досліджуючи надані сторонами докази, суди попередніх інстанцій встановили, що готівка позивачем оприбутковувалася у день одержання готівкових коштів, при цьому при заповненні книги обліку розрахункових операцій мали місце виправлення помилково внесених записів.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зміст книги обліку розрахункових операцій спростовує твердження акта перевірки про несвоєчасне оприбуткування готівки позивачем, та підтверджує оприбуткування готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків №2468 від 15.09.2009 р. та №2497 від 12.10.2009 р. у день їх одержання, тобто своєчасно.

З огляду на що, вважає неправомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 215761,85 грн. за порушення п.2.6 Положення.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 р. у справі №2а-6799/10/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.